КИЕВ
20:07
Брюссель
19:07
Москва
21:07
Суббота, 22 июня 2024

Новости



Ми не можемо дати час Росії для відновлення, - політолог

09 октября, 12:00  Политическая  Украина

Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик в інтерв’ю УНІАН розповів про сценарії "заморозки" війни, які просуває Росія задля отримання паузи для відновлення потенціалу свого ВПК, та чи розуміють на Заході, що у цей час Україна теж потребуватиме посилення зброєю.

Війна, політолог, Кулик

 

Поки увага світу зосереджена на Середньому Сході, Кремль "кує залізо, поки гаряче" - через Туреччину лобіює "мирні переговори" щодо України. Українська розвідка має інформацію про те, що Росія розглядає сценарії заморозки війни проти України. Це, як нещодавно заявив президент України Володимир Зеленський, дасть можливість РФ до 2028 року відновити знищений військовий потенціал та розпочати нову війну не лише проти України, а й проти країн Балтії. Про перспективи "заморозки" війни, імперські цілі РФ та як довго триватиме "перемир’я" у разі, якщо Росія дотисне це питання, УНІАН поговорив з директором Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталієм Куликом.

 

Пане Віталію, на вашу думку, які наразі сценарії розглядає країна-агресор?

 

Росія хотіла б зараз на деякий час заморозити інтенсивність війни та наростити потенціал для подальшого наступу. Цей наступ може бути як в Україні, так і, скажімо, в інших театрах бойових дій. Очевидно, що за таких обставин говорити, що можна розтягнути в часі надання допомоги Україні, знизити динаміку – це фактично підіграти часу для відновлення Російської Федерації. Темпи відновлення військового потенціалу (мається на увазі технічного - боєприпасів, дронів, важкої військової техніки) в Росії такі, що їм не вистачає кілька років.

 

Чи можна очікувати, що у випадку "заморозки" наші партнери продовжать надавати нам зброю, щоб Україна також могла підготуватись?

 

У випадку зниження інтенсивності війни, або так званої "заморозки", це не означає, що нам продовжать надавати техніку та озброєння в тому обсязі, який необхідний для нашого паритету. Для Європейського союзу, деяких західних партнерів "заморозка" цінна як можливість перепочити для них, для їх економік. І вона не завжди супроводжується необхідністю посилення у військовому плані, там немає знаку "дорівнює".

 

Деякі західні експерти, фахівці з безпеки роблять такий знак "дорівнює" та говорять, що якщо ми ввійдемо в ситуацію зниження інтенсивності або "заморозки", то відповідно, вона має супроводжуватися інтенсифікацією підтримки України. Але це говорять експерти, а не політики. Політики, навпаки, говорять, що це можливість відкласти взяті на себе зобов’язання, не надавати зброю, що це час для відновлення європейської економіки, а не для накопичення військового потенціалу в Україні.

 

Тому президент Зеленський в цьому питанні абсолютно правий: ми не можемо дати час Росії для відновлення, не можемо забезпечити для Росії вигідну позицію для продовження наступу. Адже Росія не збирається заспокоюватися.

 

Окрім того, "заморозка" не означає досягнення стратегічних цілей у війні з Росією. Для нас єдиною стратегічною ціллю в цій війні є знищення РФ як тоталітарної держави. Все інше є лише проміжним результатом, який буде в стратегічному плані, у віддаленій перспективі знову загрожувати світовому порядку і Україні, в першу чергу. Поки ми не демонтуємо російську державність, ми будемо мати екзистенційну загрозу існування України як держави, як нації для українців.

 

В будь-якому разі, "заморозка" на умовах Росії для України не вигідна з усіх точок зору – як з точки зору нашого виживання як народу, так і з точки зору позиції західного світу в протистоянні з Росією. Росія відновиться й піде в наступ знову. І це може бути або в Україні, або в країнах НАТО, що призведе до колапсу цієї військової організації, оскільки я достатньо скептично ставлюся до її можливості захищатися від гібридних загроз.

 

За словами Зеленського, якщо Росії дати адаптуватись зараз, то до 2028 року Кремль зможе відновити розбитий Україною військовий потенціал. Відтак, на думку глави держави, у Росії буде достатньо сили напасти на країни, які у фокусі російської експансії. Чому саме 2028 рік?

 

Це математика. Підраховано кількість дронів, боєприпасів, танків, ракет, які може випустити Росія до 2028 року, навіть в умовах санкційних режимів. І це відновлення потенціалу, його збільшення відносно того, що вони мали на початок 2022 року. Відповідно, 2028 рік – це таке механістичне сумування потенціалу ВПК Росії.

 

Чи можна сказати, що "заморожування" конфлікту є найбільш небезпечними сценарієм для України?

 

Він можливий і Україні потрібно бути готовою до цього. Буде багато ризиків.

 

Але ж наші країни-партнери теж повинні це розуміти та враховувати в планах своїх дій? Зокрема, щодо надання підтримки Україні.

 

Я сподіваюся, що вони це розуміють. Проте деякі з них вважають, що таким чином можна досягти якоїсь угоди з агресором, і вірять в цю угоду. Та насправді, папір, на якій ця угода, можливо, навіть буде підписана, не вартий слів, які там будуть міститися. Росія не збирається дотримуватися будь-яких угод, вважає їх слабкістю Заходу. Тому потрібно бити якомога сильніше.

 

Не хочу виступати "диванним експертом", який закликає до війни до переможного кінця, але в нинішній ситуації, справді, будь-які розмови на Заході про "заморозку" виходять з інтересів невеликої частини істеблішменту, який раніше мав прибуток на дешевих енергоносіях з Росії. Зараз вони втрачають та хочуть повернути все, як було до війни. Так от, так, як до війни, вже не буде. Це мають зрозуміти і наші західні колеги також.

 

Однак зараз Росія шукає способи "заморозити" війну та відновити свій потенціал.

 

Так, вони в цьому зацікавлені. Але я в цьому плані є обережним оптимістом, тому що логіка історичного процесу, те, як відбувається протистояння Заходу, Росії, Китаю, не передбачає можливості для довгої "заморозки". Розбіжності надто поглибилися, щоб взяти і перегорнути сторінку та повернутися до того, як було до війни. Спроба консервації не вирішує основні протиріччя. Так чи інакше, будуть кризи, які зламають "заморозку" раніше 2028 року, це точно.

 

Які кризи ви маєте на увазі?

 

Все що завгодно: повстання в Росії, обрив фронту, контрнаступ, завдання якихось ударів, техногенні катастрофи, нове повстання в Сирії, куди доведеться перекидати війська, криза на Кавказі… Будь-які точки, де зараз відбувається зміщення тектонічних політичних плит. Всі регіони почали рухатися, починаючи від Африки та закінчуючи Латинською Америкою. І Росія скрізь має свій інтерес.

 

Західні експерти полюбляють цитувати Корейську модель "заморозки". Мирної угоди між Кореями немає, формально корейська війна не закінчилася, але там немає "гарячої" фази. Так от, не буде ніякого корейського сценарію для України. Корейський сценарій виникав в певних історичних умовах того часу – 50-х років, і супроводжувався спроможністю країн, соціалістичних та капіталістичних світосистем, підтримувати цей розподіл.  В нинішніх умовах ні у Заходу, ні у Росії немає можливості тримати цю "заморозку", немає ресурсів. Надто багато конфліктів, надто багато криз накопичилось. Необхідно переходити у щось нове. А ті, хто виступають за "заморозку", не мають коштів, щоб її тримати. Тому вона буде нетривалою, не до 2028 року точно.

 

На вашу думку, чи справді Москва має амбіції захопити більше імперського простору? Зокрема, завдати удару, скажімо, по країнах Балтії.

 

Я думаю, що це той сценарій, який як асиметричний крок Росія може здійснити, щоб завдати удару Заходу та примусити його до переговорів, визнання свого виключного статусу імперії.

 

Але це малоймовірно?

 

Я б не сказав. У 2019 році малоймовірною називали і атаку Росії на Україну.

 

Військовий експерт, засновник БО "Реактивна Пошта" Павло Нарожний розповів УНІАН про те, з чим пов’язана зміна тактики російських ракетних ударів і атак БПЛА, та чого очікувати від ворога найближчим часом.

 

Павле, останнім часом росіяни змінили тактику завдання повітряних ударів по території України. З чим, на вашу думку, це пов’язано?

 

Є декілька факторів. Перший фактор – вони накопичували. Тобто влітку відбулося зниження як ракетних атак, так і атак за допомогою дронів, адже вони розуміли, що влітку бити по енергетичній інфраструктурі не так ефективно, як взимку.

 

Другий фактор – вони відносно недавно, місяців два-три тому, налагодили виробництво дронів Shahed в Росії. А ракети у них точно не закінчилися, оскільки вони мають можливість виробляти їх майже всіх типів, які в них є на озброєнні. Тому очікувати того, що ракетні удари закінчаться, я б не став.

 

Виробництво БПЛА - дешевше та швидше, ніж виробництво ракет. Але чи ефективніше?

 

Ракет росіяни вробляють набагато менше, оскільки ракети більш технологічні та дорожчі. Тобто, якщо взяти вартість одного Shahed, то це 30-50 тисяч доларів. А якщо ми говоримо про крилату ракету, наприклад Х-101, то вартість її - як літака. В ній стоїть турбореактивний двигун, доволі потужна електроніка, вона несе не 50 кг вибухівки, як великий Shahed, а до півтони вибухівки… Тобто, це зовсім інший бюджет та розрахунок.

 

Якщо мова йде про Іскандери чи про Кинджали, то виробництво - це п’ять-шість ракет на місяць. Якщо мова йде про крилаті ракети, то росіяни, приблизно, можуть виробляти одну-дві на день. Ракети – це набагато дорожче за БПЛА, набагато повільніше виробництво. З іншого боку, це набагато точніший і потужніший вид зброї.

 

Для виробництва такого типу БПЛА потрібні західні компоненти. Як РФ вдалося налагодити виробництво цих дронів в обхід санкцій?

 

Shahed можна поділити на три важливі великі складові. Перша – це двигун. Росіяни спроможні виробляти його самі чи купувати в Китаю, оскільки це прості двигуни, які використовують для мопедів чи в інших побутових приладах.

 

Другий блок – електроніка, управління та навігація. Тут їм потрібні чипи. Виробництва чипів в Росії немає. Дуже мало країн у світі спроможні їх виробляти. Країна номер один в цьому напрямку – Тайвань, номер два – США. У всіх Shahed, які наші спеціалісти аналізували, вилучали чипи західного виробництва. Росіяни спилюють маркування на чипах, щоб заплутати сліди, але все одно їх ідентифікують. І в більшості випадків – виробник США або Тайвань. Звісно, мова не йде про те, що вони постачають щось Росії. Росіяни отримують чипи через треті країни, підставні компанії.

 

Третя складова – навігаційна система. Росіяни спроможні її виробляти. Тому єдине, що ми можемо разом із союзниками припинити – це постачання чипів. Але поки що це лише теоретично, тому що росіяни ще знаходять способи, як їх собі поставляти.

 

Росія, по суті, налагодила для себе зручний "чорний ринок"?

 

Саме так. В обхід санкцій, через підставні компанії, через треті країни. Наразі наші союзники вживають заходів, щоб це припинити, але ще не можуть цього зробити, оскільки мова йде про дуже широкий спектр цих чипів.

 

Більшість таких шляхів можна перекриті, але всі – точно ні.

 

Вважаєте, Росії вдалося накопичити достатню кількість Shahed, щоб тепер регулярно атакувати нашу державу?

 

Не можу дати оцінку, скільки вони накопичили. Але те, що у них якийсь арсенал є, і він вимірюється, швидше за все, сотнями одиниць - це точно.

 

Тобто найближчим часом можна очікувати масових ударів за допомогою дронів?

 

Це однозначно буде, без варіантів. Вони запускатимуть з декількох напрямків велику кількість дронів. Можливо, це будуть атаки по 40, по 50, можливо, і по 100 БПЛА.

 

Це, передусім, пов’язано з настанням осінньо-зимового періоду та намірами ударів по енергетичній інфраструктурі?

 

Саме так. Влітку вони більше ударів завдавали по зерновій інфраструктурі. Тому що зерно – найбільша стаття нашого експорту, потужний економічний фактор. Взимку вони почнуть удари по енергетичному сектору.

На вашу думку, що в цьому сенсі більш небезпечно: одна ракета чи "рій" Shahed?

 

Росіяни постійно змінюють тактику. Наприклад, раніше вони завдавали ударів по декількох областях, а зараз фокусуються на одній області та стріляють по ній. Однак вони завжди здійснюють координовані атаки, нечасто атакують лише ракетами, або лише Shahed. Це робиться для того, щоб ми мали застосовувати всі засоби ППО, які в нас є. Таким чином, вони роблять спроби виснажувати та навантажувати нашу систему ППО.

 

Але зякими ударами нашій ППО простіше боротися: ракетними чи безпілотниками?

 

Ракетні атаки бувають різними. Якщо балістичні ракети, то збивають тільки Patriot або SAMP/T. Якщо крилаті ракети, то засобів дуже багато – засоби середнього радіуса дії, великого радіуса дії, ПЗРК тощо. Важлива і кількість цих засобів. Patriot у нас точно не вистачає, щоб прикрити всю територію, або навіть всі обласні центри.

 

Якщо йдеться про удари дронами Shahed, більшість їх збиваються мобільними групами, які оснащені кулеметами, Gepard можуть бути, також це можуть бути радянські засоби або ж надані партнерами Avenger. Але і тут питання в кількості. З технологічної точки зору, Shahed, мабуть, збивати легше, але сказати, що це простіше для наших систем ППО, не можу.

 

Чи існує розуміння, як нам зараз посилити ППО?

 

Система ППО повинна бути ешелонована. Наприклад, якщо йдеться про захист якогось об’єкту, скажімо електростанції чи військового об’єкту. Ворог по ньому може завдати удари балістичними чи крилатими ракетами, або ж дронами. Також, теоретично, бомбардувальники можуть залетіти. Тому ППО проти всіх цих засобів повинна бути там. Іншими словами, ми повинні отримувати Patriot, тільки вони нас можуть захисти від балістичних ракет.

 

Водночас потрібен захист і від крилатих ракет. Це, знову ж, Patriot, це можуть бути NASAMS, це можуть бути F-16. І повинні бути засоби короткого радіуса дії – кулемети та ПЗРК, які збивають дрони. Тобто всі засоби нам потрібні.

 

Самостійно ми можемо розв’язати лише невеликий спектр – це лише збиття БПЛА, у нас немає виробництва систем ППО. Тому це питання розв’язувати тільки з нашими союзниками.

 

Леся Лещенко, УНІАН

 

Версия для печати








Обзор сети

Разместить рекламу