КИЕВ
00:17
Брюссель
23:17
Москва
01:17
Четверг, 21 ноября 2019

Новости



Міфи про банкноту в 1000 грн

28 октября, 15:10  Публикации  Украина

25 жовтня НБУ ввів в обіг банкноту у 1000 гривень.

 

Це стало топ-новиною.

Це природньо, адже гроші - завжди актуальна тема.

Тим більше нові банкноти, які можна буде потримати у руках та покласти в гаманець.


Проте в інформаційному полі також з'явилися і численні міфи. Приміром, що введення в обіг нової банкноти означає здійснення додаткової емісії та розкручування інфляції.


В основі цих міфів логічна помилка - зміна місцями причини та наслідку, простіше кажучи: віз перед кобилою.
Насправді зміни у готівковому обігу не спричиняють, а наздоганяють більш широкі економічні процеси.


Мета змін у номінальному ряді гривні - не "підступні наміри" профінансувати щось за рахунок емісії та розігнати інфляцію, а зробити гривневу готівку зручною для використання та знизити витрати держави.


Міф: поява банкноти 1000 гривень спровокує зростання цін, інфляцію.


Реальність: уведення банкноти 1000 гривень необхідне з огляду на зростання масштабів економіки з часу останнього введення банкноти найвищого номіналу 13 років тому.


Основне призначення сучасних готівкових грошей - обслуговувати розрахунки в економіці. Зі збільшенням масштабів власне економіки повинні вводитись в обіг гроші більшого номіналу, а меншого - вилучатись.


Без такої оптимізації фізичні обсяги готівки, яку мають носити громадяни, щоб зробити покупки та розрахуватись за послуги, збільшуватимуться. А це незручно.


Тим більше, що чим більше дрібних номіналів треба використовувати, тим більші витрати на обслуговування готівкового обороту.


Скажімо, замість двох банкнот по 500 гривень або п'ятьох по 200 гривень, ті ж функції може виконувати лише одна - 1000 гривень. А це менші витрати на друк грошей.


Уведення банкноти вищого номіналу є наслідком економічних тенденцій попередніх років, в тому числі зростання цін. Востаннє банкнота найвищого номіналу (500 грн) вводилася 13 (!) років тому - у 2006 році.


Відтоді масштаб економіки номінально (з урахуванням зростання цін) суттєво зріс. Номінальний ВВП, який мають обслуговувати гроші, зріс у 6,5 рази.


Доходи населення, яке є найбільшим користувачем готівки, також зросли. Скажімо, середньомісячна зарплата зросла майже вдесятеро.


Таке зростання частково пояснюється інфляцією за цей період, а частково зростанням реальних зарплат, які за цей період збільшилися у 2 рази.


Тобто введення нової банкноти частково можна пояснити минулою інфляцією, але воно жодним чином не вплине на майбутнє зростання цін.


На майбутню інфляцію НБУ впливає завдяки основному монетарного інструменту - обліковій ставці (як - можна прочитати тут).


Ціль НБУ - щоб інфляція була низькою та стабільною. Завдяки монетарній політиці НБУ інфляція тримається до однознаковому рівні та прямує до цілі 5%.


Варто зазначити, що введення нової банкноти не збільшить кількість грошей в економіці, тому не здатне мати якійсь вплив на інфляцію. Це вже другий міф.


Міф: введення банкноти 1000 гривень в обіг = емісія нової гривні.


Реальність: з введенням банкноти в 1000 гривень кількість грошей в економіці не зміниться, відбудеться лише перерозподіл існуючої в обігу готівки між купюрами різного номіналу.


У віддаленому минулому, емісія центральним банком грошей дійсно була пов'язана з роботою друкарського верстата.


Паперові гроші центральні банки обмінювали на дорогоцінні метали. Проте навіть в ті часи поява нових номіналів грошей не означала збільшення їх кількості в обігу.


У сучасному світі центральні банки емітують гроші спочатку виключно у безготівковій формі і лише через банки.

 

Національний банк може робити її через три канали:


- кредитний - банки отримують в Національному банку кредити під заставу державних цінних паперів або іноземної валюти. Ці кредитні кошти НБУ зараховує їм на їх рахунки.
- валютний - банки продають валюту Національному банку, натомість він зараховує на їх рахунки гривню.
- фондовий - Нацбанк купує в банків цінні папери та зараховує на їх рахунки гривню.

 

Ці канали можуть працювати і в зворотному напрямку, коли відбувається вилучення грошей з обігу.


Готівкова емісія завжди є похідною від безготівкової. У разі потреби з боку клієнта, банк може отримати від НБУ готівку в обмін на безготівкову гривню на рахунках в НБУ.


Коли банк видає цю готівку клієнту, він списує безготівкову гривню з його рахунку та видає йому готівку.


Таким чином, внаслідок видачі банком готівки клієнту кількість грошей в економіці не змінюється - безготівкової гривні на рахунках стає менше, готівкової на відповідну суму більше.


Зміниться лише структура готівки в обігу. Зокрема, банкноти номіналом 1000 гривень замінять в обігу частину банкнот номіналами 100, 200 і 500 гривень. Жодного впливу на інфляцію це не матиме.


Міф: поява банкноти 1000 гривень спровокує девальвацію гривні.


Реальність: номінал банкнот та монет жодним чином не визначає ситуацію на валютному ринку.


Обмінний курс гривні визначається співвідношенням попиту та пропозицією іноземної валюти, на які в свою чергу впливає багато чинників.


Серед них: попит на продукцію українських експортерів у світі, приплив інвестицій в Україну з-за кордону, попит на імпортні товари та послуги тощо.


Втім серед чинників впливу на валютний ринок немає змін у номінальному ряді гривневих банкнот.
Як вже було з'ясовано у розвінчанні попереднього міфу, від появи нового найвищого номіналу гривні, грошей більше в обігу не стане.


Відповідно, додаткова гривня не потрапить на валютний ринок. Отже, будь-які паралелі між девальвацією та введенням купюри у 1000 гривень недоречні.

 

Автор: ВЛАДИМИР ЛЕПУШИНСКИЙ, и.о. директора департамента монетарной политики и экономического анализа НБУ

 

Джерело: Економічна Правда

Версия для печати








Обзор сети

Разместить рекламу