Світова економіка поступово виходить із пандемічної кризи, завданої Covid-19, і вже демонструє певне зростання. На жаль, Україна на цьому шляху пасе задніх, адже її економічна модель є застарілою, а бізнес традиційно не довіряє державі.

Так вважає доцент Університету державної фіскальної служби України, кандидат юридичних наук Андрій Гмирін, пише УНІАН.

«Україна зазнала дошкульного удару пандемії. Офіційна статистика свідчить: у 2020 році вітчизняна економіка скоротилася на 4%, а обсяг ВВП становив 4194 млрд. грн. Щоправда, у Кабміні стверджують, що завдяки пом’якшенню карантинних обмежень та стимулюючим програмам уряду з червня 2020 року економічна ситуація в країні почала покращуватись. Зокрема, падіння ВВП в III кварталі уповільнилось до 3,5%, а в IV кварталі до 1%», - констатує Андрій Гмирін.

Окреслюючи найближче майбутнє, науковець звертається до досліджень провідних фінансових та рейтингових агентств. Наприклад, Світовий банк підвищив прогноз зростання українського ВВП у 2021 році до 3,8%, тоді як на початку січня він оцінював ці перспективи на рівні 3%. Помірне відновлення економіки України у 2021 році іноземні експерти пояснюють низькими темпами вакцинації населення проти COVID-19, сумнівною економічною політикою щодо поліпшення інвестицій і забезпечення макроекономічної стабільності, повільними темпами структурних реформ.

Андрій Гмирін певен, що акцент варто робити на реформах судочинства та системи оподаткування.

“Їхній успіх став би передумовою побудови довіри між бізнесом і державою, широкого залучення інвестицій. На думку експерта, слід лібералізувати систему оподаткування й знизити податкові ставки. Необхідно запровадити податок на виведений капітал і провести безумовну єдиноразову амністію тіньових капіталів. Також треба створити систему доступного й прозорого електронного адміністрування бізнесу на основі big data. Податкова реформа – це також ліквідація низки дублюючих фіскальних органів з роздутим штатом і створення на їхній базі єдиної централізованої служби», - пояснює він.

Експерт підкреслює, що українським держслужбовцям варто було б дослухатися до порад експертів й спиратися на ґрунтовний аналіз наявних проблем під час побудов антикризових стратегій.

«Замість діалогу з науковцями-практиками, з підприємцями урядовці вдаються до якихось реформаторських експромтів, косметичних заходів, які не мають нічого спільного зі справжніми реформами. Але ми продовжуємо стукати у двері високих кабінетів, бо живемо в одній країні, доля якої нам не байдужа», - підсумовує Андрій Гмирін.