Внаслідок падіння курсу гривні аграрна галузь, яка разом з металургією є локомотивом розвитку української економіки і лідером експорту, понесла великі втрати. Відновлення позицій можливе за рахунок внутрішнього попиту, зростання якого почнеться не раніше 2017 року.
Так коментує вплив девальвації гривні на аграрну галузь голова наглядової ради групи компаній АМАКО Віталій Скоцик. За його словами, більше 20 аграрних компаній зареєстровані на міжнародних біржевих майданчиках. Ресурсом для їхнього розвитку є здебільшого розміщення акцій і запозичення у іноземних фінансових установах.
«Якщо ви подивитеся фінансові звіти найбільших виробників сільськогосподарської продукції, в тому числі вертикально-інтегрованих холдингів, то вони задекларували фінансові збитки за перший квартал цього року більше 300 млн. доларів. Вертикально-інтегрованому комплексу, в якого основний вид продукції - курятина, яйця, цукор - реалізовується на внутрішньому ринку, компенсувати втрати на валютних коливаннях надзвичайно важко, майже нереально. Треба або підняти реалізацію на внутрішньому ринку або суттєво підняти ціну на внутрішньому ринку», - вважає Віталій Скоцик.
Підняття цін не виглядає економічно можливим, оскільки купівельна здатність населення серйозно впала. Якщо в 2013 номінальний ВВП на душу населення за купівельною спроможністю складало 3,8 тис. доларів на рік, то на поточний рік і Міжнародного валютного фонду, і Бізнес Монітор Інтернешнл прогнозують падіння до 3,1 тис. доларів.
«Говорити про те, що людина купить більше чи дорожче, не можна. Прогноз 2015 року говорить про те, що падіння ВВП на душу населення складе ще 100 доларів, а до рівня 3,7 тис доларів ми повернемося лише 2017 року. Економіка падає 5-8% цього року. Офіційна інфляція в прогнозах становить 15-18%. Мій же реальний прогноз - 26-30%. Інфляція, девальвація, падіння купівельної здатності не дає компаніям, які працюють на внутрішньому ринку, компенсувати ті втрати на валютних коливаннях», - констатує Віталій Скоцик.
На його думку, виплачувати кредити у валюті такі компанії можуть або шляхом рефінансування або активізації господарської діяльності. «Через господарську діяльність, якщо це внутрішній ринок зробити це дуже важко», - вважає бізнесмен. Він також припускає, що деяким компаніям доведеться продавати невеликі пакети акцій шляхом додаткової емісії, щоб вийти із складної фінансової ситуації внаслідок курсової різниці. Збільшити вигоду від таких кроків можуть гарні новини з України.
«Сьогодні слово може завдати стільки негативу, що компенсувати це буде важко. Після виборів президента пул 15 публічних компаній збільшив капіталізацію за один день на 120 млн. євро. За рахунок позитивної новини. Треба нести інформацію так, щоб капіталізація публічних компаній росла», - сказав Віталій Скоцик.
На думку експерта, галузі потрібні кардинальні реформи. «Такі реформи може робити тільки професіонал справи, який володіє темою, приймати рішення і консолідувати людей навколо себе. І щоб люди, яких ці реформи стосуються, розуміли суть цих змін», - вважає Віталій Скоцик. При цьому реформи мають відповідати реаліям української економіки, зокрема, податкової системи та податкових пільг для аграріїв.
«Ми повинні не втратити той обсяг і ефективність виробництва, які є на сьогоднішній день», - вважає він. На думку голови наглядової ради групи компаній АМАКО, важливо використати великий кредитний ресурс МВФ, Світового банку, ЄС, ЄБРР та США на розвиток реальної економіки.
«Хотілося щоб максимально багато цих грошей пішло в реальну економіку. Якщо ці гроші підуть у виробництво, у малий та середній, більший бізнес, це згенерує ті надходження, які підвищать і валовий внутрішній продукт, і купівельну спроможність. Потрібні програми, які на сьогоднішній день можуть задіяти ті кошти які приходять з-за кордону», - переконаний Віталій Скоцик.
Версия для печати |
|
влажность:
давление:
ветер: