Зловживання референдумами може призвести до ще більшої політичної нестабільності, - експерт

Інститут референдуму має численні недоліки, ігнорування яких може обернутися великими проблемами для країни. Під гаслами «прямої демократії» та «істинного народовладдя» застосування цих інструментів може призвести до ще більшої політичної нестабільності, поширення в суспільстві конфліктів та збільшення поля для маніпуляцій суспільною думкою.

Про це заявив експерт ГО «Український Центр суспільного розвитку» Владислав Телькі в ексклюзивному інтерв'ю для ЧАС.UA

«Заява кандидата в президенти України Володимира Зеленського про необхідність проведення референдуму щодо вступу України в НАТО виглядає дещо дивною. Як мінімум процедура вступу в Північноатлантичний альянс взагалі не передбачає референдуму. Зрозуміло, що подібна заява кандидата на посаду президента не є випадковістю, адже пункт «Народовладдя через референдуми» має вагоме місце в його програмі, однак треба розуміти, що в інституті референдуму є чимало недоліків», - говорить експерт.

Одним із них є низький рівень правової культури населення. Дуже часто питання, які виносяться на референдум, можуть вимагати спеціальних фахових знань, приміром, у сфері державного управління, міжнародних відносин, економіки тощо. Їх відсутність у багатьох громадян створює величезне поле можливостей для маніпуляцій суспільною думкою.

«Уявімо гіпотетичне проведення в Україні референдуму щодо вступу в НАТО або ЄС. В умовах інформаційної війни Росії проти України, активної роботи проросійських ЗМІ на наших же теренах рівень загрози різноманітних маніпуляцій думкою людей є надзвичайно високим. Численні страшилки маніпулятивного характеру з телеканалів можуть вплинути на результати референдуму. А тому справжню вигоду від його проведення отримуватиме не народ, а той, хто ним цинічно маніпулював з екранів телевізорів. Це може створити реальну загрозу як для демократії в Україні та її зовнішньополітичного курсу, так і для суспільно-політичної стабільності в цілому», - каже Владислав Телькі.

Ще одним недоліком референдуму є те, що за своєю суттю він передбачає однозначну відповідь на поставлене питання. У цьому контексті величезне значення має саме формулювання поставленого питання.

«Питання можна перекрутити до такої міри, що навіть фахівець може заплутатися з однозначною відповіддю. До того ж, ніхто не заважатиме політично заангажованим ЗМІ (а таких в Україні вистачає) день і ніч просувати потрібну для їхніх власників відповідь: «Так» або «Ні»», - говорить експерт.

Ще одним ризиком є можливість ігнорування значною частиною населення участі в референдумах.

«Для прийняття певного рішення за його результатами достатньо 50%+1 голосів його учасників. За явки, наприклад, 50% це означатиме, що прийняте рішення задовольнятиме інтереси лише чверті громадян держави, а інтереси більшості будуть просто проігноровані», - каже Владислав Телькі.

За словами політолога, історія знає багато прикладів, коли інститут референдуму використовувався не в інтересах простих людей, а для досягнення певних цілей правлячими елітами і навіть диктаторами.

«Не треба забувати, що референдуми були дуже популярними в нацистській Німеччині. Зловживання референдумами можливе і в демократичних країнах, коли різні гілки влади намагаються послабити одна одну. Наприклад, у Франції президент Шарль де Голль двічі використав референдум у спробах посилення президентської влади. У своєрідну дуель референдумів перетворилася боротьба президента РФ Єльцина й російського парламенту на початку 90-х років. Це призвело до серйозної політичної кризи, бойових дій в центрі Москви з великими жертвами та поступового набуття президентом Росії фактично авторитарних повноважень», - каже Владислав Телькі.

Політолог наголосив, що прийняття нового закону про референдум, навіть якщо він буде добре прописаним і ефективним, не зможе нейтралізувати всі недоліки цього інституту прямої демократії, і використовувати його потрібно вкрай обережно.

Було б доцільно для початку випробувати інститут референдуму на місцевому рівні, за прикладом зокрема Швейцарії, в деяких кантонах якої засоби прямої демократії використовуються для вирішення різних питань місцевого характеру.