Комуналка росте, борги накопичуються. Українці знову задумалися - а чи можуть відібрати житло за комунальну заборгованість? Журналісти 24 каналу розпитали юристів - яка сума заборгованості є критичною, хто і як може чи не може забрати житло, та що робити, щоб цього не сталося.

Міністр юстиції Павло Петренко запевняє, що ніхто не має права відібрати житло через борги за комуналку. І що це питання "навіть не обговорюється".

Але чинне законодавство України таку ситуацію допускає. І відібрати житло у комунальних боржників можуть. Але не у будь-кого. Процедура ця непроста, має кілька аспектів та умов. І здебільшого використовується тими, кому заборгували, як елемент залякування боржників, а не як справний і простий механізм стягування боргів, кажуть юристи.

Причина заборгованості за ЖКП - тут ключова. Якщо не можете оплачувати через малі доходи - житло не втратите. А якщо маєте фінансову спроможність, але не хочете платити - нерухомість можуть відсудити.

Як відбувається процес стягнення боргів

Юрист практики інтелектуальної власності, земельного права та виконавчого провадження Андрій Григоренко наголосив - постачальник житлово-комунальних послуг може лише вимагати у споживача таких послуг оплатити заборгованість.

Погрожувати тим, що через наявну заборгованість постачальник відповідних послуг може відібрати житло, він не має права. Такі дії є незаконними. "Вибити" борги, забравши квартиру або будь-яке інше майно, постачальник житлово-комунальних послуг не може,- наголосив юрист.

Якщо боржник відмовляється сплачувати борги добровільно або укласти договір реструктуризації, то постачальник комунальних послуг може звернутись до суду і вимагати сплати самої суми заборгованості разом із урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення і 3% річних, пояснила у коментарі 24 каналу адвокат, партнер АО "Бачинський та партнери", керівник практики судового представництва Наталія Жеманова. Порядок примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості і порядок реалізації нерухомого або іншого майна - регулюються Законом України "Про виконавче провадження".

Адвокат зауважила - зараз постачальник може звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості. Наказне провадження - це спрощена процедура без виклику сторін. Якщо суд винесе судовий наказ - споживач може його скасувати, обґрунтувавши незаконність вимог постачальника. Але якщо не скасує - треба рішення суду виконати.

Андрій Григоренко уточнив: насамперед борг стягується з рахунків у банках та карткових рахунків. Якщо їх немає або недостатньо - гроші можуть стягнути із заробітної плати, пенсії або стипендії. При цьому, розмір відрахувань з таких доходів боржника не повинен перевищувати 20% суми доходів, які залишаються після відрахування обов'язкових податків і зборів.

У разі відсутності будь-яких доходів у боржника для погашення заборгованості стягнення можливе на належне йому майно. Це можуть бути об'єкти нерухомості, рухоме майно - транспортні засоби або інше майно. Законом передбачено порядок опису такого майна, виставлення на торги з метою його реалізації.

Саме тоді існує потенційна можливість втратити житло. Виконавча служба може накласти арешт на майно боржника, списати гроші з його рахунків та примусово реалізувати його майно, - пояснила Жеманова.

Законом також передбачено внесення боржника до Єдиного реєстру боржників, оголошення транспортного засобу в розшук, можливість звернення державного виконавця з поданням до суду про заборону виїзду за кордон.

Андрій Григоренко зауважив - боржник має право щомісячно вносити на депозитний рахунок, наприклад, 1000 гривень або іншу більшу суму, тоді йому не зможуть закинути не виконання рішення суду.

Яка сума боргу загрожує втратою житла

Підставою для можливого накладення арешту на квартиру боржника є сума заборгованості не менша, ніж 20 мінімальних заробітних плат. На сьогодні це 83 460 гривень. Але навіть така сума не означає автоматичного відбирання житла.

Повторимо - має бути рішення суду про стягнення з відповідного боржника заборгованості за житлово-комунальні послуги. І лише якщо боржник відмовляється виконувати рішення суду, не має доходів, але має не одну житлову нерухомість - її можуть продати, щоб стягнути борг.

Проте, навіть якщо таке житло і продали вже на аукціоні за борги, то реально виселити особу не так просто. Адже примусове виселення особи з реалізованого житла - вже справа окремого судового розгляду,- акцентувала Наталія Жеманова.

Вона уточнила: виконання рішення суду про примусову реалізацію житла може бути здійснено як державним, так і приватним виконавцем. Але останній не може виконувати провадження щодо виселення малолітніх і неповнолітніх дітей.

Умови, за яких житло не заберуть

Якщо сума заборгованості менша за 20 "мінімалок" і житло у боржника - єдине. Тоді виконавець зобов'язаний виконати рішення суду за рахунок іншого майна боржника.

Якщо заборгованість більша за 83 тисячі гривень і у боржника є інша нерухомість - виконавець має право накласти на неї арешт. Арештоване майно оцінюють і продають на електронних торгах.

Що робити, щоб не дожитись до втрати житла

Якщо маєте борг по платі за утримання житла та за спожиті комунальні послуги, не можете своєчасно його погасити та хочете уникнути судового процесу - експерти радять укласти договір на реструктуризацію заборгованості. Для цього зверніться до підприємств-надавачів житлово-комунальних послуг і домовтеся про щомісячне рівномірне погашення цієї реструктуризованої заборгованості та своєчасну сплату поточних платежів за житлово-комунальні послуги.

Заборгованість може бути реструктуризована на термін до 60 місяців залежно від суми боргу. У винятковому випадку термін реструктуризації може бути продовжений.

Загальна сума поточних платежів та платежів по погашенню реструктуризованої заборгованості не повинна перевищувати 25% доходів, що визначаються при нарахуванні субсидій для працюючих громадян, і 20% - для пенсіонерів та інших осіб, які отримують будь-які види соціальної допомоги.

Автор: Яніна Ткачук

Джерело: 24 канал