|
25 жовтня НБУ ввів в обіг банкноту у 1000 гривень.
Це стало топ-новиною.
Це природньо, адже гроші - завжди актуальна тема.
Тим більше нові банкноти, які можна буде потримати у руках та покласти в гаманець.
Проте в інформаційному полі також з'явилися і численні міфи. Приміром, що введення в обіг нової банкноти означає здійснення додаткової емісії та розкручування інфляції.
В основі цих міфів логічна помилка - зміна місцями причини та наслідку, простіше кажучи: віз перед кобилою.
Насправді зміни у готівковому обігу не спричиняють, а наздоганяють більш широкі економічні процеси.
Мета змін у номінальному ряді гривні - не "підступні наміри" профінансувати щось за рахунок емісії та розігнати інфляцію, а зробити гривневу готівку зручною для використання та знизити витрати держави.
Міф: поява банкноти 1000 гривень спровокує зростання цін, інфляцію.
Реальність: уведення банкноти 1000 гривень необхідне з огляду на зростання масштабів економіки з часу останнього введення банкноти найвищого номіналу 13 років тому.
Основне призначення сучасних готівкових грошей - обслуговувати розрахунки в економіці. Зі збільшенням масштабів власне економіки повинні вводитись в обіг гроші більшого номіналу, а меншого - вилучатись.
Без такої оптимізації фізичні обсяги готівки, яку мають носити громадяни, щоб зробити покупки та розрахуватись за послуги, збільшуватимуться. А це незручно.
Тим більше, що чим більше дрібних номіналів треба використовувати, тим більші витрати на обслуговування готівкового обороту.
Скажімо, замість двох банкнот по 500 гривень або п'ятьох по 200 гривень, ті ж функції може виконувати лише одна - 1000 гривень. А це менші витрати на друк грошей.
Уведення банкноти вищого номіналу є наслідком економічних тенденцій попередніх років, в тому числі зростання цін. Востаннє банкнота найвищого номіналу (500 грн) вводилася 13 (!) років тому - у 2006 році.
Відтоді масштаб економіки номінально (з урахуванням зростання цін) суттєво зріс. Номінальний ВВП, який мають обслуговувати гроші, зріс у 6,5 рази.
Доходи населення, яке є найбільшим користувачем готівки, також зросли. Скажімо, середньомісячна зарплата зросла майже вдесятеро.
Таке зростання частково пояснюється інфляцією за цей період, а частково зростанням реальних зарплат, які за цей період збільшилися у 2 рази.
Тобто введення нової банкноти частково можна пояснити минулою інфляцією, але воно жодним чином не вплине на майбутнє зростання цін.
На майбутню інфляцію НБУ впливає завдяки основному монетарного інструменту - обліковій ставці (як - можна прочитати тут).
Ціль НБУ - щоб інфляція була низькою та стабільною. Завдяки монетарній політиці НБУ інфляція тримається до однознаковому рівні та прямує до цілі 5%.
Варто зазначити, що введення нової банкноти не збільшить кількість грошей в економіці, тому не здатне мати якійсь вплив на інфляцію. Це вже другий міф.
Міф: введення банкноти 1000 гривень в обіг = емісія нової гривні.
Реальність: з введенням банкноти в 1000 гривень кількість грошей в економіці не зміниться, відбудеться лише перерозподіл існуючої в обігу готівки між купюрами різного номіналу.
У віддаленому минулому, емісія центральним банком грошей дійсно була пов'язана з роботою друкарського верстата.
Паперові гроші центральні банки обмінювали на дорогоцінні метали. Проте навіть в ті часи поява нових номіналів грошей не означала збільшення їх кількості в обігу.
У сучасному світі центральні банки емітують гроші спочатку виключно у безготівковій формі і лише через банки.
Національний банк може робити її через три канали:
- кредитний - банки отримують в Національному банку кредити під заставу державних цінних паперів або іноземної валюти. Ці кредитні кошти НБУ зараховує їм на їх рахунки.
- валютний - банки продають валюту Національному банку, натомість він зараховує на їх рахунки гривню.
- фондовий - Нацбанк купує в банків цінні папери та зараховує на їх рахунки гривню.
Ці канали можуть працювати і в зворотному напрямку, коли відбувається вилучення грошей з обігу.
Готівкова емісія завжди є похідною від безготівкової. У разі потреби з боку клієнта, банк може отримати від НБУ готівку в обмін на безготівкову гривню на рахунках в НБУ.
Коли банк видає цю готівку клієнту, він списує безготівкову гривню з його рахунку та видає йому готівку.
Таким чином, внаслідок видачі банком готівки клієнту кількість грошей в економіці не змінюється - безготівкової гривні на рахунках стає менше, готівкової на відповідну суму більше.
Зміниться лише структура готівки в обігу. Зокрема, банкноти номіналом 1000 гривень замінять в обігу частину банкнот номіналами 100, 200 і 500 гривень. Жодного впливу на інфляцію це не матиме.
Міф: поява банкноти 1000 гривень спровокує девальвацію гривні.
Реальність: номінал банкнот та монет жодним чином не визначає ситуацію на валютному ринку.
Обмінний курс гривні визначається співвідношенням попиту та пропозицією іноземної валюти, на які в свою чергу впливає багато чинників.
Серед них: попит на продукцію українських експортерів у світі, приплив інвестицій в Україну з-за кордону, попит на імпортні товари та послуги тощо.
Втім серед чинників впливу на валютний ринок немає змін у номінальному ряді гривневих банкнот.
Як вже було з'ясовано у розвінчанні попереднього міфу, від появи нового найвищого номіналу гривні, грошей більше в обігу не стане.
Відповідно, додаткова гривня не потрапить на валютний ринок. Отже, будь-які паралелі між девальвацією та введенням купюри у 1000 гривень недоречні.
Автор: ВЛАДИМИР ЛЕПУШИНСКИЙ, и.о. директора департамента монетарной политики и экономического анализа НБУ
Джерело: Економічна Правда
Версия для печати |
влажность:
давление:
ветер: