КИЕВ
16:36
Брюссель
15:36
Москва
17:36
Суббота, 21 апреля 2018

Новости



Как отличить антикоррупционный законопроект от коррупционного?

21 марта, 11:28  Правовая  Украина

Важко не погодитися з тим, що корупція є однією з ключових проблем, яка існує в багатьох сферах державного управління в Україні та спричиняє низку негативних наслідків

 

- від псування життя пересічним українцям до недоотримання коштів у державний бюджет, відлякування інвесторів та підриву іміджу України на міжнародній арені.

 

Можна довго сперечатися щодо першопричин корупції - "традиції", толерантність у населення, "зіпсовані" чиновники, недосконалість судової та правоохоронної системи, відсутність реальних покарань за корупцію тощо.

 

Напевно, всього потрошку.

 

Але в будь-якому випадку не можна забувати про одну з найбільш значущих причин - недосконалість, а іноді й навмисні огріхи нормативних документів, що розв'язує руки корумпованим чиновникам та недобросовісним громадянам.

 

Цю проблему можна ідентифікувати та попередити на етапі розробки та ухвалення нормативного акту, замість того, щоб боротися з наслідками, що настали в результаті дії таких норм.

 

Але як це зробити? І хто саме може це робити?

 

Стаття 55 закону України "Про запобігання корупції" передбачає такий інструмент, як антикорупційна експертиза проектів нормативно-правових актів.

 

Антикорупційна експертиза - це діяльність із виявлення в чинних нормативно-правових актах або в їх проектах положень, які самостійно чи в поєднанні з іншими нормами можуть сприяти корупції.

 

Обов'язкова антикорупційна експертиза здійснюється Мін'юстом (щодо нормативно-правових актів, що вносяться на розгляд КМУ) та комітетом ВРУ з питань запобігання і протидії корупції (щодо законопроектів, що вносяться народними депутатами).

 

Крім того, Мін'юст здійснює антикорупційну експертизу чинних нормативно-правових актів (законів, актів президента та КМУ) на підставі річного плану.

 

Також він здійснює антикорупційну експертизу нормативно-правових актів інших органів влади, що підлягають державній реєстрації - тобто таких, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, або мають міжвідомчий характер.

 

Окремо антикорупційну експертизу законопроектів та актів, що вносяться на розгляд КМУ, за власною ініціативою може проводити і НАЗК.

 

Окремим видом антикорупційної експертизи нормативних актів є громадська антикорупційна експертиза.

 

Вона може здійснюватися за ініціативою та за рахунок фізичних або юридичних осіб та громадських об'єднань як щодо проектів нормативних актів, так і щодо чинних норм.

 

Незважаючи на те, що порядок та процедура здійснення громадської експертизи законодавчо не визначені, як і будь-яка інша, громадська експертиза має бути в першу чергу експертною, тобто має здійснюватися професійно та неупереджено, з дотриманням певної класифікації та методології.

 

Потенційно корупціогенні норми можна класифікувати таким чином:

 

- Ті, що встановлюють недостатньо деталізовані повноваження чиновників, нечітко встановлюють їхні функції, права, обов'язки та відповідальність.

 

Наприклад, відсутність чіткого строку видачі певного дозвільного документа, нечіткий/невичерпний перелік повноважень таких органів.

 

Скажімо, право вимагати "інші документи в разі необхідності", відсутність конкретних підстав для відмови у вчиненні певних дій надає чиновникам можливість вимагати "стимулюючі виплати", аби не створювати додаткових проблем під час взаємодії з ними.

 

- Ті, що встановлюють занадто обтяжливі вимоги до суб'єктів господарювання та громадян.


Так, наприклад, необхідність отримання орієнтовно 23-х довідок з метою підтвердження "локалізації" учасника тендера, що випливає з положень проекту закону

 

"Купуй українське, плати українцям" №7206 від 17 жовтня 2017 року, не відповідає задекларованим законопроектом чинникам та створює потенційно широкий простір для корупції.

 

- Ті, що встановлюють необґрунтовані обмеження під час конкурсів та тендерних процедур.


До прикладу, нещодавно ухвалений у першому читанні законопроект "Про Вищий антикорупційний суд" містить обмеження для кандидатів у судді, які суттєво та необґрунтовано звужують коло потенційних кандидатів у судді.

 

До таких обмежень можна віднести вік не менше 35 років, значний досвід роботи (без визначення, що саме вважається значним досвідом)

 

в міжнародних міжурядових організаціях чи міжнародних судових установах за кордоном у сфері права з питань протидії та боротьби з корупцією тощо.

 

Таке штучне звуження кола потенційних кандидатів у судді відкриває двері для "зручних" та "обраних" кандидатів, а значить - для корупції в ключовому антикорупційному органі.

 

Під час проведення експертизи необхідно визначити конкретні норми, що несуть потенційні корупційні ризики, та пояснити, у чому саме проявляється корупційний ризик.

 

Крім того, для конструктивного діалогу з державними органами варто не лише критикувати проекти або чинні акти, але й одразу пропонувати альтернативні формулювання, що допоможуть уникнути корупційних ризиків.

 

Закон прямо передбачає, що результати громадської антикорупційної експертизи, як і результати експертизи, що проводиться Мін'юстом, НАЗК та комітетом ВРУ, обов'язково розглядаються суб'єктом ухвалення відповідного акту.

 

Таким чином, якщо ви ідентифікували потенційно корупційні чинники в нормативному акті або в його проекті - можна і потрібно звертатися до відповідного органу з вимогами про їх усунення та надавати розголосу потенційним ризикам.

 

Адже від нашої нульової толерантності до корупції та конструктивної взаємодії з органами влади, що розробляють та затверджують нормативно-правові акти, залежить, у якій країні будемо жити ми та наступні покоління.

 

Автори: Лана Сінічкіна, партнер АО "Арцінгер"

Євгенія Очеретько, юрист АО "Арцінгер"

Джерело: Украинская правда

 

Версия для печати








Обзор сети

Разместить рекламу