Новости

Щоб зрозуміти, яким чином вона підігрівається, й отримати повноцінну інформаційну картину нинішньої виборчої кампанії, «Український Центр суспільного розвитку» спільно з «Центром контент-аналізу» провели аналітичне дослідження, присвячене зазначеній проблемі.

Спочатку цифри. За період січня-лютого цього року у вибірці ТОП-60 каналів телебачення, радіо, інтернет-медіа, преси та в мережі Facebook з'явилося 1491 повідомлення на тему підкупу виборців. Загалом ці месседжі отримали 20,6 млн. контактів з аудиторією. Причому МВС згенерувало 36% контенту щодо підготовки підкупу. Ще 16% припадає на «Батьківщину», 13% - на незалежних активістів, 11% - на БПП і 10% - на СБУ та ГПУ.

Головним рупором звинувачень у підготовці підкупу став особисто міністр Арсен Аваков, його заступники, а також речники МВС і Національної поліції.

Який характер мала шалена інформаційна активність міністерства? Показово, що керівництво МВС з власної ініціативи коментує в основному ймовірний підкуп виборців з боку штабу Порошенка, а про аналогічні дії інших штабів говорить вкрай неохоче, як правило - відповідаючи на прямі запитання журналістів. Хоча відомо, що зараз розслідуються справи за звинуваченням у підкупі щодо чотирьох штабів кандидатів.

Звичайно, влада не забарилася з контратаками, зразком яких були заяви СБУ про систему підкупу, яку готує штаб Тимошенко. Однак, якщо надати протистоянню кількісного виміру, перевага була за опонентами чинного Президента. Ключові месседжі про планований підкуп виборців командою Порошенка мали охоплення понад 2 мільйони контактів з аудиторією. А месседжі «на захист» штабу Порошенка та заяви про спроби підкупу партією «Батьківщина» отримали значно слабше охоплення - переважно не більш ніж 500 тисяч. Тепер - висновки.

Перше. Тема підкупу виборців яскраво проявила політичну поляризацію ЗМІ. Причому атаки на Президента з боку опозиційних медіа, холдингу Ігоря Коломойського (канал «1+1» тощо), проросійських ЗМІ та власне російських телеканалів були ефективнішими в сенсі впливу на аудиторію, ніж робота провладних ЗМІ, які критикували опозиційних кандидатів. Є незначний відсоток незалежних медіа, які подавали тему підкупу збалансовано - і він дає надію на оздоровлення нашого інформаційного простору.

Друге. Правоохоронні органи стали ключовими учасниками інформаційної війни. Парадоксально, але МВС і особисто Арсен Аваков упевнено прямують до перемоги в ній як союзники одного з кандидатів. Хоча, здавалось би, міністерство декларує позицію безстороннього «арбітра» на виборах. Штаб Порошенка та СБУ, яка працювала проти його опонентів, діяли переважно реактивно - у відповідь на скоординовані інформаційні атаки опозиції та МВС. І досягли слабшого результату - можливо, тому що кампанія чинного Президента менше зосереджена на критиці опонентів.

Третє. Тема підкупу стала тестом для реформованої Національної поліції, який вона не витримала. Суспільство чекає від поліції результативних розслідувань підкупу, а не шаленої піар-активності довкола нього. Є факти - значить, мають бути вироки. Інакше, все це - лише білий шум. Однак досвід показує, що тільки 2% справ щодо порушень виборчого права доводять до логічного завершення в Україні.

Четверте. З боку політичних сил тема підкупу розглядалася не як правова проблема, а як політична технологія - задля привернення уваги до себе і атак на опонентів. Зараз відбувається апробація цієї технології - реакції виборців, впливу на рейтинги кандидатів - з прицілом і на майбутню парламентську кампанію, яка розпочнеться відразу після президентської.

Отже, можна прогнозувати, що темою «масового підкупу» і далі будуть маніпулювати на повну силу. Хоча будьмо реалістами - в умовах конкуренції таких потужних штабів і всебічного контролю над виборами, у тому числі й міжнародного, здійснити системний підкуп в масштабах всієї країни - просто нереально.

Автор: Ігор Рейтерович

Джерело: Корреспондент