Країна поки що жодним чином не може звикнути до нового санітарно-протиепідемічного режиму через епідемію COVID-19. В Україні стався рестарт протестних рухів, що є нормальним для суспільно-політичного життя країни, а деякі політики вже розпочинають підготовку до майбутніх президентських виборів, зазначають політологи.

Євробляхери, політологи, Вадим Карасьов, Віктор Небоженко, протести, ФОП

"Стався рестарт протестних рухів в Україні. Це нормальна ситуація для України. Протести "євробляхерів", антифіскальний рух малого і мікробізнесу - це повернення протестного руху в Україні до нормальності. Тому що для України ненормально, коли все вирішується тільки в кулуарах і кабінетах", - сказав на прес-конференції в п'ятницю в агентстві "Інтерфакс-Україна" директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.

Політолог зазначив, що в Україні давно бюджет не ухвалювали в грудні місяці, країна поки що жодним чином не може звикнути до нового санітарно-протиепідемічного режиму через епідемію COVID-19. Він зазначив, що Кабінет Міністрів не завжди успішно справляється з вирішенням певних питань, але поки що, на його думку, недоцільно відправляти весь уряд у відставку, що тільки посилить кризу та "анархічні тенденції" в українській політичній системі, але можна робити точкові зміни і зміцнювати Кабмін професіоналами, зокрема з інших партій.

Карасьов наголосив, що не бачить жодних підстав для проведення в Україні дострокових виборів президента, навіть за наявних претензії до влади. "Рівень довіри у президента достатньо високий. Але я бачу, що вже зараз хочуть зіштовхнути Зеленського і Кличка. І третє, розпочинається "хитання" Гройсмана з повернення на прем'єрство, але незрозуміло, за яких підстав", - зазначив він.

Політолог також вважає, що виниклий наразі конфлікт навколо НАБУ є проявом зіткнення "коаліції зовнішнього управління" та "коаліції суверенітету". На його думку, оскільки НАБУ і його директор не є достатньо ефективними і бездоганними в репутації, то це загострює внутрішньоелітну боротьбу за збереження впливу на правоохоронні органи, не віддавши цей вплив "західним партнерам та іншим зовнішнім видимим або невидимим управлінським структурам".

Директор соціологічної служби "Український барометр" Віктор Небоженко вважає, що ситуація навколо справи екс-народного депутата Максима Микитася і НАБУ є підготовкою до наступних президентських виборів. "Якщо ви помітили, то вже промайнула інформація про зв'язок Микитася і Татарова (заступника керівника Офісу президента Олега Татарова - ІФ) із Гройсманом і Кличком, а це два готових кандидати в президенти", - зазначив він.

На його думку, щодо мера Києва Віталія Кличка, екс-прем'єра Володимира Гройсмана та голови Верховної Ради Дмитра Разумкова, найімовірніше, розгортається кампанія з "обмеження перспектив". "А щодо Кличка принципово, тому що має бути торг, хто ж повинен бути головою КМДА: Кличко чи хтось інший", - додав Небоженко.

Експерт корпорації стратегічного консалтингу "Гардарика" Костянтин Матвієнко зазначив, у свою чергу, що зі 120 депутатів плюс голос мера за нового секретаря Київради Володимира Бондаренка проголосували 114 осіб. "Це означає, що Кличко взяв під контроль Київську міську раду. Такий результат говорить про те, що Кличко обростає інституційними можливостями балотуватися на посаду президента", - наголосив він.

Політолог Валерій Димов вважає, що після місцевих виборів ті люди, які побачили, що влада втрачає свої позиції, як це було у 2015 році, вирішили підвищити своє представництво у Верховній Раді. "Тому влада, "підставившись" у 2019 році, розпустивши парламент через низький рейтинг, сама зробила критерій оцінки своєї діяльності. Наразі тільки питання, коли ця Верховна Рада буде за рейтингами довіри близька до такої оцінки", - сказав він.