Українська поліція може стати інструментом передвиборчих штабів – експерти

Про це заявили учасники прес-конференції «Вибори-2019: роль правоохоронних органів у забезпеченні законності виборчого процесу» у прес-центрі інформагентства «Українські новини» 13 лютого.

У ній взяли участь члени ГО «Український центр суспільного розвитку» - політологи Ігор Рейтерович і Ярослав Телешун та експерт з організації виборів Юрій Подорожній.

 
На думку Подорожнього, уже зараз виникає ціла низка запитань до роботи правоохоронної системи в контексті виборів.

«Зважаючи на дуже значну кількість претендентів на президентську посаду (44 зареєстрованих кандидати), у ході кампанії можливий цілий шквал порушень. Штаби кандидатів уже зараз звинувачують один одного у порушеннях виборчого законодавства. А здатність поліції неупереджено реагувати на ці звернення викликає серйозну тривогу. Є ризик вибіркових розслідувань і маніпуляцій в інтересах окремих політиків», - говорить експерт.

 

Як приклад, він нагадав про події у Києві 9 лютого, коли поліція затримала групу активістів, що прийшли на мітинг на підтримку кандидата в президенти Юлії Тимошенко, щоб вимагати покарання замовників убивства Катерини Гандзюк - зокрема голови Херсонської облради «бютівця» Владислава Мангера. У відділку проти учасників контр-пікету було невмотивовано застосовано силу.

На думку експерта, в таких діях правоохоронців є ознаки роботи в інтересах конкретного кандидата - Юлії Тимошенко.

 
«Саме розслідування жорстокого вбивства активістки і політика Катерини Гандзюк від початку гальмувалося. Не поспішали покарати свого однопартійця і в «Батьківщині». Це фактично повтор ситуації зі справою Лозинського, коли тільки після тривалих вимог громадянського суспільства Юлія Тимошенко припинила захищати соратника, звинуваченого в убивстві. У кожному разі, така її лінія поведінки балів на виборах не додає», - додав Юрій Подорожній.

Показовою також є ситуація в Чернігові, коли представники поліції не реагували на дії невстановлених осіб, які впродовж тривалого часу блокували роботу громадської приймальні народного депутата України С.Березенка.

 
За словами політолога Ігоря Рейтеровича, силові дії поліції проти учасників акції «Хто замовив Катю Гандзюк?» у Києві свідчать про те, що реформування поліції відбулося лише частково.

 
«Стає очевидно, що реформа поліції обмежилась набором нових патрульних. А ті підрозділи, які мають стежити за порядком, - зокрема, й на виборах - частково сформовані з «недолюстрованих» працівників МВС, в тому числі «беркутівців», які відчувають свою безкарність. Небезпека в тому, що їхній стиль роботи не змінився, як і готовність виконати будь-які накази в силовому ключі. Таким чином, громадський контроль над діями поліції у виборчому процесі набуває особливої актуальності», - вважає Ігор Рейтерович.

 
Ризиків додає той факт, що українська поліція має дуже централізовану вертикальну ієрархію. У європейських же країнах за порядком на виборах стежать окремі муніципальні підрозділи поліції, що зменшує ймовірність масштабних маніпуляцій з боку правоохоронців, - наголошують аналітики.

Тенденція використання штабами правоохоронців як інструмента виборчих технологій уже має й інші негативні наслідки в Україні. Ігор Рейтерович нагадав про те, що у Дніпрі на вимогу штабу Анатолія Гриценка було заблоковано виплати законної допомоги від міськради.

 
«Коли представники штабу Гриценка викликали у міську раду поліцію, виявилося, що жодної агітації при виплаті допомоги не ведеться, і сама виплата є плановим заходом. До честі правоохоронців вони зреагували адекватно, але ситуація поставила під удар саме отримання законної допомогти вразливими верствами населення. І такі спроби використати поліцію «всліпу» множаться», - наголосив політолог.

 
Проблемою, на його думку, є і те, що в Україні не працює ідентифікація працівників правоохоронних органів за індивідуальним номером чи жетоном, а законопроекти, які мали б вирішити це питання, блокуються на рівні МВС.

Серед викликів цьогорічних виборів експерти також назвали недосконале законодавство щодо підкупу виборців та вплив фінансово-промислових груп на різні структури правоохоронної системи.

«Результати виборів мусять бути визнані спочатку громадянами України, а потім - і міжнародним співтовариством. Якщо ці результати буде незаконно «скориговано», Україну чекає і внутрішньополітична, і зовнішньополітична криза. Щоб цього не допустити, потрібна співпраця правоохоронців, громадянського суспільства, експертних і медійних середовищ», - підсумував Ярослав Телешун.

Прес-служба Український Центр суспільного розвитку