Новости

Землю за межами населених пунктів слід терміново передати у розпорядження місцевих громад і створити орган, що контролюватиме обіг землі та збереження її якості. Це повинна бути установа на кшталт польської земельної агенції або Земельний банк, але аж ніяк не дискредитований тотальною корупцією Держгеокадастр.

Про це розповів лідер Аграрної партії Віталій Скоцик під час зустрічі з об'єднаною територіальною громадою в селі Розвадів Миколаївського району Львівської області. Перспектива ринку землі, що став зобов'язанням України перед МВФ, стала центральною темою зустрічі.

Рейдерство як підготовка до ринку землі

«Населення планети стрімко зростає, і дефіцит продуктів харчування росте, а в Україні є колосальний ресурс - родюча земля. Тому Схід бореться за наші ресурси зброєю на Донбасі, а Захід - грошима і тиском. Земля - це останній оплот, за який ми повинні триматися і зробити все, щоб її захистити. На сьогодні не напрацьовано повний пакет законодавчих актів, необхідних для цивілізованої земельної реформи. Із закладених у коаліційний угоді 12 кроків влада виконала тільки три, і, очевидно, решту 9 виконувати не збирається», - підкреслив політик.

За його словами, кропітка робота із земельної реформи підмінена маніпуляціями влади в Києві. А наслідком цього є беззаконня на місцях.

«Більше ніж 4 тисячі фермерів піддалися рейдерським атакам за останній рік. Це підготовка до відкриття ринку землі. "Жуліки" порахували, що менш родюча земля в Польщі коштує від 11 до 20 тисяч євро, отож «віджавши» українську землю за безцінь або викупивши максимум за півтисячі-тисячу доларів за гектар, на цьому можна гарно заробити потім», - наголосив Віталій Скоцик.

Головні два ризики щодо земельного питання такі: Верховна Рада на виконання зобов'язань перед МВФ ухвалить закон про обіг земель до кінця травня або Конституційний суд зніме мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення до кінця липня.

«Ринок землі хочуть впровадити в ситуації, коли 96% аграріїв не мають коштів на купівлю ділянок. Столипін, впроваджуючи земельну реформу століття тому, започаткував механізм кредитування селян, які хотіли викупити землю. Нинішня влада нічого подібного не пропонує. Саме тому Аграрна партія розпочала Всеукраїнський збір підписів проти дикого ринку землі, який готують в Україні лобісти олігархічних інтересів», - пояснив Віталій Скоцик.

Те, що 16% власників паїв сьогодні готові продати свою землю, зумовлене передусім бідністю. Але продадуть селяни землю за безцінь.

«Ці 16% людей, згодних продати землю, мають 4 млн гектарів землі. Разом із державною, яка буде виставлена на продаж, це 22,5 млн га землі. Така велика пропозиція зіб'є вартість нижче, ніж 500 доларів за гектар. Селянам цих грошей стане ненадовго. А той, хто накопичив трохи грошей, щоб купити, хай не обманює себе. Подивіться, що сьогодні робиться руками Держгеокадастру. Чиновники через аукціони запускають «своїх», які «шахматкою» орендують землю за завищеними цінами і потім місцевий фермер вимушений іти до них домовлятися, бо інакше він обробляти поле не зможе. Це ж саме може бути і з купівлею землі», - припускає Віталій Скоцик.

Він переконаний, що в процесі земельної реформи Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка стала розпорядником землі і головним «мотором» корупції, має бути ліквідована.

Землевпорядник місцевої громади Роман Яцишин на зустрічі запропонував надати ексклюзивне право місцевим громадам на викуп земель на їхній території.

«Є одинокі похилі люди, які б хотіли продати землю. Пропозиція така: закріпити ексклюзивне право місцевої громади на викуп землі за ринковими цінами, так щоб ця земля залишилась у громаді, і бабуся чи дідусь мали кошти на достойну старість. Інакше ця людина помре, а земля просто відійде державі, тобто Держгеодакастру».

Тарас Дяк, заступник голови Львівської обласної організації Аграрної партії, повідомив, що збір підписів проти непродуманого продажу землі вже розпочався в області.

«Ми надаємо людям документи, розроблені партією - це передусім 16 кроків зваженої земельної реформи. Збір підписів дуже важливий, інакше, якщо дамо запустити ринок землі зараз, через рік-два народ залишиться ні з чим», - зазначив він.

Без розвитку громад село вимирає

30 квітня на Львівщині відбудуться вибори у трьох об'єднаних територіальних громадах. Аграрна партія бере участь у цих виборах і має чітке бачення того, як повинна розвиватися децентралізація в Україні.

Віталій Скоцик нагадав, що Львівщина має глибокі традиції самоорганізації. Церковний і громадський діяч Андрей Шептицький на Галичині був, зокрема, й ідеологом кооперативного руху, що дав економічну базу для розвитку освіти і медицини. Сьогодні Україна мусить задіяти не лише власні традиції, а й вивчити досвід сусідніх держав, щоб створити ефективне самоврядування, вважає він.

«Я мав можливість вивчати практику децентралізації в Польщі. У нас «нижча рада» підпорядковується «вищій раді», тобто діє вертикаль. У поляків працює горизонтальна драбина - там рада гміни не підпорядковується раді повіту чи воєводства, і в кожної свої функції. Найбільше повноважень у повіту, але місцеві податки мають право впроваджувати лише гміни - найнижчий рівень. Реформу гмін робили 9 років. Спочатку в різних регіонах впроваджували пілотні проекти, на основі отриманого досвіду впроваджували по країні. Далі два роки створювали повіти. Воєводств спочатку не планували - але потім вирішили, що це потрібно для об'єднання зусиль певних повітів, наприклад, залучення інвестицій. Але це не була просто адміністративно-територіальна реформа. Паралельно вони реформували і земельну, і податкову систему», - пояснив лідер аграріїв.

На його думку, економічні успіхи Польщі не в останню чергу зумовлені тим, що там агровиробники отримують 150-250 євро дотацій на гектар. А громади мають фінансовий ресурс, бо 70% податків не піднімаються вище повіту, а гміни ще й мають право встановлювати місцеві податки.

«В Україні податкова система, яка ефективно працювала останнє десятиліття, тепер змінена на таку, що лише стимулює експорт сировини. Повертаючи ПДВ лише експортерам, уряд нищить переробну галузь. Ми продаємо світу зерно, але багатшими не стаємо. Що ж до децентралізації, Україна також пішла неправильним шляхом. Я об'їздив громади до виборів і після виборів, і знаю ситуацію: із 366 новостворених громад - 231 економічно залежна від дотацій і субвенцій. Тобто більшість українських громад не можуть самостійно задовольнити свої потреби. А з 1 січня на плечі місцевих бюджетів ще й поклали утримання шкіл і лікарень», - підкреслив Віталій Скоцик.

Разом з тим, на його думку, альтернативи грамотній децентралізації немає, адже система державних адміністрацій довела свою неефективність. У новостворених громадах рівень корупції значно нижчий, ніж всередині адміністративної вертикалі влади, де свавілля чиновників не має меж.

За його словами, щоб громади могли ефективно працювати, треба забезпечити їм право розпоряджатися землею та ресурсами і користуватися повнотою влади у вирішенні всіх своїх питань. Поки що ж відсутність перспективи українських громад призводить до вимирання сіл - якщо врахувати втрати населення, в Україні зникає півтора села за один день.