Стелла Захарова: "Відсутність підтримки змушує українських спортсменів емігрувати"

Запекла боротьба на Літніх Олімпійських іграх у Ріо-де-Жанейро завершилась. Українські спортсмени вибороли 11 медалей: 2 золотих, 5 срібних і 4 бронзових. Всього на Іграх Україну представляли 205 спортсменів у 27 видах спорту. В загальнокомандному заліку ми посіли  31-е місце. Однак чи може Україна, 43-мільйонна держава, задовольнятися нинішніми результатами? Про причини занепаду українського спорту розповідає голова Спортивної ради Аграрної партії, олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнастики Стелла Захарова.

Стелло Георгіївно, як ви оцінюєте виступи наших спортсменів на Олімпіаді?

На жаль, сказати що ми показали гарний результат, не можна. Але образити хлопців і дівчат та їхніх тренерів - також неправильно. Вони доклали шалені зусилля за останні 4 роки підготовки до цих змагань. Це результат не сьогоднішнього дня і це не провина спортсменів, а провина системи. Тобто того керівництва, яке керувало профільним міністерством. А що для спортсмена означають Олімпійські ігри? Підготовка до них починається вже сьогодні. Олімпійський цикл завершується, і одразу починається підготовка до наступної Олімпіади. У деяких видах спорту вона ще раніше починається і триває 6 років. Готується молодіжна команда, тренується, «обкатується» на статусних заходах, щоб молодих спортсменів знали в обличчя та чули їх. І це правильний підхід. В Україні нічого з цього не робиться.

Тобто позиція України в загальному медальному заліку - це те, на що ми заслуговуємо? Це закономірно, на ваш погляд?

Річ у тім, що після розпаду СССР у наших долонях опинився неабиякий спортивний потенціал. Його потрібно було модернізувати та стимулювати його зростання, разом з тим реконструювати зали, бази, басейні комплекси, купувати спортивний інвентар і т.д. Радянську систему спорту потрібно було перейняти й хоча б підтримувати, чого зроблено не було. Замість цього кожен новий міністр висмоктує останні гроші з галузі, створюючи корумпований ланцюжок зі своїх підданих. Та ще гірше стало за останні два роки. Це кінець, крайня точка, спорту зараз немає.

В одному зі своїх інтерв'ю ви говорили, що більша частина спортсменів після Олімпійських ігор поїде з країни в пошуках кращого життя. Чим це зумовлено?

Тим, що людям не надають гідних умов для праці. Спортсмени - люди чесні. На тренуваннях вони ламають ноги, руки, з вух і носа йде кров від перевантажень, долоні стираються, шкіра з м'ясом виривається. І за це люди хочуть отримати заслужену підтримку. Але її, звісно, немає. Тому і стався відтік українських спортсменів в інші країни, для яких вони тепер завойовують медалі й престиж. Там їм створюють гарні умови, їх люблять і поважають, дають заробляти гідні гроші. Ось вам приклад: гімнаст Олег Верняєв отримує 8 тисяч гривень з надбавками, а його колега Олег Степко, який поїхав до Азербайджану і виступає за цю країну на Олімпіаді, отримує зарплатню в розмірі 5-7 тисяч доларів. Є різниця?

Що чекатиме тих, хто залишиться тут?

Безодня. Ось що їх чекає. Ми не будемо показувати пальцями, та є такі молодики, які шляхом «кумівства» стали депутатами і зараз у Фейсбуці вітають Олега Верняєва. А до цього ніколи в житті не робили нічого корисного, не дали жодної копійки на підтримку спортсменів. Усі ці поздоровлення - для самопіару. Та не потрібно вітань, прийди і підтримай хлопця, який сьогодні прославив нас на весь світ! А ті, хто нічого не завоював на Олімпіаді, взагалі викинуті з життя, покинуті люди, про них забудуть уже наступного дня.

Чи зможемо ми показати кращий результат на зимових Олімпійських іграх 2018 року?

Тяжко щось прогнозувати. У нас біатлон хороший. Але це єдиний зимовий вид спорту, який я можу відзначити. Всі інші - на нулі. Пусто. Потрібно дивитися правді в очі. «Райдужні картинки» писати не потрібно, вони нікому не цікаві. Їх зараз пише Міністр спорту і його заступники з радниками.

Ви, як голова Спортивної Ради Аграрної партії, які зміни хочете провести у спортивній галузі? З чого почнете?

В першу чергу людей потрібно чимось зацікавити. Для того, щоб викликати ініціативу і бажання, потрібно передусім привернути увагу якогось бізнесу до соціальних напрямків, до спорту, культури, навчання. Мається на увазі, що безкоштовно ніхто працювати не буде. І це правильно. Я прожила 10 років у Швеції, маю закордонний досвід і все це знаю. Та дуже тяжко почати працювати з нуля, тобто там, де все зруйновано і немає фінансування. Я маю заслужене ім'я, тому намагаюся об'єднати людей для початку руху в сторону змін. Потрібно створювати клуби на місцевому рівні, пропагувати спорт, розв'язати громадськості руки й домовитися з місцевою владою. Почати з маленького і, як з глини, ліпити шлях до світових вершин.

На допомогу уряду ви не розраховуєте, я правильно розумію?

Спорт ніколи не виходив на страйк, він завжди до останнього терпів. І зараз мені здається, що ми вже дотерпілися. Накипіло. Потрібно вийти перед Верховною Радою і показати обличчя людей, які захищають країну на міжнародній спортивній арені. Показати, що вони жебраки, що їх знищують. Разом кричати «SOS» і вимагати реакції.

Пані Стелло, ви підтримуєте персонально кого-небудь зі спортсменів, які зараз виступають у Ріо? Окремо за когось вболіваєте?

Звісно, вболіваю. Але не окремо чи персонально. Я підтримую весь український спорт, всіх спортсменів. Тим паче, що ті люди, які поїхали на Олімпійські ігри, вже заслуговують щонайменше поваги. Фехтувальники, плавці, борці, легкоатлети: за кожного з них потрібно вболівати, тому що кожен з них захищає престиж країни на світовому рівні. Коли є час, я постійно дивлюся Олімпіаду. Часто після роботи приїжджаю і затримуюся біля телевізора до пізньої години, не можу пропустити жодних змагань.

Україна має безліч спортивних талантів. Але треба створити умови, щоб вони проявляли себе і прославляли державу. Ось над цим ми працюємо з політичною командою Аграрної партії.

Артем Нікітін. TimeUA