У випадку проросійського реваншу 350 тисяч ветеранів АТО можуть стати маргіналами, - експерти

Міністерство ветеранів пропонує спрямувати конфісковані у корупціонерів кошти на купівлю житла ветеранам АТО.

З такою ініціативою під час засідання Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів та осіб з інвалідністю виступила профільний міністр Ірина Фріз.

 У держбюджеті на 2019 рік на житло для ветеранів АТО передбачено 25 млн гривень. Додатково з конфіскованих коштів хочуть спрямувати на це ще понад 78 млн.

«Очевидно, що субвенція державного бюджету місцевим бюджетам у сумі 25 млн грн не може повністю вирішити питання у забезпеченні житлом ветеранів АТО-ВПО. Надіємось, що під час міжвідомчої наради щодо врегулювання питання з суб'єктами сектору безпеки і оборони наша пропозиція буде підтримана», - зазначила Ірина Фріз.

Редакція нашого видання (видання «ЧасUA») вирішила поцікавитися у ветеранів на місцях, як взагалі працюють декларовані міністерством програми підтримки воїнів АТО.

«На сьогодні програми, які стосуються соціальних гарантій та пільг для родин загиблих бійців і воїнів, які отримали серйозні травми та інвалідність, виконуються. У цьому питанні підтримка держави величезна. Складніше із впровадженням програм, які розраховані на забезпечення ветеранів АТО житлом», - говорить керівник Центру допомоги учасникам АТО у Рівненській області Ігор Батинчук.

Ігор Батинчук зауважив, що, окрім державних програм, працюють іще обласні та місцеві.

«На рівні області у нас діють програми матеріальної допомоги родинам загиблих. Уже 4 роки діє міська програма щодо виділення воїнам квартир, які розподіляються ветеранськими організаціями. У кількох районах діє програма компенсації витрат на розробку проектної документації на будівництво житла. Є програми матеріальної допомоги на оплату комунальних послуг, діагностику хвороб, частково лікування. Зрозуміло, що цього не достатньо, аби вирішити усі проблеми всіх ветеранів, але підтримка сьогодні є», - каже Ігор Батинчук.

Водночас, ветерани висловлюють побоювання, що у випадку зміни влади програми можуть бути взагалі згорнуті.

«Зрозуміло, що закони гарантують ветеранам соціальний захист і зворотної дії не мають. Однак реалізація затверджених програм залежить від того, хто буде розподіляти кошти. Ми сподіваємося, що ніхто не посміє зазіхати на забезпечення соціальних гарантій людям, які, ризикуючи життям і здоров'ям, захищали вітчизну», - говорить Ігор Батинчук.

Не менш важливою, ніж забезпечення соціальних гарантій, є проблема адаптації людей, які пройшли війну, до нормального життя. На рівні Державної служби зайнятості діють програми перекваліфікації, які дозволяють воїнам отримати новий фах. Але є проблема в тому, що багато роботодавців відмовляються брати на роботу ветеранів. У багатьох колишніх бійців є посттравматичний синдром, вони бувають дратівливими і не завжди адекватно реагують.

На думку політолога Юрія Подорожнього, державі потрібно більше уваги приділяти просвітницькій роботі з тими ж роботодавцями.

«Українська проблема з соціальною адаптацією ветеранів не є унікальною. Ми всі пам'ятаємо в'єтнамський та афганський синдроми. Але наша проблема доповнюється іще й гібридністю цієї війни. Проросійські сили активно намагаються сіяти в суспільстві меседж «війни, на яку ми тебе не посилали». Зрозуміло, що це деморалізує колишніх бійців. Статистика самогубств серед ветеранів жахає - понад 500 на рік. Є побоювання, що у випадку проросійського реваншу ветерани АТО можуть просто стати маргіналами. А давайте не забувати, що це понад 350 тисяч громадян України, і війна ще триває», - говорить Юрій Подорожній.