Усі дискусії навколо відновлення МінАПК - це боротьба за вплив над земельним банком та експортом, - Іван Фурсенко

Про це заявив у своєму блозі перший заступник керівника  виконавчої дирекції Всеукраїнської асоціації громад Іван Фурсенко.

За його словами, усі дискусії навколо відновлення МінАПК - це насправді боротьба за вплив над земельним банком та експортом сільськогосподарської продукції.

«Різні відомства не хочуть втрачати свого впливу над структурами, де можна заробити корупційні кошти. Адже, якщо з аграрія не можна напряму витягнути гроші, то це роблять під час вивезення і погрузки на судна чи у вагони-зерновози руками Держпродспоживслужби. Ця структура визначає якість продукції, а отже може впливати на те, хто і скільки сировини може продати, і за те, хто буде  контролювати її іде найбільша битва», - каже Іван Фурсенко.

На його думку, потонувши в кулуарних іграх, держава фактично самоусунулась від формування політики розвитку сільських територій, при якій у  центрі уваги має стояти людина. 

«З одного боку,  реформа місцевого самоврядування дала хоч мінімальну змогу розвивати благоустрій територій, але це не вирішує ключового  питання - як людям заробляти і за що жити.  Прикро, що влада не розуміє навіть різниці між фермерами і одноосібниками і змішує їх в один котел», - говорить експерт.

Він переконаний, при відновленні міністерства  увага для одноосібників мала би бути величезна.

«Адже це самозайняті люди, які на своїх невеличких земельних  наділах і присадибному господарстві  заробляють собі на життя і нічого не просять із бюджету.  Скажімо, в Німеччині держава за таких самозайнятих людей, у яких річний оборот коштів менше 8 тисяч євро,  платить  пенсійні внески та оплачує медстраховку і таким чином підтримує їх. У нас же ці люди покинуті напризволяще, і у підсумку ми маємо масову міграцію з сіл у міста і за кордон. Тільки за останній рік при закритих кордонах з країни виїхали майже 150 тисяч людей», - каже Іван Фурсенко.

Експерт наголосив, що  коли люди виїжджають за кордон - вони там сплачують податки і розвивають економіки інших країн.

«Але і трудова міграція в свої міста для розвитку країни  не додає. Адже у нас повністю провалена і промислова політика, виробництв немає і приїжджаючи в міста люди максимум можуть працювати у сфері послуг, а це не створює додаткового валового продукту і доданих коштів в економіку, і ми продовжуємо буксувати на місці», - говорить фахівець.

Іван Фурсенко навів приклад, як виходили з кризи інші держави, які теж зіштовхувались  з проблемами занепаду сільських територій і трудової міграції.

«Мені дуже імпонує досвід Естонії. Ця пострадянська країна також потерпала від того, що працездатне населення виїжджало до більш багатих держав ЄС, в основному Великобританії і Норвегії. Щоб зупинити ці процеси, вони переорієнтувались з аграрної політики на розвиток сільських територій, створили відповідне міністерство, яке комплексно підходить до вироблення державної політики і впровадження програм, спрямованих на те, щоб стимулювати людей залишатись жити в сільській місцевості», - зауважив експерт.

За його словами, першим кроком виходу з економічної депресії мало б стати створення адекватного Міністерства розвитку сільських територій.

«В ідеалі такому відомству треба дати функції  розпорядження землями, лісами, водним і рибними промислами, виробництвом продуктів харчування. Воно має комплексно підійти до розвитку сільських територій. Завдання держави - шляхом або субвенцій, або пільгових кредитів дати людям стимули жити, працювати і заробляти у себе вдома», - говорить Іван Фурсенко.

Також, на його думку, Верховна Рада має прийняти закон про створення і наповнення Фонду сільського розвитку.

«Кошти з нього повинні йти не на дотації агрохолдингам, а на підтримку самозайнятих людей у сільській місцевості. Тоді ми  зможемо повністю змінити структуру своєї економіки і суттєво підвищити рівень життя людей», - переконаний фахівець.