|
Якщо рішення про конституційну реформу буде ухвалене, треба повністю забезпечити відсутність російського втручання в цей процес і не повторити помилок, які були зроблені при ухваленні першого тексту української Конституції в 1996 році.
Таку думку висловив експерт ГО «Український Центр суспільного розвитку» Владислав Телькі під час експертної дискусії «Президент, парламент, народ: хто і як змінить Конституцію?», яка відбулася 17 квітня в Києві.
Політолог переконаний, що, розпочинаючи конституційну реформу, слід враховувати гібридне втручання Росії в українську політику руками проросійських політичних сил.
«У контексті дискусій щодо необхідності конституційної реформи не варто забувати про де-факто стан війни з Росією. Україна не повинна повторити помилок 1996 року, коли деякі важливі норми прийнятої Конституції були результатом важких компромісів між національно-демократичними і проросійськими силами у Верховній Раді», - говорить експерт.
Владислав Телькі нагадав, як комуністи, які мали тоді вагоме представництво у Верховній Раді, відмовилися від претензій на визначення російської мови в якості державної лише за умови надання Криму статусу автономної республіки.
«Трагічні результати цього компромісу з п'ятою колоною Україна побачила в 2014 році, коли півострів був окупований Росією. Сьогодні в Україні проросійські сили можуть так само нав'язувати конституційні норми, приміром, зміни адміністративно-територіального устрою, які в майбутньому здатні дорого обійтися українській державі. Цей ризик потрібно враховувати», - каже експерт.
Разом з тим, політолог відзначає, що Конституція України справді вимагає «апгрейду» або навіть прийняття нового тексту Основного закону.
«Складно сперечатися з тим, що нинішня Конституція не повною мірою відповідає вимогам часу. І це стосується не лише проблеми реформування форми правління, судів та адміністративно-територіального устрою», - зазначив експерт.
Політолог вказав, що чинна Конституція містить низку колізій, які перешкоджають реформам у соціально-економічній сфері.
«Наприклад, у статті 49 йдеться, що «У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена». Виходить, що заходи медичної реформи в напрямку створення страхової медицини, яка, попри деякі недоліки, показала ефективність у багатьох розвинених країнах, фактично будуть суперечити нормам Конституції», - каже експерт.
Версия для печати |
влажность:
давление:
ветер: