Заяву голови Об’єднаного комітету начальників штабів США генерала Марка Міллі треба сприймати в контексті. Вона стосується насамперед американської авдиторії. Міллі не є політиком, є військовослужбовцем.
Про це заявив в ефірі Громадського радіо політолог Петро Олещук.
Тож генерал прораховує усі можливі варіанти й відштовхується від найгіршого з них. І головна мета — налаштувати американське суспільство на необхідність підтримувати Україну в довготривалій стратегічній перспективі.
Петро Олещук: Молодшим партнером Китаю РФ була до 24 лютого 2022 року. Зараз вона перетворюється на протекторат Китаю, державу, яка залежить від іншої держави, підпорядкована їй у своїй політиці. Чому? Бо насправді Росія, російське керівництво, Кремль, самі позбавилися можливості для якогось серйозного геополітичного маневру. Після того, як вони розпочали агресивну війну проти України, вони пішли на відповідний розрив повноцінних, нормальних взаємин із цивілізованим світом. А далі ми пам’ятаємо розкручування санкційної політики, обмежень, втрати Росією газового ринку в Європі.
У такій ситуації для Росії залишається лише один серйозний партнер — Китай. Китай це все прекрасно розуміє, виставляє нові ціни, щоб залишатися «вікном у світ» для Росії. Ці взаємини вийшли у формат суверен-васал. Якщо це буде тривати, то перетворення Росії на протекторат Китаю продовжиться, зрештою закріпиться відповідним статусом для Росії. Китай буде нарощувати використання Росії як ресурсної бази для себе. А що буде одержувати в обмін Росія? Не так багато: можливості для збереження режиму Путіна. Тобто Путін фактично віддає Росію Китаю в обмін на те, щоб тактично зберігати свій режим вдома.
Петро Олещук: Розширення НАТО не зупиниться. Російська військова агресія проти України дала Альянсу новий імпульс для розширення. Тобто, вперше за достатньо тривалий час постало питання про розширення НАТО. І воно вже реалізувалося, лічені дні лишилися до того, як Фінляндія остаточно стане повноцінним членом НАТО. Щодо Швеції, я думаю, це питання теж буде вирішене трохи пізніше, влітку. Далі постане питання про інші держави й про Україну теж. Звичайно, не під час активної фази війни, але після неї — точно.
Усі у світі зрозуміли масштаб помилки, якої припустилися 2008 року, коли вирішили не давати Україні план дій щодо членства в НАТО. Що зрештою призвело до російської агресії проти України. Логіка не розширювати НАТО, аби не спровокувати Росію, виявилася хибною, тому що зрештою навпаки спровокувала Росію розпочати найбільшу після Другої світової війну у Європі. Тому ці помилки треба виправляти, тож питання членства України у НАТО постане у достатньо короткотривалій історичній перспективі.
Версия для печати |
|
влажность:
давление:
ветер: