Рішення про впровадження «карантину вихідного дня» не має ніяких обґрунтованих розрахунків. І абсолютно не зрозуміло чи воно здатне розірвати ланцюжки розповсюдження хвороби. Про це заявив державний та громадський діяч Георгій Тука.

карантин вихідного дня, Георгій Тука, коронавірус, карантин выходного дня, Георгий Тука, коронавирус.

«Об'єктивну інформацію мали б надати... математики. Проаналізувавши статистку відвідувань кафе, барів, ресторанів, порівнявши її з кількістю втрачених робочих місць, податків... Саме вони повинні розробити (а може, уже й зробили?) математичну модель такого локдауну і надати уряду такий аналіз із відповідними висновками та рекомендаціями. Я, наприклад, не здивувався б, якби з'ясувалося, що більшого ефекту дасть зупинка громадського транспорту, а не кінотеатрів», - пише експерт у своєму блозі.

Він звернув увагу, що жодних розрахунків уряд немає.

«Абсолютно розуміючи необхідність розірвання ланцюжків розповсюдження хвороби, не можу підтримати саме таке рішення уряду, бо не бачив і не чув ніяких обґрунтованих розрахунків. Створення такої математичної моделі – далеко не надважке завдання. Чому цього досі не зроблено, не розумію», - каже експерт.

За його словами, акі розрахунки могли б, наприклад, довести, що закривати варто не всі заклади, а деякі з них.

«Наприклад, дорогий ресторан, який має 10 відвідувачів, становить меншу загрозу, ніж маленька кав'ярня, яка має 100 відвідувачів. Можливо, робота такого ресторану (завдяки сплаті податків) дала б можливість фінансування з бюджету заробітних плат працівників кав'ярні на час закриття... А можливо, і навпаки! Може, один вагон метрополітену, який працює, становить загрозу більшу, ніж усі ресторани та кав'ярні разом узяті... Розрахунків я не бачив», - підкреслив експерт.

Він переконаний, що рівень загроз різний у великих містах і невеличких населених пунктах.

«Цілком допускаю, що один концерт Меладзе в "Україні" приніс більше загроз, ніж усі заклади громадського харчування разом узяті», - говорить експерт.

За його словами, складається враження, що уряд просто приймає таке рішення від відчаю.

«Не маючи жодних об'єктивних даних щодо очікуваного ефекту від такого рішення, мимоволі пригадується відоме порівняння з басейном, у якому на двох доріжках "пісяти у воду заборонено", а на п'яти інших – "можна пісяти"