Стратегія порятунку держави: як припинити хаос у державному управлінні

Надмірна централізація влади та відсутність ефективної системи управління державою роблять Україну вразливою перед соціальними потрясіннями та глобальними викликами.

Справжнє самоврядування та дієві реформи є питанням виживання Української держави.

 Про це заявили учасники Національного форуму депутатів місцевих рад, що відбувся 21 квітня з ініціативи Аграрної партії у терміналі F аеропорту «Бориспіль».

Форум став дискусійним майданчиком для обговорення глобальних проблем України та напрацювання стратегічного бачення пріоритетів розвитку країни як на місцевому, так і на загальноукраїнському рівнях. У ньому взяли участь близько 1800 учасників.

Більшість із них - депутати місцевих рад від Аграрної партії. Серед гостей форуму - фахівці провідних експертних центрів із США, Великобританії, Польщі та Литви, дипломатичного корпусу іноземних держав в Україні, а також світові та українські політики й аналітики.

Державне управління: у пошуках балансу.

Учасники панелі, присвяченої темі децентралізації та системі державного управління країни, дали цілком одностайну оцінку хаотичній адміністративній реформі.

«В Україні немає базового закону про адміністративно-територіальний устрій. Про яку дієву децентралізацію може йти мова? І так само відбувається з іншими реформами, бо парламент не виконує свою функцію. Ефективні реформи можна провести в Україні за 2-3 роки. Але головною передумовою цього є оновлення парламенту за рахунок справжніх ідеологічних партій», - зазначив лідер Аграрної партії.

Заступник голови Аграрної партії з регіонального розвитку Олег Корбан переконаний, що нагальним завданням є ліквідація дублювання повноважень між урядом і Адміністрацією Президента, між місцевими радами та державними адміністраціями. Україні на всіх щаблях потрібен баланс у трикутнику повноважень, ресурсів і відповідальності.

«Надмірна централізація влади - спадок радянської системи, яка діяла за умов монополії однієї партії та 90-відсоткової частки державної власності.

Наслідком таких процесів є ручне управління фінансами, дотаційність 95% територій, їхня деградація та демографічний спад. На мою думку, Україні потрібна дворівнева система управління, при якій ОТГ створюються на території окремих районів. Відповідно мають розподілятися ресурси і повноваження», - вважає Олег Корбан.

Депутат Сейму Польщі та екс-депутат Європейського парламенту Міхал Каміньські наголосив, що саме розвиток самоврядування став однією з ключових передумов нинішнього успіху Польщі.

На думку Людмили Милашевич, голови Семенівської селищної ради ОТГ від Аграрної партії, без децентралізації не можна говорити про дієву реформу освіти чи медицини, оскільки всі ці процеси тісно пов'язані.

«Нам треба зараз чітко проаналізувати добровільне об'єднання громад. У законі слід було передбачити, що громади мають об'єднуватися в разі спроможності. Якщо не прораховувати потенціал конкретних громад - можна звести нанівець сенс їхнього об'єднання», - каже Людмила Милашевич.

За її словами, наявні фінансові ресурси громад не відповідають потребам, які продиктовані новими повноваженнями.

«У нашій громаді 11,5 тисяч жителів. Райони з великим задоволенням поскидали на нас утримання шкіл і садків, фінансування пільг. Субвенція цього року значно менша, ніж торік. Недостатність бюджету нашої громади по освіті складає близько 7 млн. грн.», - підкреслює Людмила Милашевич.

В Україні замість децентралізації триває феодалізація, - застерігає член Президії Політичної ради Аграрної партії Михайло Поживанов.

Подекуди ОТГ створюють під конкретне господарство, а село без ресурсів виявляється нікому не потрібним.

Постіндустріальна революція та Україна.

Головні глобальні виклики, що стоять перед українською економікою, назвали учасники другої панелі, присвяченої ролі України в світовому розподілі ринку праці та товарів.

«Україна має включитися в нинішню четверту технологічну революцію, яка супроводжується цифровими технологіями, роботизацією праці, появою безпілотного транспорту тощо.

Проте мало розвивати науку - потрібна ще й вільна ринкова економіка, в якій інвестори захищені від податкового тиску і корупції.

Кожна технологічна революція змінює світ і відкидає назад країни, які в ній не беруть участь», - підкреслив Володимир Шандра, член Президії Політичної ради Аграрної партії, голова Ради з питань промислової політики та підприємництва Аграрної партії.

Він додав, що в рейтингу країн за ВВП на душу населення Україна посідає 115 місце, у рейтингу за індексом економічної свободи - 150-е.

Із ним згоден Олександр Пасхавер, Президент Центру економічного розвитку.

«Постіндустріальна революція є викликом для України - з огляду на модель української економіки.

Тому питання реформ для нас - це питання виживання країни.

Нинішня ситуація така, що зростання на 2-3% на рік, яке може демонструвати Україна, означає відставання від світу. Треба зростати швидше», - вважає аналітик.

Казімєж Марцінкевіч, що працював прем'єр-міністром Польщі у 2005-2006 роках, звернув увагу на важливість правового поля, в якому мають працювати інвестиції.  

«Польща отримала від ЄС 67 млрд євро протягом 7 років. Але формула успіху - це не лише гроші, тобто інвестиції, а й люди, які їх приваблюють і розумно використовують. А також незарегульованість і зрозуміле правове середовище. А в України ще є й земля. Ваша земля - це ваш добробут, це ваш розвиток і ваше майбутнє», - зазначив пан Марцінкевіч.

Анатолій Кінах, президент Українського союзу промисловців і підприємців, прем'єр-міністр України у 2001-2002 рр., вважає трудову міграцію однією з основних загроз.

«Серед трудових мігрантів у Польщі 87% - це українці. У Польщі збільшуються навіть українські інвестиції, бо там засновує свої підприємства український бізнес. Україна - в десятці держав світу з найбільшою втратою населення. Чад, ЦАР, Сомалі - наші сусіди в цьому списку. За минулий рік Україна втратила 198 тисяч людей. Нам потрібна чітка статистика - перепис населення кожні десять років, а також державні програми зі створення робочих місць в Україні», - вважає Анатолій Кінах.

Голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник переконаний, що багатьох проблем можна уникнути за рахунок синергії української промисловості та АПК.

«В українських промисловців і аграріїв спільне завдання - щоб нашу землю обробляли українські трактори і сіялки.

Щоб наші дороги будували українські машини. Україна сьогодні все ще будує турбіни та літаки, тож вона може це зробити», - зазначив Дмитро Олійник.

Білі плями держбезпеки.

Учасники третьої панелі - «Політика безпеки та міжнародні виклики перед Україною» - обговорили різноманітні аспекти захисту України від загроз та маніпуляцій свідомістю громадян.

На думку заступника міністра оборони України, адмірала Ігоря Кабаненка, наступна фаза російської агресії може мати місце на морі.

«У Криму ми втратили 70% наших ВМС. І наші безпекові спроможності на морі сьогодні дуже обмежені. Немає постійного патрулювання нашої виключної морської економічної зони, бракує необхідних для цього платформ. Саме з моря є серйозні загрози територіальній цілісності України», - підкреслив Ігор Кабаненко.

 

Співзасновник Українського інституту майбутнього Юрій Романенко вважає, що Україні треба готуватися до глобальної війни та жорсткої конкуренції.

За його даними, реально в Україні живе 35 млн людей.

Із них лише 12 млн працездатного населення, але тільки половина з цих працівників генерують додану вартість. На цей виклик для економічної безпеки у нинішньої влади нема відповідей.

Пітер Дікінсон, науковий співробітник Atlantic Council (США), видавець журналу Business Ukraine, звернув увагу на аспекти інформаційної війни, яку веде агресор проти України. Більшість людей на Заході дуже мало знають про Україну. І в цьому вакуумі інформаційна робота російської пропаганди виявляється вкрай ефективною.

Депутат Сейму Польщі Міхал Каміньські вказав на те, що радикальних націоналістів в Україні та Польщі фінансує Росія.

«Лише Росії потрібно, щоб українці й поляки говорили не про майбутнє, а про Бандеру, якого вже 60 років на світі немає», - каже Міхал Каміньські.

Голова Луганської обласної організації Аграрної партії, голова Сватівської районної ради Віта Сліпець на власному досвіді знає, як наближати мир на Донбасі невійськовими методами.

«Ми боремося не за території, а за розум і серця людей! Без цього повернути території - це не вирішення проблеми. Ми започаткували проект «Луганщина у нас одна». У рамках проекту ми організовуємо на пунктах перетину ярмарки, висадку дерев. Потрібне живе спілкування і активна інформаційна робота з людьми, що опинилися на тимчасово окупованих територіях», - пояснює Віта Сліпець.

Одним із почесних гостей форуму став Ніл Балфор - фінансист, екс-депутат Європейського парламенту (Великобританія).

Він відзначив високу якість доповідей та дискусії на українському форумі, а також масову участь українських депутатів місцевих рад.

Підсумовуючи, лідер Аграрної партії Віталій Скоцик висловив упевненість, що політична сила зможе увійти у новий парламент із добрим результатом, щоб оновити владу й нівелювати ризики нових соціальних потрясінь та поразок на світових ринках.

Чітке та ефективне державне управління, деолігархізована економіка та сильне самоврядування - це ті елементи стабільного розвитку держави, які відстоюватиме Аграрна партія у владі.

Джерело: Аграрна партія