Новости

Віталій Скоцик - досі не був ні в парламенті, ні у виконавчій владі, і взагалі активно займатися політикою він почав тільки з 2014 року, очоливши Аграрну партію України.

Розмову почали з актуального. 14 червня в Москві відкрився Чемпіонат світу з футболу. Після всіх злочинів Кремля в Україні та світі, після закликів бойкотувати цей чемпіонат, після заяв Європарламенту про порушення прав людини в Росії іноземці в гості до Путіна все одно поїхали. Спортивного бойкоту не відбулося взагалі - до Росії приїхали всі команди, які вийшли до фінальної частини мундіалю, а дипломатично-політичний бойкот вдався лише частково. Чому так трапилося?

В інтерв'ю - з головою Аграрної партії України Віталієм СКОЦИКОМ:

«УКРАЇНЦІ, ЯКІ КУПИЛИ КВИТКИ НА ЧЕМПІОНАТ ДО РОСІЇ, МАЛИ Б РОЗУМІТИ, ЩО Є МЕЖА ЛЮБОВІ ДО СПОРТУ»

- Я дуже люблю спорт, у тому числі футбол. І мені дуже прикро, що в період російської агресії проти нашої країни в Росії можливі такі спортивні події. Згадаймо, коли у нас тривав Євромайдан і розпочалася анексія Криму, в Сочі проходили зимові Олімпійські ігри. А зараз, коли агресія ще триває і окуповано частину нашої території, в Росії проходить Чемпіонат світу з футболу. Звичайно, це спонукає Путіна почуватися потужним у світі.

Чому? Тому, що вони можуть вбивати і захоплювати території, але весь світ все одно їде до них у гості. Українці, які купили квитки, мали б розуміти, що є певна межа любові до спорту, яка впирається в те, що називається паспорт та відчуття того, що таким чином ви самі посилюєте Росію. Якщо ж ми говоримо про дипломатичну роботу, то зрозуміло, що наші дипломатичні служби, в даному разі МЗС, не відпрацювало як слід. І це не новина, тому що кадри в наших посольствах у багатьох країнах не закриті - у нас 16 посольств, у яких немає послів. Ну і, звичайно, наша зовнішньополітична робота далека від того рівня, на якому вона мала б бути. Працюючи постійно в зовнішньополітичному середовищі, я бачу, що ми програємо, насамперед в інформаційній боротьбі.

«НАМ ДУЖЕ ВАЖЛИВО У СТАВЛЕННІ ДО СЕБЕ БУДУВАТИ ПОРЯДОК ДЕННИЙ СВОЇМИ РУКАМИ»

- Чим зумовлені приїзд керівників Німеччини і Франції до Росії або заява американського президента про повернення Росії в G7? Ставлення до Москви змінюється?

- Світова політика - річ цинічна. У будь-якої держави головними є її національні інтереси. Через це нам дуже важливо у ставленні до себе будувати порядок денний своїми руками. Хочемо ми цього чи ні, Росія - світовий гравець. А політика має таку сутність, що вдень говорять на політичні теми, а ввечері обговорюють питання економіки, торгівлі та інші речі. Я не думаю, що приїзд Меркель чи Макрона є тими елементами, в яких Росія здобула занадто багато чи змінила ставлення до себе. Просто є певні шляхи комунікації, в яких світові лідери підтримують відносини, в даному разі з Росією.

Щодо Трампа, то він сам на прес-конференції казав, що час від часу ми закидаємо певну тему для того, щоб підняти дискусію, в якій визначаємо напрямки й вектори, через які рухаємося до результату, який нам потрібен. Тому не треба дивуватися ремарці Трампа перед польотом в Канаду. Він виглядає емоційною людиною, але його оточення - це дуже розумні та прагматичні люди. Нам може здаватися, що це просто сказано, але за цим стоїть певний розрахунок.

«ВЕЛИКІ СВІТОВІ РІШЕННЯ ВЖЕ ЗАСТИГЛИ В ПРОЦЕСІ ОЧІКУВАННЯ, ТОМУ ЩО В УКРАЇНІ СКОРО ВИБОРИ»

- Ми бачимо, що міжнародні формати з урегулювання ситуації в Донбасі не працюють. Що може зрушити ситуацію з місця?

Я думаю, всі ці процеси, зокрема розмови про те, що буде змінений Сурков, - це елементи затягування часу. Причина в тому, що 2019 року у нас мають відбутися президентські та парламентські вибори. Тому великі світові рішення вже застигли в процесі очікування. Таку політику проводить як Росія, так і західні країни. Не думаю, що це питання форматів, тому що ми маємо як мінімум три формати: нормандський, мінський і будапештський, де залучений Курт Волкер, який безпосередньо веде переговори з російським представником.

Власне, «формат Волкер - Сурков» показав свою ефективність, але питання введення спеціальної миротворчої місії ООН на Донбас увійшло в інертну стадію, адже в Україні скоро вибори. Всі хочуть розуміти, з ким далі в Україні імплементувати напрацьовані рішення. Це означає, що, на жаль, війна затягується і ми надалі будемо втрачати наших військових та цивільних, а українські території залишатимуться окупованими.

- Захід уже зробив свої «ставки» на виборах?

- Ми часто дискутуємо, чи перебуває Україна під зовнішнім управлінням. Я так не вважаю. Але те, що країна, яка має стільки проблем, перебуває під зовнішнім впливом, - це факт. Питання війни та економіки ми самі вирішити точно не зможемо. Але в усьому цьому процесі, повторюся, нам дуже важливо сформувати свій порядок денний, адже ніхто на Заході не збирається брати Україну під зовнішнє управління.

Вони всі чекають, що Україна виконає свою роботу, що ми нарешті сформуємо реальні політичні сили, структуруємо свою політичну систему, перейдемо до справжньої політичної конкуренції і через вибори почнемо будувати цивілізовану державу, таку, в якій вони живуть. Своєю роботою в Україні і за кордоном я намагаюся вибудувати такий порядок денний.

«МИ ПРАЦЮЄМО НАД ТИМ, ЩОБ БУТИ ПРИНЦИПОВО ІНШИМИ. БУТИ АЛЬТЕРНАТИВОЮ»

- Сьогодні дедалі більше гравців долучається до передвиборчої президентської кампанії, чимало людей із демократичної опозиції вже навіть заявили про свою участь у виборах. Як ви оцінюєте цей процес?

- Сьогодні в державі немає реальної опозиції, тому що це все - одне середовище, яке перебуває при владі всі 27 років незалежності України. Тому ми повинні дати відповідь, не назвавшись опозицією, а показавши людям альтернативу. Власне, це те, що ми бачимо сьогодні через соціологію і відчуваємо в українському суспільстві. Понад 60% українців очікують на президентських і парламентських виборах альтернативу. Вони сьогодні не розрізняють владу та опозицію, бо, наприклад, ті голосування, які відбуваються в парламенті три з половиною років поспіль, свідчать, що немає реального розмежування на тих, хто з опозиції, і тих, хто із чинної влади.

Голосують тоді, коли вигідно, коли ділять грошові потоки, коли заходять у певні домовленості. Але це не є реальною конкуренцією політичних сил, одна з яких перебуває при владі, а друга - в опозиції. На повну силу альтернатива поки про себе не заявила, відповідно на арені спостерігаємо все тих же гравців. Однак ми працюємо над тим, щоб бути принципово відмінними від влади та опозиції, тобто стати викликом для «старих» і відкриттям, надією для українського народу.

«НІЧОГО ПОГАНОГО У СПІЛКУВАННІ З ПОЛІТИКАМИ МИНУЛОГО Я НЕ БАЧУ, АЛЕ ЦЕ НЕ ОЗНАЧАЄ, ЩО МИ ЇХ БРАТИМЕМО В МАЙБУТНЄ»

- Нещодавно на одному із публічних заходів ви досить тепло віталися з одним із політиків минулого - Олександром Морозом, який також брав участь у побудові нинішньої системи. Не думаєте, що подібні жести стануть негативним сигналом для ваших виборців, якщо ви позиціонуєте себе як альтернатива?

- Так, це люди минулого, як і всі ті, хто світиться зараз в основних соціологічних рейтингах. Але ми не можемо побудувати якісне майбутнє, якщо не знаємо своєї новітньої історії. Внаслідок своєї специфіки я не був в український політиці, проте, до речі, радий цьому, хоч багато моментів не знаю, а отже, не хочу припускатися старих помилок.

Для того щоб зрозуміти, чому ухвалювалися ті чи інші рішення за ці 27 років, потрібно спілкуватися з тими, хто приймав ті рішення. Тому я спілкуюся з Олександром Морозом, Віктором Ющенком, Леонідом Кучмою, Леонідом Кравчуком, раніше дуже тісно спілкувався з Іваном Плющем для того, щоб знати минуле і не припускатися помилок у майбутньому. Тобто мені потрібні знання.

- Ви думаєте, ці люди дадуть вам правильні знання?

- Не обов'язково. Я сам аналізую інформацію і роблю висновки. Є заходи, наприклад, куди наша партія запрошує колишніх спікерів парламенту, прем'єрів, міністрів та ін., щоб комплексно аналізувати ті чи інші проблеми. Якщо ми говоримо про децентралізацію, адміністративно-територіальну реформу, то 27 років мали місце різні спроби, однак всі вони не спрацювали, в тому числі децентралізація, яка триває сьогодні.

Ми проаналізували, чому так відбувається, і прийшли до такого висновку: для того щоб провести цю реформу, потрібні базові речі - паспортизація населених пунктів, перепис населення, максимальна ефективна соціально-економічна модель адміністративно-територіальних одиниць. Ці речі не просто не були виконані, немає детальної аналітики. Ми спілкуємося з тими людьми, які були в цих процесах і яким реформа не вдалася, щоб все це зрозуміти й виробити правильну формулу на майбутнє. Тому нічого поганого у спілкуванні з політиками минулого я не бачу, але це не означає, що ми їх братимемо в майбутнє.

«ПАРТІЯ ГОТУЄТЬСЯ ДО ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ, АЛЕ КАНДИДАТ І ЙОГО ЗАВДАННЯ БУДУТЬ ВИЗНАЧЕНІ З'ЇЗДОМ»

- Ви особисто братимете участь у президентських виборах?

- Аграрна партія, на відміну від інших політичних сил, які вже завили, що їхні кандидати братимуть участь у президентських виборах, є справжньою політичною партією. Відповідно рішення про те, яким чином ми йдемо на президентські вибори, має ухвалюватися з'їздом у глибокій дискусії.

Ми чітко заявили, що партія готується до президентських та парламентських виборів, але кандидат і його завдання будуть визначені з'їздом. Це буде вперше в новітній історії України, коли партія землі і народу висуватиме свого кандидата. Тому одна людина не може вийти і сказати від себе, що вона йде в президенти. Для нас це дуже важливе і відповідальне рішення.

- Ваш колишній соратник по партії Роман Безсмертний нещодавно оголосив про свою участь у президентських виборах. Як ви до цього ставитесь?

- Роман Петрович - досвідчений політик, який має солідний стаж в українській політиці, він працював із кількома президентами України. Я думаю, його рішення йти кандидатом у президенти на основі тієї політичної кар'єри, яку він збудував, - це його право.

Наскільки це обґрунтоване рішення і які він ставить перед собою завдання, потрібно запитати його. Він написав заяву і вийшов із Аграрної партії, потім заявив, що буде балотуватися в президенти. Побачимо до 28 грудня, коли відбудеться офіційне висування кандидатів у президенти, чи буде він в остаточному переліку претендентів.

«МИ ВСЕ ОДНО ЙДЕМО ДО СВОЇХ 30% І ВПЕВНЕНІ, ЩО ЇХ ДОСЯГНЕМО, ЩОБ МАТИ 160-165 НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ»

- У чому причина того, що у нас так багато людей хочуть бути президентами?

- Думаю, з наближенням виборів перелік кандидатів тільки збільшуватиметься. Є ті, у кого це особиста амбіція - стати президентом. А в когось це взагалі остання можливість зійти на найвищий ступінь політичної влади в України. Якщо ж ми говоримо про системну роботу, то для нас участь у цих виборах - це розуміння того, що повинен зробити наступний президент.

Три речі. - зміна виборчого законодавства, тобто за якими правилами відбудуться наступні парламентські вибори. Друге - це зовнішня політика, про що ми вже говорили. І третє - це безпека і формула миру. На ці запитання кандидат має дати чіткі відповіді, бо коли я чую, як хто-небудь із кандидатів каже, що я зміню ціни на газ, то це взагалі не функції президента.

Отже, якщо ми отримаємо президента, який дасть відповідь на головні запитання, тоді ми маємо шанс обрати інших людей і до Верховної Ради. Далі, виконавши цей етап, ми маємо шанс сформувати нову якісну коаліцію, наповнивши її професійними людьми в складах комітетів. А потім уже сформувати якісний Кабінет міністрів і закласти стратегію розвитку держави. Адже за Конституцією саме парламент закладає основи розвитку держави і приймає звіт уряду на річній основі про його виконання.

Звичайно, в рішенні парламенту має бути також закон «Про адміністративно-територіальний устрій», бо такого закону на сьогодні ми не маємо. У нас діє старий закон «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 2003 року, перепису ми не проводили з 2000 року, а паспортизацію населених пунктів не проводили взагалі.

Отже, парламент має ухвалити це рішення і закріпити його на загальнонаціональних місцевих виборах 2020 року.

Останні три роки Аграрна партія - у трійці лідерів на виборах до об'єднаних територіальних громад, тобто ми заклали основу для участі в парламентських виборах. Кандидати в президенти, які кажуть, що ось я виграю вибори, а тоді сформую політичну силу, з якою виграю парламентські вибори, фактично пропонують старий підхід.

Будувати партію потрібно не тоді, коли у тебе велика влада, а коли у тебе її немає і ти формуєш партію з тими людьми, які поділяють твої цінності, вкладають свою енергію, час і кошти для того, щоб це відбулося. Будувати партію, коли ти став прем'єром чи президентом, не можна, адже левова частка її складу пристане до неї лише для того, щоб скористатися можливостями лідера.

- Незважаючи на те, що партія входить у трійку лідерів за результатами виборів до ОТГ, загальнонаціональні соціологічні рейтинги не свідчать про вашу високу підтримку. В чому причина?

- Нинішній президент США Трамп ні за якою соціологією не мав виграти вибори в Штатах, але він їх виграв. Показовою є також історія Макрона у Франції. Методологія нинішніх соціологічних рейтингів не завжди здатна реально оцінити рівень підтримки якогось окремого кандидата чи партії. Тому основним мірилом в політичній системі є вибори, які демонструють реальні показними. Для нас такими показниками наразі є вибори до ОТГ, де вже було задіяно 30% території нашої країни і майже 7 млн населення. Це не вибірка із 2-3 тис. респондентів, які беруть участь у соціологічних опитуваннях.

Отже, ми дуже спокійно ставимось до рейтингів, які друкуються в загальнонаціональних опитуваннях. Ми чітко бачимо нашу підтримку і знаємо, скільки відсотків могли б взяти, якби вибори відбулися наступної неділі. Ми також знаємо, що є певні вказівки «згори» не брати до уваги Аграрну партію та Віталія Скоцика, коли проводяться соціологічні опитування.

А все тому, що вони бачать у нас велику загрозу і ризики для себе. Але ми все одно йдемо до своїх 30% і впевнені, що ми їх досягнемо, щоб мати 160-165 народних депутатів від Аграрної партії, які будуть в основі коаліції в наступній Верховній Раді.

«НАМ ПОТРІБНО ВИБУДОВУВАТИ СВОЮ СИЛЬНУ ДЕРЖАВУ НА ОСНОВІ УКРАЇНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ»

- Чи готові ви з кимсь об'єднуватися чи блокуватися перед виборами?

- У політичному розумінні на даному етапі ми не розглядаємо можливості об'єднання чи блокування з кимсь іншим. Я не бачу, що Аграрна партія піде на парламентські вибори в блоці з якоюсь іншою партією, або те, що наша партія підтримає когось іншого, а не свого кандидата в президенти. Але це не означає, що ми не розглядаємо себе як центр об'єднавчих процесів. Потрібно розуміти, що є частина українського суспільства, яка не входить у будь-які політичні сили.

І це та частина, яку можна назвати елітою нашого суспільства, українською інтелігенцію. Вона чітко розбирається в українській політичній системі минулого і діючій ситуації. Тому моє завдання і завдання Аграрної партії - підтягнути людей, які не обов'язково є в політичних процесах, але які є інтелектуальною основою держави. Я проводжу інтенсивні дискусії з такими людьми в науковому, мистецькому, журналістському, інших середовищах і кажу їм одну просту річ - слова В'ячеслава Липинського: «Ніхто нам не збудує держави, коли ми самі її собі не збудуємо».

2019 рік - це рубікон для нашої державі в історичному циклі її розвитку. Чесно кажучи, якби у мене сьогодні була можливість тримати за руку Павла Скоропадського, В'ячеслава Липинського чи Дмитра Донцова, то я тримав би і слухав би їхні думки. І нам важливо сьогодні об'єднати мислячу складову нашого суспільства, щоби рубікон 2019 року ми пройшли максимально корисно для нашої держави. І зробили ті речі, які має зробити новообраний президент, новообрана Верховна Рада і під час місцевих виборів 2020 року. Ми маємо стати справжньою альтернативою нинішній системі. Інакше кажучи, вибудовувати свою сильну державу на основі нашої ідентичності зі 136-ма національностями, які наповнюють наш народ.

«ТЕ, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ З ПРОЕКТОМ «НОВІ ЛІДЕРИ», - ЦЕ МАНІПУЛЯЦІЯ ТА ІМІТАЦІЯ»

- Як ви оцінюєте пошук «Нових лідерів» через телевізійне шоу на ICTV?

- Якщо ми пригадаємо парламентські вибори 2012 року, то там були нові обличчя, які вважали, що вони розбредуться по різних політичних проектах, а потім об'єднають свої зусилля в парламенті, щоб впливати на ситуацію. Чим все закінчилося? Тим, що та ж президентська «Солідарність» чи «Народний фронт» просто прикрилися цими обличчями, додавши собі голоси. У тій же «Самопомочі» було багато нових облич, але вона не спрацювала як справжня політична сила. У таку ж саму гру сьогодні намагаються зіграти ті, хто стоїть за проектом «Нові лідери».

Завдання - засвітити ці обличчя, а потім, використавши їх, пройти до Верховної Ради, щоб продовжувати розігрувати стару карту. Тому мені дуже не хотілось би, щоб ці молоді обличчя, серед яких, напевно, є перспективні люди, стали інструментом для тих, хто маніпулює українською політикою 27 років. Якщо ми говоримо про соціальні ліфти, коли йдеться про яскравих і достойних людей, про що постійно пише газета «День», або коли ми підтримуємо такі проекти, як Літературний конкурс імені Григора Тютюнника чи «Коронація слова», піднімаючи людей до визнання, адже таким чином вони отримують можливість стати лідерами суспільної думки, то це зовсім інший підхід. А те, що відбувається з проектом «Нові лідери», - це маніпуляція та імітація.

- До речі, на останній «Коронації слова» якраз «відзначився» Мороз, про якого ми вже згадували.

- Мороз може викликати різну реакцію, але те, що «Коронація слова» упродовж років дала дорогу багатьом письменникам, - це факт. А скандал з Морозом знову ж таки свідчить про те, що українське суспільство втомилося від минулого. Помилки таких політиків ми повинні знати і рухатися вперед.

«МИ МАЄМО НАРЕШТІ ЗДІЙСНИТИ ЯКІСНУ АГРАРНУ РЕФОРМУ, А НЕ ПОСТІЙНО ПРОДОВЖУВАТИ МОРАТОРІЙ»

- В Україні постійно продовжують мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення. Чи не є це насправді прикриттям для тіньового розподілу землі?

- Мораторій - це складова, яку можна віднести до тієї ж старої політики. Мова, релігія, національні питання, земля - це те, що дуже чутливе для кожного українця, і те, що використовувалося різними політтехнологами багато років. Насправді, якщо оцінювати землю як економічну складову, то, безумовно, земля є основою національної економіки.

Ми давно мали завершити аграрну реформу, щоб земля наповнювала бюджет нашої країни через її якісне використання, продовження в наступні покоління і цивілізоване право власності. Ми розробили і ще минулого року передали до Верховної Ради чітку стратегію завершення земельної реформи, яка передбачає ухвалення семи законопроектів, які б якісно врегулювати всі земельні питання в Україні.

Станом на сьогодні, на жаль, це абсолютно «сіра зона», в якій із 32 млн гектарів орної землі податок платиться від сили на 13-15 млн га. Якби з них платився належний податок до місцевих бюджетів, то вони могли б змінити життя людей на сільській території. Наша стратегія, за правильного підходу Верховної Ради і профільного міністерства, уже мала б бути в інтенсивній роботі. Але як це може відбутися, якщо профільний комітет парламенту не має голови, а є лише виконуючий обов'язки, - аналогічно з профільним міністерством: міністра немає, є лише в. о...

Звичайно, це питання потрібно завершувати, бо це великий мінус, коли ми з року в рік накладаємо мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення. Ми маємо нарешті здійснити якісну аграрну реформу.

Автор: Іван КАПСАМУН

Джерело: «День»