КИЕВ
00:03
Брюссель
23:03
Москва
01:03
Четверг, 29 июля 2021

Новости



Олександр Орленко: Якість дистанційного навчання я б оцінив у 7-8 балів за 12-бальною шкалою

10 декабря, 10:00  Социальная  Украина

 

Цього тижня, коли країна святкує День місцевого самоврядування своє свято відзначає і шкільне самоврядування. В цей день учні міняються ролями з вчителями і заміняють їх на уроках.

Про те чому важливо вчити дітей самоорганізації з раннього віку, про ефективність дистанційного навчання,  про зміни, які вніс карантин в  освітній процес, і головні проблеми розвитку освітньої галузі спілкуємось з вчителем географії  київської Спеціалізованої школи № 181 ім. Івана Кудрі, представником партії «Пропозиція»  Олександром Орленком.

 

Олександр Орленко, Шкільне самоврядування, дистанційна освіта, карантин, дистанційне навчання, школи, учні, партія пропозиція

 

Як шкільна самоорганізація допомагає дітям у навчанні?

Це вчить дітей відповідальності, самостійності, розумінню наскільки важка робота вчителів, бо вони на собі відчувають, що утримати увагу 20, а то і 30 дітей дійсно складно. До того ж, одягаючи «костюми вчителів», лідери класів показують і приклади «дорослої поведінки» для своїх однокласників. Заміни вчителів  учнями в день шкільного самоврядування у нас  з 5 класу по 11. А взагалі  самоврядування працює цілий рік. У нас є Президент школи, який обирається на демократичних виборах, де право голосу є лише в учнів. Самоврядування вчить дітей до ініціативності. Багато ідей вони самі пропонують, скажімо, зараз вони починають збирати їжу для тварин з притулку «Сіріус», уже років 4 ми до них їздимо, і це ініціатива дітей. Ми організовуємо ярмарки, зараз через карантин, це звісно не можна робити.  

Наскільки навчальні заклади залежать від ефективної роботи органів місцевого самоврядування?

Передусім, це матеріально-технічне забезпечення. У наскільки комфортних умовах навчаються діти дійсно залежить від органів місцевого самоврядування. А це в свою чергу впливає і на якість навчання. Бо навчатися в теплому, красивому кабінеті, з великим екраном краще, ніж писати на обшарпаній дошці. А дітям же має бути цікаво.  

Які зараз основні проблеми системи освіти?

Вони давні і  стандартні. Матеріальне забезпечення в принципі покращується, але ще не досягло необхідного сучасним вимогам рівня. І зрозуміло, низькі зарплати вчителів. Це в свою чергу веде  до того, що дуже складно знайти молодих фахівців. Мало хто захоче в Києві йти на ставку у 6-7 тисяч грн, якщо продавцем-консультантом можна заробити  10-15 тисяч, а офіціантом певно іще більше. У нас школа одна з найбільш «молодих» у Києві, і то моя випускниця прийшла, попрацювала два роки і пішла. Для молодих спеціалістів дуже мало мотивації.   

Як ви можете оцінити якість навчання дітей при дистанційному навчанні?

Не висока точно. По 12-бальній шкалі я б дав 7-8 балів, не більше. Основні проблеми пов’язані із забезпеченням і дітей, і вчителів комп’ютерами, інтернетом. Іноді вчителю доводилось включатись просто з телефону. Навіть у нас в школі на Печерську інтернет є не скрізь. Також для вчителів сам онлайн-урок це важко. Особливо для тих, хто ще «старої закалки», перемкнутися з того, що ти спілкуєшся з дітьми, які сидять поруч за партами, на те, щоб говорити просто в комп’ютер – не так просто. Але це все можна підтягнути, і багато в чому є поступальний рух – якщо говорити про забезпечення комп’ютерами зараз і рік-два тому, то картина зовсім інша. Вчителі почали  опановувати технічні нюанси, ми уже і наради через зум проводили. Робота уже більше налагоджена, ніж коли тільки йшли на карантин.  Зараз уже всі знають, що якийсь клас іде на самоізоляцію, то є комп’ютер, під’єднаний до інтернету, або в кабінеті вчителя, або загальношкільний  і через нього проводиться урок. Інша справа, що  зацікавленість дітей доволі низька, десь і зв’язок може зникати, щось пропустив, а далі уже і геть стає не цікаво. Особливо, коли це діти 5-6 класів.  

Часто вчителі говорять про надзвичайно складні навчальні програми і це також веде до того, що дітям не надто цікаво. Чи помічали ви це?

Якщо говорити про «нову українську школу», то вони повністю забезпечені. У них все є – і апаратура, й інтернет, і екрани, і монітори, і є програмки від міністерства. Не треба шукати  десь на ЮТУБі презентації, самому робити, тут іде тема уроку, окрім підручника у них одразу є відеоролик на цю  ж тему – там множення чи додавання, діти не просто бачать це на екрані, а можуть одразу пальцями доставляти потрібну цифру і це набагато цікавіше. Це справжнє майбутнє, яке хочеться бачити скрізь.

По інших предметах, тут кожен вчитель має свій напрям оцінювати.  Я, наприклад, викладаю географію і помічав, що у  8 класі, де йде  фізична географія України і є теми, якими важко зацікавити дітей. Підручник написаний точно не для дітей 8 класу, є величезна кількість термінів, які швидше за все навряд чи їм десь знадобляться. На геоморфологію чи геологію іде навчатися не так багато дітей, і вивчати це дітям, це десь так, як у 8-9 класі на математиці почати матрицю викладати. Тому доводиться щось упускати, щоб дати дітям необхідні основи. Скажімо, ті ж корисні копалини - тут дітям треба хоча б донести навіщо вони треба, де вони використовуються і де ми це споживаємо. Щоб вони зрозуміли, що це електроенергія, теплозабезпечення, будівельні матеріали, атомна енергетика і так далі і це вони сприймають. У 9-10 класі там уже все нормально за програмою, там  економічна географія, відносини між країнами, дітям це цікаво.  

Які корисні елементи залишаться в навчальній системі після карантину?

Завдяки карантину почав розвиватися український сегмент ЮТУБу. Це і онлайн-уроки, які йшли по телебаченню, і  те, що створювали самі вчителі, різноманітні презентацїі. Діти хочуть бачити очима. Вони багато часу проводять в телефонах і в інтернеті, і наше завдання, щоб з гаджетів вони черпали корисну інформацію. Чи не у кожного предмета є змога зацікавити дітей завдяки візуалізації. Особливо коли це природознавство, астрономія, космос – то тут простір безмежний,  з’явилась величезна кількість відео. Думаю, якби, коли я ходив у 5 клас у мене були такі уроки, як зараз, то я б зацікавився астрономією набагато раніше. Ви повністю заглиблюєтесь, у вас є величезний екран, є проєктор, вимикається світло і ви опиняєтесь у відкритому космосі. Це цікаво навіть тим дітям, яким у принципі не дуже цікаво навчатись у школі.  В такі моменти в класі стоїть повна тиша. Або, скажімо видобуток корисних копалин, ну кому хочеться дивитись на каміння на картинках? А от коли ти вмикаєш відео, як його видобувають, яку техніку при цьому використовують, діти бачать які величезні кар’єри утворюються, як працює вибухівка – це їм цікаво. Зараз головне джерело знань – це інтернет. Наведу цікавий факт, який у нас був на днях, вивчали тему населення окремого континенту, у книжці одні дані, а в інтернеті - інші. Але книжка 2016 року, а там дані за 2008 рік, ми з дітьми порахували, що підручник помиляється уже на 70 млн людей. Є звісно мінус в гаджитизації - інтернет треба фільтрувати і дітей  треба навчати медіаграмотності, щоб вони розуміли де правда, а де ні.

Нагадаємо, обіцяного владою зростання заробітних плат вчителів так і не відбулося. Більше того  у держбюджеті на 2021 рік витрати на Міністерство освіти і науки хочуть скоротити на понад 4 мільярди гривень. Також планується зменшити  освітню субвенцію місцевим бюджетам на 2,3 мільярди гривень. Тож забезпечення навчальних закладів повністю перекладається державою на місцеве самоврядування.

 

Версия для печати








Обзор сети

Разместить рекламу