КИЕВ
03:53
Брюссель
02:53
Москва
04:53
Понедельник, 18 января 2021

Новости



1 січня - іменини, традиції, заборони та прикмети цього дня

01 января, 13:00  Социальная  Украина

 

1 січня — день якого для більшості людей немає у календарі. Та все ж цей день існує. Ми зібрали для вас найцікавіші факти про 1 січня.

 

1 січня - іменини, традиції, заборони та прикмети цього дня

 

Іменини

1 січня День ангела святкують: Ілля, Тимофій, Григорій, Боніфатій, Пров, Євтихій, Трифон, Аглая, Капітон.

 

1 січня відзначається День Боніфатія і Новий рік. Православна церква відзначає день пам’яті Святого великомученика Воніфатія. І, незважаючи на те, що в Росії 1 січня вважається днем Нового року, віруючі також вирушають до церкви і моляться, шануючи цього Святого. Воніфатій вважається небесним заступником для всіх людей, охороняючи їх від хвороби і пияцтва. Тому йому часто моляться для позбавлення від алкоголізму.

 

Що святкують 1 січня:

Новий рік. Новий рік святкують багато народів відповідно до визнаного календаря. Свято настає в момент початку нового року.

 

 

У більшості давніх народів святкування Нового року збігалося з початком відродження природи й відбувалось зазвичай до березня. Усі язичницькі народи ознаменовували його службовими обрядами богам, урочистими приношеннями, а також забавами. Давні єгиптяни відзначали початок нового року святом відродження Осіріса. У давній Греції народ і жерці, надягнувши на себе маски, влаштовували на вулицях ходу з піснями й танцями. Жінки на званих вечорах ворожили.

 

«Всесвітній день миру» або «День всесвітніх молитов про мир»

 

Міжнародне свято, під час якого віруючі звертаються з молитвами до Бога послати мир на Землю і припинити всі кровопролитні війни. Відзначається щороку, 1 січня, в перший день кожного нового року. Загальне гасло Всесвітнього дня миру: «Пробач, і ти отримаєш мир».

 

Торжество Пресвятої Богородиці

 

Католицьке свято, присвячений Діві Марії. Відзначається щорічно 1 січня. Має найвищий статус в градації свят – торжество. Входить до числа «обов’язкових» свят, коли відвідування меси вважається обов’язковим. Торжество Пресвятої Богродиці завершує собою Октаву Різдва. У цей день в Католицькій церкві також здійснюється спогад Обрізання Господнього.

 

День святого мученика Боніфатія

 

Святий Боніфатій був слугою в однієї багатої пані і жив у Римі. Будучи християнином, він милосердно ставився до людей, цілком виправдавши своє ім’я, яке у перекладі з латинської мови означає «чинити добро».

 

Коли Боніфатій поїхав на Схід за мощами святих мучеників, які загинули за Христову віру, то у Тарсі, рідному містечку св. апостола Павла, погани ув’язнили його і жорстоко катували. Він прославив Бога мученицькою смертю 306 року.

 

Народні прикмети 1 січня

У перший день року потрібно відпочивати. Не варто важко працювати, інакше весь рік буде важким.

Не можна виносити сміття – біду на себе накличете.

Торговцям в цей день слід добре поступитися першому покупцеві, щоб весь рік торгівля була успішною.

До кінця року потрібно віддати всі борги.

Зустрічати Новий рік слід в обновках і з хорошим настроєм. Тоді рік буде хорошим і багатим на покупки.

Якщо ранок теплий, то буде хороший урожай жита.

Зоряна новорічна ніч обіцяє багатий урожай ягід.

Якщо дерева вкриті інеєм, то буде благополучний рік для сільськогосподарських робіт.

Місячна новорічна ніч обіцяє багатий урожай бобових культур.

Добре, якщо в цей день йде сніг, – буде хороший урожай хліба.

Якщо 1 січня вітряно, то восени зберете багато горіхів.

Визначні події, що відбулись 1 січня

45 до н.е. — введення в Римі юліанського календаря, розробленого єгипетським математиком Созігеном за дорученням Юлія Цезаря.

89 — Сатурнин Люцій Антоній став імператором Риму.

1622 — папська канцелярія офіційно визнала 1 січня початком року. До того новий рік відраховувався з 25 березня.

1700 — указом Петра І у Росії введений юліанський календар, відтак Новий Рік був перенесений на 1 січня.

1788 — заснована у 1785 році Джоном Волтером англійська газета «The Daily Universal Register» після 940 випусків перейменована у «The Times».

1801 — астроном із Палермо Джузеппе Піацці відкрив перший (найбільший) астероїд Цереру.

1801 — після жорстокого придушення в 1798 році повстання в Ірландії, піднятого членами таємної революційної організації «Товариство об’єднаних ірландців», був скасований ірландський парламент.

1804 — проголошена незалежність Гаїті від Франції.

1863 — вступила в дію прокламація Авраама Лінкольна про звільнення рабів.

1880 — видано друком у Львові перше число щоденника «Діло», який виходив до початку Другої світової війни.

1909 — у Великій Британії проведені перші виплати пенсій.

1919 — видано закон українського уряду про автокефалію Української Православної Церкви.

1928 — почала виходити газета «Розбудова нації», орган проводу українських націоналістів.

1940 — азербайджанська писемність переведена на кириличний шрифт.

1950 — згідно з американським планом «Троян», у цей день повинна була початися ядерна війна проти СРСР, але під час штабних випробувань від ідеї відмовилися через неготовність.

1959 — перемога Кубинської революції.

1968 — на 1-му телеканалі Центрального телебачення СРСР вийшов перший випуск програми «Час» («Время»).

1983 — «Arpanet» змінила основний протокол з NCP на TCP/IP, що й привело до появи сучасного інтернету.

1992 — Ірак визнав незалежність України.

1995 — розпочала роботу Світова організація торгівлі.

1999 — введено безготівкове євро (Австрія, Бельгія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Фінляндія, Франція).

2000 — Туркменістан перейшов з кирилиці на латинський алфавіт.

2001 — безготівкове євро введено в Греції.

2002 — поява готівкового євро.

2007 — Болгарія та Румунія приєдналися до Європейського Союзу; болгарська, ірландська та румунська стали офіційними мовами ЄС (приєдналися до 20 інших мов); у Словенії введено в обіг євро.

2008 — на Кіпрі та Мальті введено в обіг євро.

2009 — у Словаччині введено в обіг євро.

2011 — у Естонії введено в обіг євро.

2014 — у Латвії введено в обіг євро.

2015 — у Литві введено в обіг євро.

2015 — Росія припинила дію двосторонної секретної угоди з США у галузі безпеки зберігання збройових урану і плутонію. Згідно з цією угодою США підтримували безпеку на 18 ядерних об’єктах РФ, допомогли РФ знищити сотні застарілих боєголовок та АПЧ, сплачували платню російським працівникам, навчали персонал та інвестували більш 2 млрд. USD

Видатні люди, що народились 1 січня

1449 — Лоренцо Медічі, правитель Флоренції в епоху Відродження, поет, покровитель наук і мистецтв.

1618 — Бартоломе Естебан Мурільйо, іспанський художник доби бароко, співзасновник севільської академії малярства.

1701 — Василь Григорович-Барський, український мандрівник, вчений-орієнталіст, письменник

1752 — Бетсі Росс, американська швачка, яка в 1776 році пошила перший американський прапор — на замовлення трьох членів Континентального конгресу — майбутнього першого президента Джорджа Вашингтона, землевласника Роберта Морріса і полковника Джорджа Росса

1823 — Петефі Шандор, угорський поет, публіцист, революційний діяч словацького походження († 31 липня 1849 р.)

1826 — Василь Ковальський, український письменник і громадський діяч

1832 — Іван Вишнеградський, російський вчений-винахідник, один із основоположників теорії автоматичного регулювання

1842 — Мова Василь Семенович, український (кубанський) письменник, поет, драматург († 1 червня 1891 р.)

1848 — Володимир (Священомученик; в миру — Василь Богоявленський), Київський і Галицький православний митрополит у 1915—1918 роках.

1851 — Чезаре Зоккі (Дзоккі або Цочі), італійський скульптор, автор пам’ятнику Данте Аліг’єрі в Тренто. Двоюрідний брат скульптора Еміліо Зоккі, автора кінного пам’ятнику Віктору Емануїлу II у Флоренція; двоюрідний дядько скульптора Арнольдо Зоккі, автора статуї Христофора Колумба в Буенос-Айресі.

1856 — Модест Вітошинський, український співак-баритон

1857 — Ерастов Степан, український письменник і громадсько-політичний діяч на Кубані († 13 квітня 1933)

1863 — П’єр де Кубертен, французький громадський діяч, ініціатор відродження давньогрецьких Олімпійських змагань

1866 — Петро Залозний, український письменник, філолог

1867 — Цимбаліста Василь Володимирович, український художник, (сакральне мистецтво)

1885 — Бурлюк-Кузнецова Людмила Давидівна, українська художниця та літераторка. Сестра Володимира, Давида та Миколи Бурлюків. Старша з трьох сестер.

1895 — Едгар Гувер, американський криміналіст, адвокат, державний діяч, засновник ФБР

1896 — Василь Касіян, український графік, народний художник СРСР, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка

1896 — Василь Перебийніс, український живописець і графік

1909 — Степан Бандера, український політичний діяч, голова проводу ОУН в 1940—1959 роках

1912 — Хоменко Василь, український графік

1916 — Степан Хвиля, український живописець

1916 — Василь Хома, голова обласного проводу ОУН Житомирщини 1941 року.

1919 — Джером Девід Селінджер, американський письменник, основним твором якого є шедевр «Над прірвою у житі» (1951)

1925 — Баснер Веніамін Юхимович

1927 — Моріс Бежар, французький хореограф

1926 — Олексій Нирко, кобзар, засновник ряду капел Криму та Кубані, в’язень ГУЛАГу, дослідник та пропагандист кобзарства, одноосібний творець музею кобзарства півдня України та Кубані, заслужений працівник культури України (†2005)

1936 — Михайло Гирило, український майстер декоративно-прикладного мистецтва (різьбярство)

1936 — Микола Капелюх, український художник декоративно-прикладного мистецтва, заслужений майстер народної творчості України

1937 — Василь Лизанчук, український вчений, професор, доктор філологічних наук, академік Академії наук вищої школи, заслужений журналіст України, завідувач кафедри радіомовлення і телебачення факультету журналістики Львівського університету імені Івана Франка

1939 — Мішель Мерсьє, французька актриса («Анжеліка — маркіза ангелів», «Друга істина», «Чорне сонце»)

1946 — Василь Вільшук, український скульптор, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка

1946 — Валерій Маренич, український співак, народний артист України

1946 — Роберто Рівеліно, бразильський футболіст, нападник, відомий за надзвичайно потужним ударом із лівої ноги та майстерними далекими штрафними ударами

1947 — Микола Мірошниченко, український поет, перекладач

1950 — Кирпа Галина Миколаївна, українська письменниця, поетеса, перекладач

1951 — Михайло Ілляшенко, український режисер театру, заслужений діяч мистецтв України

1951 — Олена Михайленко, український художник декоративно-прикладного мистецтва, заслужений працівник культури України

1951 — Антон Щегельський, український прозаїк, поет, гуморист

1957 — Василь Кожелянко, український письменник.

1956 — Крістін Лагард, французький політик

1959 — Степан Глова, актор львівського театру імені Марії Заньковецької, народний артист України

1960 — Юрій Шайгородський, український політолог, соціальний психолог

1960 — Олександр Шлапак, український політик і управлінець

1961 — Олександр Балагура, український режисер-документаліст

1969 — Валерій Хорошковський, український підприємець і управлінець, політичний діяч, медіа-магнат

1982 — Давід Налбандян, аргентинський тенісист вірменського походження, переможець десяти турнірів АТР, у тому числі — Кубка «Мастерз». У 2006 році — третя ракетка світу.

 

 

Версия для печати








Обзор сети

Разместить рекламу