Що напрацювали українські парламентарі за 4 роки?

За чотири роки роботи ВРУ VIII скликання українські парламентарі понад 6 мільйонів 300 тисяч разів висловлювали свою позицію під час голосувань - а це майже 15 тисяч голосувань на одного депутата.

За цей період у середньому український нардеп пропустив кожне п'яте голосування, у третині випадків взагалі "не голосував", а під час двох із п'яти голосувань натискав кнопку "за".

Натомість лише один раз зі ста натискав "проти", а ще у семи відсотках випадків "утримувався".

Таким чином, попри опозиційну риторику багатьох політичних сил, українські парламентарі не висловлюють таку свою позицію під час голосувань у сесійній залі.

Законописці

Інституційною проблемою українського парламентаризму, яка притаманна для всіх скликань Верховної Ради, є низький рівень продуктивності законодавчої роботи. Значна частина законодавчих ініціатив перекочовує зі скликання у скликання і дуже часто залишається не лише не прийнятою, але й не розглянутою.

Так, лише 12% з них протягом чотирьох років роботи Верховної Ради стали законами. Ще 41% (у тому числі законопроекти, які розглядаються у 1-му та 2-му читанні) український парламент розглянув, але вирішив не підтримувати. У свою чергу, 47% від усіх зареєстрованих законопроектів Верховна Рада ще не розглянула. Майже третина з цих ініціатив, до речі, досі опрацьовується у профільних комітетах.

Найефективнішим українським законотворцем став Президент - 81% ініційованих ним законопроектів урешті стали законами.

Майже третина (28%) урядових законопроектів, внесених у парламент, були позитивно проголосовані. Натомість серед зареєстрованих депутатами законопроектів лише 12% набули чинності.

Загалом парламент підтримав 447 законопроектів, ініційованих депутатами, 280 - КМУ та 135 - Президентом.

Окремо варто відзначити, що Верховна Рада також найактивніше розглядала саме законодавчі ініціативи Президента. Лише 10% законопроектів, що були ініційовані українським гарантом, досі не розглянуті.

Непопулярне "проти"

Значна кількість зареєстрованих законодавчих ініціатив у парламенті змушує народних депутатів дуже часто голосувати за те чи інше рішення у сесійній залі.

Так, український парламентар за 4 роки роботи Верховної Ради мав би проголосувати майже 15 тисяч разів. Проте під час половини голосувань законодавці або не голосували, або були відсутніми.

Найчастіше так вчиняли представники депутатських груп "Воля народу" та "Партія "Відродження", а також члени "Опозиційного блоку".

Депутати з даних парламентських об'єднань ніяк не висловлювали свою позицію під час чотирьох з п'яти голосувань.

Натомість найчастіше у сесійній залі голосували "за" представники двох фракцій коаліції: "Блоку Петра Порошенка" та "Народного фронту" - у трохи більше ніж половині випадків, а також члени "Об'єднання "Самопоміч".

Представники "Опозиційного блоку" підтримували лише кожне десяте голосування. Члени цієї ж фракції також найбільше голосували "проти" - у майже 4% випадків. Це найбільший показник голосувань "проти" серед усіх парламентських фракцій. У свою чергу найчастіше "утримувалися" у парламенті члени "Самопомочі" - під час 15% голосувань.

Депутатська дисципліна

Голосування за різні питання порядку денного у сесійній залі є одним з найважливіших обов'язків народного депутата. Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала, наскільки дисциплінованими були українські парламентарі за чотири роки роботи Верховної Ради VIII скликання.

Так, 40 українських парламентарів не голосували чи були відсутніми у понад 90% голосувань. Натомість лише 9 нардепів навпаки старанно голосували і не брали участь у менше ніж 10% голосувань.

Так, найбільшими прогульниками Верховної Ради VIII скликання стали: Сергій Клюєв, Вадим Рабінович, Костянтин Жеваго, Сергій Льовочкін, Юхим Звягільський, Дмитро Ярош, Олександр Онищенко, Віталій Чепинога, Євгеній Мураєв, Сергій Ларін, Євген Бакулін та Юлія Льовочкіна.

З цього приводу голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська зазначає:

"Верховна Рада напередодні двох національних виборчих кампаній входить у зону політичної турбулентності. Коаліційна угода фактично вичерпала себе, а дві політичні сили, що залишаються у формальній більшості, змушені до взаємодії переважно в критичних умовах. Тож, законотворчість стратегічного рівня відкладена до післявиборчих часів. Незалежно від результатів президентських виборів, після дня голосування парламент чекатиме нове загострення через вибори народних депутатів.

Уже нині багато парламентських комітетів значно зменшили свою зацікавленість у роботі. Одним з таких є Комітет з питань правової політики та правосуддя, який демонструє одну з найменших активностей у роботі. Це значною мірою пов'язано як з чисельністю комітету, якому вкрай важко зібрати кворум, так і з низькою політичною мотивацією щодо аналізу законопроектів, які є сенситивними для частини політичних груп. Так, Комітет провів лише 1 засідання протягом поточної сесії та ще 7 разів намагався зібратись, але так і не зміг розглянути законопроект 6240, який стоїть у порядку денному, щодо виборчих прав ВПО та мобільних всередині країни груп".

Списочники vs Мажоритарники

Підбиваючи підсумки чотирьох років роботи Верховної Ради VIII скликання, Громадянська мережа ОПОРА також вирішила порівняти головні показники роботи депутатів-списочників та мажоритарників. Так, народні обранці, що були обрані за списком партії, виявилися більш дисциплінованими як щодо роботи у сесійній залі, так і щодо роботи у комітетах на майже 10%. Натомість один мажоритарник у середньому долучився до розробки 70 законопроектів, у той час як депутат-списочник - до 64. Проте саме у останніх законодавча робота виявилася більш успішною - 14% ухвалених ініціатив проти 10%. Насамкінець варто відзначити, що депутати-списочники майже вдвічі частіше брали слово для виступу в парламенті, ніж нардепи-мажоритарники, хоча середня тривалість виступів у парламентарів, незважаючи на спосіб обрання, виявилася однаковою - півтори хвилини.

Джерело: ОПОРА