На варті чесних виборів або власних інтересів?

 

Порушують усі?

 

 
Ставки у нинішніх перегонах дуже високі, тому й самі перегони почалися з фальстарту.

 

Кандидати розпочали активно рекламувати себе задовго до офіційного початку кампанії, призначеного на 31 грудня 2018 року.

За словами міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, розміщення реклами низки кандидатів передувало їхній офіційній реєстрації.

«Якщо кандидат вчора зареєструвався, а його бігборди висять з позавчора - це незаконна агітація», - нагадав голова МВС.

Хоча результати дій міністерства щодо цих порушень - поки що не відомі. І зовсім не факт, що ставлення до всіх порушників буде однаковим.

 
Вже відкрито понад 20 кримінальних проваджень, пов'язаних із виборами. Серед ключових порушень, якими займається поліція, названа агітація, що не була оплачена зі спеціального виборчого фонду кандидатів.

 
Також «Громадянська мережа «ОПОРА» у січні зафіксувала порушення на користь 9 кандидатів, зовнішня реклама яких розміщена без вихідних даних (відомості про установу, що здійснила друк, тираж, відповідальний за випуск, замовник). Рекордсменами в цьому виявилися штаби Андрія Садового, Юлії Тимошенко та Анатолія Гриценка. Таке ставлення до політичної реклами, як до власної стінгазети, багато говорить про правову свідомість самих політиків.

Хто і навіщо купує голоси виборців?

 

 
Наразі найбільше громадські активісти, правоохоронці та політики говорять про іншу серйозну загрозу - підкуп виборців. Роздача «слонів» є однією з сумних традицій українських виборів, адже рівень політичної культури багатьох виборців поки що не дозволяє виробити стійкий імунітет до такої практики. У свою чергу політики навіть не усвідомлюють, що в разі обрання з допомогою технологій підкупу, їхня легітимність буде під великим питанням, від чого постраждає й імідж держави.

 
Складність проблеми також полягає у тому, що на сьогодні питання підкупу виборців вкрай погано врегульовано діючим законодавством. Не менш значущою є й проблема класифікації таких дій. Проект закону №8270, що покликаний покликати покарання за підкуп і можливості його викриття, вже кілька років очікує на розгляд парламенту. Але чи знайде він підтримку депутатів, якщо Верховна Рада сама вже розпалася на кілька передвиборчих штабів, що «рвуть кігті» за своїх кандидатів?

 

 
Найбільше від цього страждають виборці, ба більше, часто-густо вони перетворюються ледь не у заручників ситуації - і все через те, що політики темою підкупу відверто маніпулюють в своїх інтересах. Виходить так, що саме виборці - у всьому винні. Виборці - а ще агітатори, яких часто прирівнюють до тих, хто займається підкупом. В результаті - передвиборча кампанія зводиться до розвішування бігбордів та роликів на телебаченні, а живого спілкування, яке дозволяє людям отримати відповіді на питання, які їх цікавлять - обмаль.

 

Звинуваченнями в підготовці підкупу виборців штаби різних кандидатів обмінюються регулярно. При цьому часто найголосніше про проблему кричать ті, хто є найбільшим порушником згідно моніторингу «Громадянської мережі «ОПОРА». Про що насправді йдеться? Спостерігачі ОПОРИ стверджують, що штаби кандидатів Ляшка і Садового збирають персональні дані під приводом передплати на партійну газету. В анкеті пропонується вказати не лише ПІБ, дату народження, сімейний стан, телефон та e-mail, а й місце проживання, освіту, соціальну категорію і політичні симпатії. Штаби інших кандидатів, як повідомляє «ОПОРА», також помічені в зборі персональних даних. І подібні процеси тривають в усіх регіонах.

На варті чиїх інтересів?

 

 
У ситуації, коли у спробах отримати персональні дані виборців були помічені представники кількох головних кандидатів в президенти, виникає логічне запитання - а судді хто? Хто документуватиме, оцінюватиме заяви та порушуватиме кримінальні провадження. А головне - робитиме це неупереджено, без намагань підіграти комусь з учасників виборчого процесу. Зрозуміло, що це компетенція Національної поліції. І глава МВС Арсен Аваков вже прозвітував про отримання Міністерством першої заяви щодо організації системи підкупу виборців. Залишилась «дрібниця» - об'єктивно розслідувати цю справу. Однак, судячи з усього, з цим будуть проблеми.

 

 
Взагалі, складається таке враження, що Національна поліція останні два місяці займається виключно виборами. Окремі експерти та громадські діячі заявляли ледь не про узурпацією чи монополізацією МВС передвиборчого процесу, або навіть підміну поліцією ЦВК. Однак така мобілізація усіх зусиль виключно під президентські вибори вже призвела до того, що боротьба з іншими злочинами залишає бажати кращого.

 

Найгірше ж полягає у тому, що існує реальна загроза використання Національної поліції для підтримки одного кандидата в Президенти та, відповідно, боротьби з іншими. Днями у Чернігівській області відбулася дивна історія. На виклик щодо виборчих порушень замість правоохоронців до депутатської приймальні прибула група «тітушек», які видавали себе за журналістів та люди, в яких відвідувачі приймальні впізнали представників ВО «Батьківщина». А вже потім прибула поліція. Це дало підстави потерпілим припустити, що поліція діяла у тандемі з командою конкретного кандидата в Президенти.

 

 
Якщо такі випадки стануть регулярними, легітимність процесу виборів опиниться під загрозою, особливо з огляду на чинник російського впливу. Зрив виборів або велика кількість значних порушень лише дадуть новий привід говорити про те, що Україна не відбулася як держава і не варта підтримки міжнародного співтовариства.

Як не допустити перетворення виборів на фарс?

 
Нагадати порушникам виборчого законодавства про «червоні лінії» - завдання всіх активних сил суспільства. Тому на тлі нових загроз громадянське суспільство починає консолідувати зусилля. Окрім громадських організацій, які діють уже давно, нещодавно створено рух «Медіа за усвідомлений вибір», що декларує зобов'язання журналістів публікувати лише достовірну інформацію та бути неупередженими до всіх кандидатів.

 

Свою роль у моніторингу виборчого процесу готові виконати й політичні експерти та аналітики, представники «Українського центру суспільного розвитку». Сьогодні як ніколи зростає необхідність неупереджено аналізувати діяльність учасників виборів на предмет популістських і нереалістичних обіцянок, відвертої дезінформації та небезпечних ідей. І - що не менш важливо - прорахувати наслідки тих чи інших передвиборчих маніпуляцій та конфліктів.

 

 
Треба визнати, що в Україні не виключений сценарій, за якого кількість порушень просто не дозволить визнати результати виборів. А зрив чесних виборів може призвести навіть до збройного протистояння. І це при тому, що на руках в українців перебуває маса незареєстрованої зброї.

 

Тому наша спільна мета - зробити виборчий процес в Україні максимально прозорим, а виборця - достатньо поінформованим для свідомого і раціонального вибору. Дії всіх суб'єктів виборчих перегонів повинні перебувати під контролем громадськості, і правоохоронні органи не повинні бути виключенням. Тільки так в Україні поступово визріє нова європейська політична культура, яка унеможливить перетворення демократичних виборів у фарс.

 

Прес-служба Українського Центру суспільного розвитку