Вагаючись у постачанні озброєння Україні, Німеччина шкодила собі та своїй репутації. ФРН повинна була визначитися і займати більш лідерську позицію щодо підтримки України і в питаннях безпеки всього ЄС.

політолог, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”, Ігор Петренко, війна, Росія, німеччина, Україна, постачання зброї

Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ заявив доктор політичних наук, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна” Ігор Петренко.

За його словами, є дуже багато чинників, чому Німеччина стала більш радикальною у своїх заявах, у своїй позиції і своїй допомозі Україні.

“Насамперед, очевидним є розуміння того, що справи Росії — кепські. Ще один важливий момент — Німеччина багато в чому звільнилася від енергетичних пут РФ. Тобто Європа і Німеччина провели диверсифікацію постачань, зрозуміли на гіркому досвіді, що Росія може не виконувати свої обіцянки і контракти. Ви здивуєтеся, але справді в них превалювало таке розуміння, що хай би там що відбувалося, є контракти, будуть постачання тощо. А вони нарешті зрозуміли про те, про що говорила Україна давно, про що говорив президент Зеленський, що Росія використовує енергетику і газ як зброю. Тому цього потрібно побоюватися, і потрібно готуватися до того, щоб протидіяти цьому. Нас тоді не чули, але зараз була проведена величезна колосальна робота. Тому є вже звільнення від цього. І якщо раніше Німеччина все-таки намагалася якось сидіти на кількох стільцях, то зараз розуміє, що ситуація вже змінилася, і їм потрібно приймати нову реальність, хочуть вони цього чи ні”, — сказав Петренко.

Далі, на думку політолога, — це робота американських союзників України щодо цементування коаліції демократичних країн, демократичного табору та посили до того, що Німеччина все-таки має визначитися та зайняти тут більш лідерську позицію щодо як підтримки України, так і щодо безпекових питань усього Європейського Союзу.

“І насамперед зі зверненням на ту позицію, і те відчуття загроз, які є у східноєвропейських країнах. Оскільки у Німеччині свій географічний простір і своє розуміння загрози, цю ситуацію потрібно було змінювати. А французи і німці вони лідери, локомотиви Євросоюзу. Тому теж це було важливо, я думаю, діалог з іншими країнами”, — пояснив він.

Ще один фактор — це лідерська позиція Великої Британії, яка дуже активно почала опікуватися проблемами у Східній Європі та підтримкою Україні.

“Допомога і в постачанні танків як вони себе проявили, це дійсно лідерство. І тут Німеччині потрібно було відігравати — або вони знову ж таки грають у позу страуса, ховають голову і не бачать проблеми, і знову починають грати: “Ну, ми тут бачили, ми тут не побачили, ми тут не готові, не готові, а тут поставимо. А давайте хтось буде перший”. Усе це інше. Але це почало просто грати вже в мінус самій Німеччині, в її сприйнятті іншими країнами Європейського Союзу. Грати, йти в резонанс із настроями самого німецького суспільства, яке теж уже втомилося від такого надто м’якого підходу до РФ, до тієї загрози, яку вона несе”, — каже Петренко.

Політолог констатував, що в питанні підтримки України зараз є конкуренція між Німеччиною і Британією.

“Британія вже не повинна узгоджувати свої якісь рішення і бюрократичні процедури в ЄС. І треба реагувати. Або Німеччина знову ж таки стоїть перед ризиком того, що вона повністю втратить свій авторитет у Східній Європі. Але якщо втратить цей авторитет, святе місце порожнім не буває. І орієнтація може бути вже на інших гравців, зокрема на Британію. Тому потрібно було реагувати, і їм потрібно було займати більш таку жорстку позицію. І ще один момент, на який потрібно зважати, — це настрої в самій європейській бюрократії і, зокрема, лідерів Євросоюзу, вже не на рівні країн, а на особистісному. Це позиції Урсули фон дер Ляєн і Шарля Мішеля щодо підтримки України. І тому потрібно було з цим усім рахуватися. Тобто Німеччина, вона не могла все-таки йти в такий резонанс із позицією інших країн і союзників у глобальному масштабі та союзників у Європейському Союзі”, — резюмував Ігор Петренко.