Між візією і реальним втіленням “Нового села” лежить прірва, до подолання якої Україна не готова, - політолог

“Насправді я вважаю, що Зеленський скоріше презентує своє бачення і бажання, аніж реальну концепцію, тому що компіляція досвіду інших країн в умовах українських поки що показує недоліки... Громади дійсно можуть розвиватися, можуть втілити у певних регіонах ідеї „Нового села“ Зеленського. Але між візією і реальним втіленням шалена прірва інструментарію, до якого наша країна не готова”, — пояснив  політолог УНН.

Дзівідзінський пояснює, що як інформаційний привід така концепція може спрацювати при направленні більшого фінансування в сільські місцевості з провладною більшістю для контролю над реалізацією цих коштів.

“Але якщо говорити про реалії країни — це не реально. У нас шалена пропорція по селах, і зважаючи, що зараз наповнення місцевих бюджетів відбувається коштом приватного бізнесу, то якщо регіон прогресивний, якщо конкретне село цікаве з точки зору подальшого розвитку чи то за рахунок промисловості, чи малого підприємництва, то це село може реально втілити програму Зеленського в життя. Якщо село не має реальних джерел існування, то держава поки що не проробила компенсацію, щоб виділяти ці кошти. І джерел немає. Якщо ми говоримо про те, що багаті села будуть віддавати бідним — то про яку децентралізацію ми говоримо? Тоді взагалі руйнується логіка всього, що пропонує Європа”, — роз’яснив політолог.

У ситуації з президентською ініціативою, громада повинна сама вирішувати, на думку Дзівідзінського, чого їй не вистачає — велодоріжок чи медичних кабінетів.

“У цілому, думаю, що це гарна мрія, в яку хотілось би вірити українцям, але абсолютно нереальна. Тим паче по території всієї країни та до реалізації цього нам треба ще років 5-7 системної практики, яку ми ще навіть не почали”, — підсумував політолог.

Відзначимо, що зі свого боку народний депутат і член агарного комітету Вадим Івченко неодноразово наголошував, що сільські території потребують негайних антикризових заходів для їхнього збереження.

“Це нормально, що намагаються зробити програму „Нове село“, віднайти кошти, щоб відбудувати інфраструктуру. Головне питання: а для кого це робиться? Якщо ми візьмемо віддалені села, як у мене, то там 20 дітей ходить у школу. Для кого ці велодоріжки? Для кого центр послуг, якщо там немає автобуса, щоб їздити з одного села в інше? Тому поки не створиш умови, щоб там лишалися люди, а не одні старенькі бабусі, поки там не буде робочих місць, щоб люди туди приїздили та працювали, то нічого не допоможе”, — вважає Івченко. Тож, на думку нардепа, необхідно дещо з іншого боку підходити до збереження села та зупинення міграції населення в міста, а саме — створювати робочі місця.

4 березня на нараді під головуванням президента України Володимира Зеленського обговорили реформування села і реалізацію програми “Нове село”. У межах програми в сільській місцевості побудують “Центри тяжіння” за прикладом сервісних зон у Щасті й Новотроїцькому. Це сучасні простори, в яких працюватимуть ЦПАПи, відділення пошти, аптека з програмою “Доступні ліки”, опорні пункти поліції, магазини, сервісні центри, пожежний пункт, медичний центр тощо. Навколо має бути облагороджена територія зі спортивним комплексом, дитячими майданчиками, кінотеатром або концертним залом, сільськими клубами, сучасним освітленням, відремонтованим дорожнім покриттям, вело- і біговими доріжками.