Колективний імунітет до COVID-19: чому Україна «пасе задніх» з вакцинацією

Новопризначений міністр охорони здоров’я поки що не зізнається.  

 

Уже понад 5 місяців усі цивілізовані країни вакцинують своїх громадян від коронавірусу. А деякі навіть мають сміливість заявити про набуття колективного імунітету. 

 

Як їм це вдається? Вчасно домовляються про поставки, забезпечують простий і зрозумілий для населення процес вакцинації та ефективні комунікаційні кампанії. 

 

Про те, наскільки далека від цього Україна говорить її місце у "загальному заліку" країн за відсотковим охопленням щепленням – 132 місце зі 178, між Нікарагуа та Соломоновими островами. Дуже далеко навіть після сусідніх Росії та Білорусі, які на початку пандемії відверто ігнорували карантинні заходи. 

 

Колективний імунітет Vs COVID-19

 

Колективний імунітет – це явище, за якого більшість населення набуває імунітет від певного інфекційного захворювання і, відповідно, стає нечутливим до поширення його збудника. Так збудник втрачає можливість "ходити" між людьми. 

 

Шляхів до його формування два: 1) люди масово хворіють і виробляють природний імунітет; 2) люди масово вакцинуються. 

 

Всесвітня організація охорони здоров’я виступає за другий варіант, адже він не дозволяє поширювати інфекцію та запобігає втраті людських життів. 

Окрім того, що колективний імунітет уповільнює або зупиняє поширення захворювання, він також захищає людей, які не можуть захистити себе самостійно – наприклад, не роблять щеплення через алергію на певний компонент вакцини. Тобто якщо 2 з 3 дітей матимуть імунітет до кору, вірус не зможе між ними розповсюдитись – так третя дитина буде в безпеці.

 

Колективний імунітет можна набути, наприклад, від згаданого кору, вакцинувавши 95% населення, чи від поліомілієліту, щепивши 80% – це залежить від рівня заразності хвороби. Водночас його не можна набути, наприклад, від правця, провакцинуваши ті ж 80 чи 95%. 

 

Скільки людей треба вакцинувати для колективного імунітету від COVID-19? За різними оцінками: від 60 до 80%. 

 

Втім деякі вчені, зокрема аналітик Юян Гу, якого прозвали "суперзіркою ковід-даних", нині сумніваються в тому, що колективний імунітет взагалі є досяжним.

 

Серед причин сумнівів, які у своїй статті описує американська наукова журналістка Крісті Ашванден – нові штами коронавірусу, невизначена "тривалість" імунітету після хвороби (хоча одне з найновіших досліджень свідчить, що люди, які перехворіли на COVID-19, можуть отримати стійкий імунітет на кілька десятиліть), а також невідомість того, чи запобігають вакцини розповсюдженню вірусу.

 

"Ми точно знаємо, що вакцина забезпечує нам захист від тяжких і середніх форм COVID-19, смертельних випадків і від госпіталізацій – у цьому і є користь вакцинації. Але чи може вакцина вплинути на формування колективного імунітету, щоб припинилася циркуляція вірусу? На сьогодні таких надійних даних немає", – пояснює у розмові з УП український імунолог Федір Лапій.

 

"Ми не можемо сказати: "Якщо ми охопимо вакцинацією 70% населення, то збудник COVID-19 припинить свою циркуляцію". Дослідження ще тривають", – додає він. 

 

Як світ іде до 70% вакцинованих, а Україна ледь повзе 

 

Попри відсутність точних даних щодо колективного імунітету від ковіду, перша країна ЄС вже заявила про його формування – це крихітна півмільйонна Мальта в Середземному морі, де першу дозу щеплення отримали щонайменше 62% громадян, другу – 40%.

 

Також в десятимільйонному Ізраїлі, який вакцинує своїх громадян лише Pfizer-BioNtech й у відсотковому співвідношенні є світовим лідером за охопленням щеплень, припускають, що наблизились до досягнення колективного імунітету.  

 

Там майже однакова кількість людей, які отримали перше та друге щеплення – щонайменше 60% та 57% населення відповідно. Зараз у країні з населенням в 10 мільйонів всього-на-всього 350 активних хворих – в Україні, що має за е-переписом в чотири рази більше населення, але більш ніж удвічі нижчий ВВП і незрівняний рівень медицини, станом на 1 червня хворіє понад 100 тисяч.

 

Ізраїль, як і Україна, не випускає власну вакцину, але успішно зміг домовитись про поставки Pfizer та організувати вакцинацію. 

Перше, як розповів представник Pfizer – заслуга "одержимого" прем’єра Беньяміна Нетаньягу, який телефонував йому 30 разів і навіть о третій ночі. Взамін на безперебійні поставки вакцини Pfizer обрав Ізраїль майданчиком для загальнонаціонального дослідження.

 

Друге, тобто організація вакцинації, виглядає так: страхові компанії (їх усього 4 і ними користуються всі) розсилають громадянам старше 16 років повідомлення про вакцинацію – люди заходять на сайт страхової й обирають час щеплення. Спершу на нього чекали тижнями, зараз можна записатись "сьогодні на сьогодні", розповідає українець, дослідник Дмитро Вайсман, що там мешкає. 

 

"Більш того, через надлишок вакцин у країні розгорнули "мобільні бригади", що роблять щеплення усім охочим після показу відповідного ідентифікаційного документу – аналогу українського внутрішнього паспорта", – ділиться Вайсман.

 

Для України словосполучення "надлишок вакцини", як і "щеплення для всіх охочих", виглядає небаченою розкішшю. За винятком хіба одного міста – про що буде в розділі нижче.

 

Топ-5 найпоширеніших вакцин від COVID-19 у світі: 

Oxford-AstraZeneca – використовують у 171 країні

Pfizer-BioNTech – 103

Sinopharm-Beijing – 51

Moderna – 49

Sputnik V – 43

 

Загалом, як свідчать відкриті дані, лідерами за охопленням вакцинацією у співвідношенні "кількість населення – кількість вакцинованого населення" є кілька невеликих країн: Аруба, Бахрейн, Мальта, Кюрасао, а також згаданий Ізраїль і Чилі.

 

Найближче до них розташувались такі великі країни як Великобританія, де першу дозу щеплення отримали 58% громадян, і США, де її отримали 50%. Від них дещо відстають Німеччина, Італія та Франція, де рівень охоплення першою дозою приблизно – 37-43%. Росія, що вакцинує громадян продуктами власного виробництва, що мають проблеми з сертифікацією в ЄС, першою дозою щепила 11%.

 

Поки українців не надто активно вакцинує своя влада, цим питанням хочуть зайнятися дві інші країни – Білорусь і Польща. Лукашенко обіцяє встановити на кордоні намети з російським Спутник V, а приватний польський медцентр "Медик" готується щеплювати заробітчан препаратом Johnson&Johnson, який вводиться однією дозою. 

 

В обох країнах рівень охоплення щепленням від ковіду вищий, ніж в Україні – у 2 рази у випадку Білорусі та в 15 разів у Польщі.

 

Сусідня Польща, яка має приблизно стільки ж населення, скільки Україна, якщо спиратись на е-перепис, і яка почала вакцинацію разом з іншими європейськими країнами в грудні 2020-го, вколола першу дозу вже 35% населення і ще хоче пришвидшитись. У "загальному заліку" вона йде одразу після Франції, Естонії та Швейцарії.

 

Черга на щеплення в Польщі почала формуватись у січні, тобто на два місяці раніше за Україну, де запис у лист-очікуванні в "Дії" відкрився у березні. Після вакцинації людей людей похилого віку на сайті польського МОЗ, на YouTube та зупинках періодично з’являлись повідомлення, яка вікова категорія нині підпадає під вакцинацію, розповідає  українець Андрій Савін, що наразі вчиться в Польщі. Зараз вакцинують усіх охочих.

 

Польща, на відміну від України чи Нідерландів, дозволяє обирати препарат для щеплення. 

 

"2 квітня мені подзвонив "автомат", який повідомив, що 14 травня біля мого дому є пункт для щеплення AstraZeneca, і якщо я згоден, "натисніть 1". Я погодився й отримав смс з підтвердженням і часом, на який треба прийти.

30 квітня я подзвонив на інфолінію 989 – зі мною вже говорила людина – і запитав, чи можу я змінити вакцину з AstraZeneca на Pfizer та обрати новий час. Мені сказали – без проблем, запитали мій польський ідентифікаційний номер і сказали, що 5 травня о 15 є щеплення Pfizer на стадіоні", – ділиться Савін.

 

14 тисяч добових щеплень замість 100 тисяч

 

Україна запустила вакцинацію від ковіду однією з останніх в Європі, наприкінці лютого. Відповідно до дорожньої карти МОЗ, щепленням поступово мають охоплювати все більше людей з груп ризику, поки не "спустяться" на рівень усіх охочих.

 

Зараз офіційно вакцинують людей старших 65 років та громадян з певних професійних груп, наприклад прикордонників, поліцейських, освітян, що працюватимуть на ЗНО тощо. 

 

Але періодично можливість щепитись випадає і людям поза групами ризику – наприклад, якщо в пункті щеплення з’явились залишкові дози, працедавець замовив організовану вакцинацію чи в місті розгорнули вакцинальні центри, як це сталось  у Києві, Одесі, Львові.

 

Також в Україні є один острівець "небаченої розкоші" – шеститисячний Моршин на Львівщині, де в межах пілотного проекту препаратами AstraZeneca та Coronavac (здебільшого саме Coronavac) вакцинують усіх охочих. Усе заради того, щоб місто набуло колективний імунітет і відкрило курорт, розповідав місцевий голова Руслан Ільницький.

 

Експеримент почали орієнтовно 15 квітня – за півтора місяці першою дозою щепили 65% населення, це приблизно 3 тисячі людей, розповідає УП координатор вакцинації на Львівщині Олег Когут. Близько 250 людей вже отримали й другу дозу.

 

"Рівень захворюваності в місті зараз низький, в окремі дні зараз взагалі не реєструються хворі. Але говорити про те, що це ефект (вакцинації – УП) – поки що рано. Ми поки що не досягли 70%, що ніби як створює популяційний, колективний імунітет. Процес ще продовжується", – пояснює Когут. 

 

За межами Моршина Україна вакцинує дуже й дуже повільно.

 

За три місяці кампанії Україна щепила однією дозою мільйон людей, що не дотягує навіть до 3% населення за е-переписом. Наприклад, сусідня Польща за перші три місяці щепила 11% свого населення. Ізраїль, що подає приклад світу – майже 59%.

 

У травні в Україні робили приблизно від 6 до 37 тисяч щеплень на добу (сукупно перша та друга дози). У вихідні кількість щеплень іноді знижувалась до менш ніж до 1,5 тисячі. За останню добу, 31 травня – трохи менше 14 тисяч. Тим часом у сусідній Польщі за минулу добу вакцинували в 11 разів більше людей – 163 тисячі.

 

З такими показниками неможливо виконати амбітний план РНБО та президента з вакцинації 70% дорослого населення до кінця року. Для цього в Україні до кінця року мають щодня робити в середньому по 100 тисяч щеплень, підрахували в Українському центрі охорони здоров’я.

 

"Кампанія як така не почалася. 10 тисяч щеплень на день для України – це взагалі ніщо", – коментує перебіг вакцинації голова Українського центру охорони здоров’я, ексзаступник колишньої очільниці МОЗ Уляни Супрун Павло Ковтонюк. 

 

Причин таких низьких темпів вакцинації він вбачає три: запізнілі перемовини з постачальниками вакцин, запізніла комунікаційна кампанія про вакцинацію (частину з якої Україна провела у виправдувальному тоні, переконуючи людей у "нормальності" китайської та індійської вакцин) та невдало розроблена дорожня карта вакцинації, яка, зокрема, не враховує низьку готовність українців щеплюватись. 

 

"При вакцинації в 10-20 тисяч щеплень на день тему колективного імунітету можна навіть не обговорювати", – підсумовує Ковтонюк.

 

У травні, у зв’язку з голосуванням за нового очільника МОЗ, в Україні, окрім амбітного президентського плану, з’явився ще один – план Віктора Ляшка. Він пообіцяв вакцинувати 5 мільйонів українців за літо. 

 

Щоб повністю провакцинувати 5 мільйонів людей за літо, Україні треба 10 мільйонів доз вакцин, а до кінця червня в країні їх буде поки що лише 3,7 мільйона. На нещодавній зустрічі з журналістами Ляшко заявив, що підписав новий контракт на поставку вакцини – але жодних деталей, зокрема кількість доз вакцини, не повідомив.

 

На інше питання, головне – як прискорити темпи вакцинації, щоб цей план взагалі виконати, Ляшко ґрунтовно не відповів – мовляв, я знаю спроможності системи, і взагалі знаю, про що кажу. 

 

"Коли я робив цю ціль, я її не просто взяв як популістичну", – заявив новопризначений міністр.

 

Такі амбітні плани президента та Ляшка Ковтонюк оцінює більш ніж скептично. Пояснюючи, що вони навіть не корелюють між собою. 

 

"Якщо ми хочемо вакцинувати 70% до кінця року, то до кінця літа ми повинні вакцинувати значно більше (ніж 5 мільйонів – УП). У нас мільйон вакцинований, 5 мільйонів на літо – сумарно це 6, а нам треба 24. Як з вересня по грудень вакцинувати 18 мільйонів – я не уявляю. Це цілі якісь абсолютно нереалістичні. 

Точніше, не так – цілі хороші, вони правильні. Я от що підтримую в цьому всьому, то це цілі – бо Україна не може собі дозволити довше не бути вакцинованою. І не тому, що нам хочеться подорожувати чи бути захищеними від коронавірусу, а тому що це створює ризики з появи нових варіантів вірусу. Це життєво необхідно.

 

Але стратегія, яку ми обираємо, вводить мене в депресію. Я не бачу ні одної підстави вірити у виконання цих цифр", – вважає Ковтонюк.

 

*** 

Світова наука продовжує досліджувати питання колективного імунітету від коронавірусу, власне, як і сам коронавірус.

 

Утім вже зараз вона знає, що вакцинація захищає людей від тяжкого перенесення хвороби, а отже, розвантажує лікарні й дає надію на повернення до доковідних часів. 

Вакцинація стала черговою не сильною стороною України. Якщо не надслабкою.

 

За прогнозами київського КПІ, Україна набуде колективний імунітет аж у 2023 році, разом з Росією, Грузією та Молдовою. І переважно за рахунок великої кількості людей, що перехворіють. Зі значними втратами населення, стагнацією економіки, суспільного життя та ізоляцією від тих країн, яким вдалось взяти ковід під контроль.

 

І нехай цей прогноз виявиться помилковим.

 

Джерело: https://www.pravda.com.ua/articles/2021/06/2/7295702/