Савченко на суді розповіла, охороняла дачі Януковича, щоб потрапити в АТО

Донецький міський суд Ростовської області підходить до завершальної стадії вивчення доказів захисту української льотчиці Надії Савченко, сьогодні відбувається її допит, який докладно описує Громадське радіо з посиланням на Медіазона.

Савченко розповіла історію про те, як льотчики відлітали з Криму, «ось це був подвиг», як вони різко взяли і полетіли, а росіяни не зважилися їх збивати.

- Льотчики залишили там все - і сім'ї, і гроші. Їх стали переслідувати, жінок викидали з гуртожитків - це був жах, який я чула по телефону. Інші дзвонили, просили не вважати їх зрадниками. Пацани в трубку ридали, я розумію, чого варті чоловічі сльози. Зраду батьківщини важко пережити, але їх батьківщина - це Крим. Вони не змогли його захистити. Їм було боляче, мені було боляче подвійно, - згадує Савченко.

- Що стосується моїх відпусток. Ви все висловлювали, як це ... з усмішкою і недовірою, коли я говорила, скільки відпусток у мене було. Я вам розповім, що таке відпустки у льотчиків, - каже Надія.

Вона пояснює, як у льотчиків розподіляються відпустки: невідгулявшим відведену відпустку не дозволяють літати - вважається, що льотчик не відпочив. За бойові чергування давали додаткову відпустку.

- Так от, у мене за рік було 180 добових чергувань. По місяцю добових чергувань - це ми Януковича так охороняли, щоб ви розуміли. Дачки його. Це була грандіозна переробка, - говорить Савченко. В рахунок цих відпусток вона і брала відгули, під час яких їздила в АТО добровольцем.

- Я зараз вже не можу підрахувати точний графік, коли я і де була. Ну це можна подивитися по біллінг. Що я спостерігала в Слов'янську і Краматорську? Я спостерігала захоплення аеродрому і захоплення техніки в Новочеркаську. З одним «с», українською», - говорить вона.

Надія розповіла, як навколо аеродрому почали підпалювати дерева. Його охороняли внутрішні війська.
- Зібралися люди, заздалегідь розгорнули плакат «Не стріляйте в мирних краматорчан», ніхто ні в кого не стріляв, навколо бігала російська преса. Тут вибігають якісь люди в камуфляжі, і починають стріляти безладно по аеропорту. І хтось із солдатів в охороні, «зелених», зробив кілька пострілів у відповідь. Люди на машинах відразу ж поїхали. Ніхто не впав, я була в цьому натовпі сама, я все бачила. Ось ці ось провокації, ця нова супер-стратегія Путіна ... Вона навіть не нова - Гітлер для захоплення рейнських областей використовував таку ж подлянку. Ми не були готові до такого, - розповідає Савченко.

Після цього вона повернулася в свою частину в Бродах. Надія згадує, що могла, напевно, ще на Майдані зустрічатися з Мельничуком, але все одно його тоді не знала його особисто. Але він міг бути серед людей, яких вона там бачила.

- Після того як міліція і всі внутрішні підрозділи дискредитували себе на Майдані, багато почали кричати, що під мусорів ми не ляжемо. Це було не дуже розумно, на мій погляд, але так повелося, - Савченко згадує, як створювалися добровольчі батальйони. Може вони спочатку і створювалися під юрисдикцією МВС, але це відразу було незрозуміло.

- Головне, що бійці йшли, знаючи, що вони будуть воювати як армія, а не як міліція, - говорить вона.
- Мені це все було дуже боляче. Я розуміла хлопців, я розуміла, що ніхто не хоче просто вбивати, як вам здається. Але питання вибору - захистити свою землю, захистити свою країну ... Я почала писати рапорту, раніше такі називали просто «прошуся на фронт». Всього їх було п'ять. Рапорту почалися з Криму.

Савченко просила відправити її в зону АТО, їй відмовляли то на підставі того, що в АТО вистачає людей, то нібито через те, що у неї не вистачає підготовки, то «слабкі морально-психологічні навички».
- І ось на останню відмову я написала рапорт, який ви долучили до справи. Вже почався Донбас. Я просила, якщо у мене не вистачає навичок, то відправте мене в будь-яку піхотну частину, або звільніть з армії взагалі. Піти добровольцем мене ніхто не зупинить, - згадує підсудна.