Чому держава неефективний власник землі?

З жовтня 2020 року в Україні повинен запрацювати ринок землі.

У Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України розглядають кілька варіантів купівлі державних земель сільгосппризначення у рамках відповідних програм.

Сьогодні у власності держави перебуває 10,5 млн гектарів земель сільськогосподарського призначення, тобто чверть усіх українських чорноземів. Для простішого розуміння - держава є власником земель, що співставна території Угорщини. Потенціал цих земель значний, - розповідає Юрій Подорожній.

Для прикладу, локомотив європейської економіки Німеччина має під сільськогосподарськими землями лише 12 млн гектарів. А тому значення державних земель важко переоцінити.

У цьому контексті важлива здатність керувати державними землями та вести бізнес в агропромисловій сфері. За даними Центру економічної стратегії, середня прибутковість аграрних державних підприємств в країні на три відсоткові пункти менша, ніж приватних. Це означає, що держава як власник не змогла отримати близько 5 млрд грн лише за минулий рік.

Та неефективність є не найбільшою проблемою. За офіційними даними, оприлюдненими на початку 2019 року 1,4 млн гектарів земель було передано в оренду аграріям.

Однак ще за рік до того Держгеокадастр заявляв про 2,5 млн гектарів у такому статусі. Чому виникла розбіжність в 1 млн гектарів? Пояснити можна лише корупційними оборудками та схемами. Адже відсутність у реєстрі даних означає, що фактичний розпорядник землі від імені держави може робити з нею усе, що йому заманеться, а прибутки класти у власну кишеню.

Сьогодні жоден фахівець достеменно не зможе дати системної відповіді на запитання: Що саме відбувається з державною землею?

Держгеокадастр вніс до реєстру тільки близько 20% земель державної власності. Про решту у нашій країні не відомо нічого.

З одного боку, це жахлива ситуація, коли в одній з найбідніших країн Європи так безгосподарно використовується значний економічний потенціал. З іншого - саме там потрібно шукати потенціал зростання економіки.

Отже, одним з головних завдань, на якому треба зосередитись державі до початку запуску ринку землі - проведення обліку та інвентаризації. Не можна проводити реформу, не знаючи, де земля, хто її обробляє та користується.

Державі необхідно подбати про продуману та збалансовану реформу аграрного сектора, яка матиме перспективу перетворення країни у світового лідера з виробництва продовольства. І відкриття ринку землі має стати лише одним з елементів такої реформи, чи швидше інструментом у реалізації такої програми.

Автор: Юрій Подорожній, політтехнолог, експерт Українського центру суспільного розвитку.

Джерело: Факти