КИЕВ
20:26
Брюссель
19:26
Москва
21:26
Понедельник, 21 октября 2019

Новости



Чого чекати українцям від земельної реформи?

03 октября, 09:10  Публикации  Украина

Ціна на землю має бути встановлена на земельних торгах не нижче нормативної оцінки

 

Нещодавно мав нагоду розмовляти із фермером з Вінницької області. Він розповів мені, що кілька місяців тому до них приїздили польські фермери поділитись досвідом. Наші фермери допитувались як стати успішними. Польській фермер під час неформального спілкування, резюмував: дивлячись на те, на яких автомобілях приїхали ви на цю зустріч, то досвідом успішного бізнесу маєте ділитись ви - українці, а не ми.

Аграрна реформа - шанс на успіх всіє країни


Чому пригадалась ця історія? У нової влади поки що є всі можливості відпрацювати аграрну реформу та перетворити її на історію успіху країни.

 

Аграрний сектор на підйомі, є відгук і бажання працювати на землі, а головне ми маємо чудовий ресурс, який здатний забезпечити як економічне зростання, так і розв'язати соціальні питання, питання зайнятості і, навіть, стимулювати повернення близько 9 мільйонів заробітчан, не втрачаючи темпів економічної зростання. І головне - дати нову тенденцію розвитку села, яке все ще лишається соціокультурним цементом нації. Отже, проведення комплексної аграрної реформи має стати врешті фундаментом завершення формування української політичної нації.

 

Тобто реформатори мають щонайменше забути про лише економічну доцільність та бажання швидких грошей, коли говорять про реформу обігу землі, бо він має стати ключовим, базовим та все ж лише елементом аграрної реформи. А тим більше не розповідати безглузді історії про відсутність ринку землі в Північній Кореї чи на Кубі. Цю риторику варто змінити хоча б тому, що в кінцевому підсумку вона призведе до щонайменше соціальної напруги й, не дай Боже, акцій громадянської непокори. Хоча судячи з бажання президента підпорядкувати собі національну гвардію, зосередження 28 мільярдів гривень в РНБО, керівництво держави прогнозує і такі варіанти розвитку подій.

 

Ліквідація аграрного міністерства: цікавить земля, а не розвиток аграрної галузі


Власне нерозуміння необхідності аграрної реформи нова влада продемонструвала з моменту формування уряду, коли скасувала профільне міністерство та передала його повноваження в міністерство економіки.

 

З одного боку, цей крок зрозумілий: хтось має взяти на себе відповідальність скасувати мораторій, підготувати відповідні закони та, найголовніше - втілити цю реформу в життя. Навряд чи хтось з представників аграрного сектору взяв би на себе сміливість провести радикальні зміни в галузі та уникнути лобіювання інтересів одних при повному ігноруванні інших учасників аграрних відносин в такому разі уникнути було б неможливо.

 

З іншого боку, скасування міністерства - це сигнал того, що влада не проведе глобальної реформи, а обмежиться лише аграрною економікою тобто зміною правил гри щодо продажу землі та її оренди. Тому говорити про розвиток фермерства чи кооперативного руху напевно не варто.

 

Уряд визначився яким буде ринок землі

 
До речі, перші сутички уряду з аграріями вже відбулись. Під час виступу на конференції щодо реформи управління земельними відносинами «Земля як фактор розвитку українського села» профільний міністр Тимофій Милованов занадто емоційно звинуватив заступника ВАР Дениса Марчука в брехні. Мовляв той не вірно трактує плани уряду щодо ринку та можливого продажу землі іноземцям. Хоча й голова уряду Олексій Гончарук і власне сам Тимофій Милованов заявляли про чи то 25 чи то 35 варіантів реформи.

Не виключенням став і президент Володимир Зеленський, якій під час візиту в Туреччину запрошував місцевих бізнесменів купувати землю в Україні, а під час згаданої конференції заявив (цитую): купувати чи продавати землю зможуть тільки українські громадяни та українські компанії. Хоча не виключено, що президент кардинально змінив свою позицію після публічної заяви Ігоря Коломойського, який заявив про неприйнятність продажу землі іноземцям.

20 вересня на сайті міністерства розвитку економіки, торгівлі, і сільського господарства надруковано текст законопроекту «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».

Відповідно до законопроекту ринок землі в Україні вводиться з 1 жовтня 2020 року. Право власності можуть набути громадяни, територіальні громади, держава, юридичні особи. Іноземні громадяни у разі набуття у порядку спадкування та обов'язком відчужити ділянку протягом року.

Швеція, Угорщина, Люксембург - хто та що отримає


Ціна на землю має бути встановлена на земельних торгах не нижче нормативної оцінки.

 

Також уряд дозволяє зосередити в одних руках 15% сільськогосподарських земель в одній області, але не більше ніж 0.5% території України. Крім того переважне право купувати землю залишається за орендарем.

 

Вводяться новели і до закону Про санкції. За президентом залишається право на заборону продажу землі іноземцям та без виключення усім іншим суб'єктам ринку.

 

Отже, в сухому залишку. Ціна питання приблизно 42 млн га ріллі, що складає приблизно територію Швеції. Законопроект написаний в інтересах холдингів, які на сьогодні отримали практично усю пайову землю в оренду. Відтепер саме вони матимуть пріоритетне право купити селянський пай. Але й холдинги з українським капіталом не будуть захищені як українські товаровиробники. Адже зареєстровані на території України юридичні особи, які мають іноземний капітал, є рівноправними гравцями земельного ринку. Думаю в перспективі пролобіювати зміни до закону і набуття повноправного володіння землею для іноземців стане справою техніки. А це 207 500 га тобто 0.5% території України, що складає приблизно територію Люксембургу.

 

З орендованою агрохолдингами землею все більш менш зрозуміло. Всі пайовики, які бажатимуть виставити на продаж землю будуть зобов'язані продати пай орендарю. Незрозуміла і ситуація, що буде з тими, хто уклав довгострокові договори оренди. З одного боку агрохолдингам вигідно і надалі залишати землю в оренді. З іншого, якщо пайовик забажає розірвати договір оренди, то відповідно до договорів він має компенсувати орендарю втрати від дострокового припинення оренди. Тобто від і так невисокої ціни за гектар, а сьогодні це приблизно 40 тисяч гривень треба відняти значну суму.

 

З наступного року уряд обіцяє компенсацію по кредитах в розмірі 4.4 млрд гривень для тих, хто бажатиме придбати землю та займатись сільським господарством. Хоча на сьогодні не зрозумілі ні механізми такої компенсації, ні ті, хто в кінцевому підсумку матиме право на таку компенсацію.

Ласим шматком в понад 10 млн га землі, а це приблизно територія Угорщини, лишається рілля у власності держави. Досі не зрозумілі механізми її продажу.

Очевидно вона піде з молотка через земельні аукціони. За великим рахунком це не погано, але саме ця земля могла б стати основою розвитку фермерства в країні. А тому варто продумати довгострокові програми підтримки фермерських господарств. До слова, ці 4.4 млрд було б ефективніше витратити на розвиток фермерських господарств, яких в Україні близько 45 тисяч та заохочення нових. В сусідній Польщі саме фермери є основою сільського господарства, де близько 2 млн господарств, при тому, що територія країни втричі менша за нашу державу.

Готуйте гроші - вам треба спочатку викупити землю


Земельна реформа від Зеленського є суцільний обман. «Земля належить українцям. У моделі, яку пропонуємо ми з урядом, купувати чи продавати землю зможуть тільки українські громадяни та українські компанії. Страшилки про китайців, про арабів чи про інопланетян, які вивезуть нашу землю вагонами - це маячня» - заявив президент.

 

Але у Х розділі перехідних положень законопроекту пропонованого урядом говориться наступне: Громадяни, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної та комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства, мають право на викуп таких земельних ділянок у власність з розстрочкою платежу до 5 років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці таких земельних ділянок, без проведення земельних торгів.

 

В перекладі з юридичної мови це означає, що усі хто на сьогодні володіє паєм має викупити цю землю, а тільки потім мати можливість її викупити. Напевне саме так влада уявляє інтереси українського народу.

 

Президент матиме законодавче право скасовувати угоди по землі


Ну і родзинка на торт. За поданням РНБО Президент може наложити вето на купівлю, продаж та володіння землею сільськогосподарського призначення. І хоча це подається під соусом запобігання купівлі землі росіянами, ми ж всі прекрасно розуміємо, що таке керування в ручному режимі. Хоча наприклад в тій самій Польщі претендент на купівлю землі має отримати дозвіл від міністра внутрішніх справ та міністра сільського господарства. Водночас, згідно з польським законодавством, є обмеження на придбання землі в 300 га фізичним та 500 га юридичним особам і якщо хоч один поляк в країні претендує на земельну ділянку іноземець не зможе її придбати.

 

Згідно з планами уряду ринок відкриється в жовтні наступного року, а тому є час підготуватись та зарегулювати ринок так, щоб це було вигідно і державі, і громадянам.

 

До слова, коли Німеччина об'єдналась то уряд країни розробив 12-ти річну програму адаптації сільського господарства колишньої НДР до стандартів Західної Німеччини. Ми ж в Україні не матимемо не те, що перехідного періоду, а і йдемо за найбільш ліберальним варіантом реформи.

 

Правда, у влади навряд чи є рік для непопулярних реформ. Але це вже зовсім інша історія.

Автор Юрій Подорожній

Джерело glavcom

 

Версия для печати








Обзор сети

Разместить рекламу