Для розвитку виноробства потрібно скасувати "здирницьку" оптову ліцензію, - Віталій Скоцик

Болгари, що живуть на Одещині, уміють берегти свої традиції. І одна з найголовніших - щорічне свято збору врожаю винограду, яке має давню болгарську назву «гроздобер».

"Це міф, що якість вина можна визначити за смаком. Хімічні ароматизатори здатні обманути смакові рецептори навіть найприскіпливішого і найвибагливішого дегустатора", - розповідає під час зустрічі гостей з Аграрної партії в селі Криничному на Одещині винороб та енергетик Іван Плачков.

Криничне - рідне село Івана Васильовича. І тут він уже тривалий час відроджує виноробні традиції.

"То як же визначити добре вино?" - запитують дещо спантеличенні гості.

"Організм людини - досконала лабораторія, і він просигналізує про підробку болем у потилиці, ниттям підшлункової чи печією. І це єдиний спосіб", - загадково відповідає Плачков і питання зависає в повітрі аж до самої виноробні, де він таки розкриє секрет.

У селі Криничному понад 90% населення складають болгари. Вони поселились тут на початку XIX століття. Виноградарство було їхнім головним заняттям. Однак виноробні традиції тут набагато древніші.

"Вино у цих місцях виробляли ще фракійці за часів Стародавньої Греції, задовго до появи першої лози на землі сучасної Франції, Італії та Іспанії", - говорить винороб.

Весь секрет у місці. Село розташоване на березі найбільшого озера в Україні - Ялпугу. Тут виноградники отримують подвійну порцію сонячних променів: прямі і відбиті від водної поверхні. Тож виноград дозріває краще. Береги озера утворюють аеродинамічну трубу, завдяки якій постійно дме сильний вітер. Він «фільтрує» виноградники і не дає розвиватися хворобам лози. До того ж, Криничне лежить на тій же широті, що й французький регіон Бордо та італійський П'ємонт.

"Це ідеальна широта. Для того, щоб отримати якісний виноград для виробництва вина, літо повинно бути спекотним, а зими холодні, інакше кислотність буде нижчою, ніж потрібно", - пояснює Іван Плачков.

Тим часом гості розбирають ящики для збору винограду. Віталій Скоцик знаходить кущі, які сам же обрізав наприкінці зими на святі Трифона Зарізана. Свій ящик голова Аграрної партії наповнює першим.

"Для мене це не вперше. Я з дитинства займався виноградом. У нас на Рівненщині приживається лише один сорт, але вино мені вдавалося робити хороше", - розповідає лідер аграріїв.

На плантаціях виноградні грона не густі. Врожайність знижують зумисне.

"Важлива якість, а не кількість. З гектару можна збирати не більше 5-6 тонн винограду. На промислових виробництвах збирають і 12-14 тонн, але хорошого вина з такого винограду ви не зробите", - пояснює Іван Плачков.

Зібраний виноград висипають у дерев'яні ящики для отримання виноградного соку - сусла. Грона гості топчуть босими ногами. Процедура нагадує знаменитий танець Адріано Челентано з фільму «Приборкання норовливого».

У давнину виноград чавили юні дівчата. Це був цілий ритуал, оповитий різними легендами. Але є і винятково практичні причини. Якщо виноград тиснути механічними пристосуваннями, є ризик розчавити кісточки всередині ягід. Тоді вино буде гірчити. Древні це знали, і тому власні ноги були доступним і ефективним пресом, - розповідає Віталій Скоцик.

З виноградників делегація переїжджає на виноробню «Колоніст». Вона збудована у три яруси.

"Вино - жива субстанція. Її потрібно якомога менше рухати. Найкраще, щоб були ламінарні потоки, щоб не було турбулентності. Тому ми забезпечуємо самотік практично у всіх процесах", - розпочинає екскурсію Іван Плачков.

На вході винороб змушує всіх одягнути бахіли.

"Чистота - надважливе питання на всіх етапах. Інакше з'являються запальні процеси. А тоді, як людину, яку треба лікувати антибіотиками, вино треба буде лікувати сірчистим ангідридом. І чим більш «хворе» вино, тим більше потрібно «ліків». Якщо концентрація сірчистого ангідриду низька - він випаровується, коли вино наповнює бокал. А от передозування гарантує біль у потилиці", - говорить винороб.

Зібраний виноград повинен бути на повітрі не довше години. Бродити він має при температурі не вищій, ніж 20 градусів. Інакше вино пастеризується і втрачає свій природний аромат.

"Якщо виноград бродить у теплі, починається оксидація, звідси і печія. А коли ще додати ароматизаторів - підшлункова це відчує. Тому винофікатори повинні бути з охолодженням. Для витримки вино зберігається в діжках, зроблених із 150-річного французького дуба. Такі діжки використовуються тільки тричі. Далі діжка стає «хворою». Вино проникає у структуру дерева, і з цим уже нічого не вдієш. Хороше вино в такій бочці уже не зробиш", - каже Іван Плачков.

На цій виноробні в рік випускають до 220 тисяч пляшок вина.

"За українськими мірками ми - невелике виробництво. Але на більші об'єми ми виходити і не плануємо, щоб не втратити контролю якості. Розумієте, це як з мистецтвом. Є картини, які малюють художники. А є репродукції, які на станку можна робити тисячами", - розповідає Плачков.

Але за європейськими стандартами це дуже велике виробництво. Приміром, у Німеччині під виноградниками задіяно 102 тисячі гектарів і там працює 48 тисяч виноробів. У Франції 87 тисяч виноробів, і середня площа виноградників там 11 гектарів, в Італії - 14 гектарів. В Україні ж на 49 тисяч га виноградників працює всього 500 виробників винограду.

"В Україні діє абсолютно здирницька ставка на оптову реалізацію вина. Треба заплатити 500 тисяч грн., щоб отримати ліцензію. Хто, маючи кілька гектарів виноградників, може заплатити таку суму? Ніхто. Нам треба дати людям змогу реалізувати вино", - пояснює структуру галузі Віталій Скоцик.

Одещина - основний виноробний регіон України. У 80-х роках минулого століття виноробство складало в економіці області 18-20%, - говорить голова Одеської обласної організації Аграрної партії Василь Калашник.

Ми маємо колосальні можливості розвитку виноградарства і виноробства. У нас працюють десятки високих професіоналів, виведено понад 130 сортів винограду і 15 видів якісного, не порошкового, вина. Але потрібні реальні законодавчі кроки, щоб усе це запрацювало на повну силу, - каже Василь Калашник.

Водночас, ні в уряду, ні в парламенту немає бачення розвитку галузі.

"Ми очікували від новообраної в 2014 році Верховної Ради, що це буде прогресивна Рада, яка закладе основи економічного розвитку нашої держави. Але, на жаль, бачимо лише деструктив. 100-відсоткове підвищення акцизу навесні призвело до падіння виробництва кріплених вин на 56% та ігристих на 44%. І це всього за 7 місяців. Знаєте, скільки додатково коштів завдяки цьому зібрали? Близько 6 млн. гривень. Ну, скажіть, невже заради цього потрібно було покласти на лопатки всю галузь? Нам потрібні кардинально інші підходи", - говорить Віталій Скоцик.

За підрахунками аграріїв, скачування ліцензії на оптовий продаж вина уже в перший рік дасть додаткових 60 млн. грн. акцизу, на другий рік - 130 млн. Ще через рік 200 млн. грн. В галузі може бути додатково створено близько 200 тисяч робочих місць.