КИЕВ
13:56
Брюссель
12:56
Москва
14:56
Суббота, 25 мая 2019

Новости



Російська церква завдає удар у відповідь, — експерти

23 апреля, 16:30  Политическая  Украина

Внесення до назви церков Московського патріархату слова «російська» може бути призупинене. Окружний адміністративний суд міста Києва розглянув заяву про забезпечення позову у справі про скасування наказу Міністерства культури України, відповідно до якого Київська митрополія Української православної церкви та низка релігійних організацій повинні внести зміни до своєї офіційної назви і подати відповідні зміни до свого статуту на реєстрацію до 26 квітня 2019 року.

 

Як надалі розгортатиметься ситуація зі свободою совісті та виконанням рішень Верховної Ради і Міністерства культури, поки що не зрозуміло.


Експерт «Українського Центру суспільного розвитку» Юрій Подорожній називає таке рішення суду «реваншом».


«Зараз у країні відбувається судове свавілля. В період, коли влада передається від одного президента до іншого, суди ухвалюють резонансні рішення. Ніяк інакше, як словом "реванш", охарактеризувати цю ситуацію не можна. Зрозуміло, що потужний удар, який отримали проросійські сили в гуманітарній сфері з появою в Україні автокефальної церкви, викликає протидію. Тому рішення окружного адмінсуду можна оцінювати однозначно: це виступ проти основ незалежності України», - говорить Юрій Подорожній.



 

Показовим називає це рішення й український релігієзнавець, голова Підкомітету з питань державної політики у сфері свободи совісті та релігійних організацій, народний депутат Віктор Єленський.


«Призупинено акт Міністерства культури, який ухвалено для виконання Закону "Про свободу совісті". Його можна прирівняти до багатьох судових рішень, які призупиняють дію актів органів державної влади, потім їх поновлюють. Це дуже показове рішення, яке стоїть в одному ряду рішень щодо "ПриватБанку", визнання неконституційними статті Закону про незаконне збагачення та багатьох інших», - стверджує Віктор Єленський.



 

За словами релігієзнавця, Московський патріархат наразі намагається максимально зберегти свій вплив.


«Парадоксальна позиція: Московський патріархат докладає надзвичайних зусиль, щоб не називатись Московським патріархатом та затушувати свою приналежність до Російської церкви, бо розуміє, що така приналежність дуже токсична для багатьох її парафіян», - каже релігієзнавець.


Водночас, на думку Віктора Єленського, це не зупинить перехід вірян з Московського патріархату до Православної церкви України, яка, попри все, і далі розвиватиметься та стане врешті об'єднувальним фактором як українського православ'я, так і суспільства загалом.


«До Автокефальної церкви дедалі більше буде приєднуватись парафій, бо це є церква, яка внесена в диптих (офіційний список Вселенської патріархії православних автокефальних та автономних церков, де вони стоять по честі. - Ред. «Час.ua») і є однією із 15 загальновизнаних православних церков. А тому, з точки зору канонічного права, складається ненормальна ситуація, коли на території однієї держави існує канонічна церква, якою є Православна церква України, і водночас існує церква, що має юрисдикцію церкви іншої держави. З точки зору міжнародного права та Конституції існування Московського патріархату допустиме. Отже, тому і є потреба внести до назви УПЦ МП слово "російська", аби окреслити її юридичний статус», - наголошує релігієзнавець.


Незабаром відбудеться інавгурація новообраного президента, і тому важливо розуміти, яким буде його ставлення до релігійних питань та збереження міжконфесійного миру в Україні. На думку народного депутата Єленського, говорити про це сьогодні зарано.


«Я не знаю про нового президента нічого. Не знаю, як він ставиться до питань свободи совісті. Не знаю, як він ставиться до облікових ставок НБУ. Ми нічого не знаємо про нового президента, які в пана Зеленського погляди. Тому не можу спрогнозувати нічого», - каже народний депутат.

 

Експерти сходяться в одному, що наразі є невизначеність у ставленні новобраного президента до свободи совісті в Україні, яке, з одного боку, загалом має важливе значення в державотворчому процесі та, з іншого, в гуманітарній політиці в наступні 5 років.

 

Версия для печати








Обзор сети

Разместить рекламу