Cкільки чиновників і кого саме необхідно скоротити в Україні?

Нинішнє анонсоване скорочення кількості держслужбовців на 30-50 % може обернутися черговим піар-заходом без реальних позитивних наслідків для держави.

Починати потрібно не з анонсів кількісних показників, а з того, які функції є зайвими і що потрібно скорочувати. Таку думку в коментарі журналістам ЧасUA висловив політолог Роман Соломонюк.  

Це не перше скорочення, яке анонсував політичні еліти. Проте після не було реальних дій. Зокрема ще у 2010 році Арсеній Яценюк  запропонував скоротити витрати на державний апарат у бюджеті на 20 %, а гроші віддати на корисні справи -економіку, освіту, армію тощо. Перед ним скоротити витрати знову ж таки на 20 % пропонував Віктор Ющенко. Скоротити державний апарат, а отже і витрати на нього пропонували і в команді Юлії Тимошенко. Обома руками за скорочення державного апарату знову ж таки на ті ж самі 20 % виступав і теперішній "вічно легітимний" Віктор Янукович.  На практиці все це оберталося лише зростанням витрат на утримання чиновницького апарату. Зростання витрат не гарантує покращення їхньої якості. Навіть у кризовий період 2008-2009 років витрати на утримання держапарату зросли на 30 % за даними Держкомстату, а  апарат уряду Азарова взагалі виявився найбільшим в Європі.

Роман Соломонюк впевнений, що правило ж будь-якої оптимізації у часи кризи передбачає оцінку функцій того чи іншого органу державного управління. Тобто встановлюється у першу чергу - наскільки ці функції необхідні державі, і чи не дублюються вони ще кимось. Після цього "зайві" структури просто скорочують. За тим іде скорочення витрат на такі структури, а відповідно і кількості службовців. Це скорочення може складати і 10 і 80, і в окремих випадках 100 %, якщо такий державний орган не потрібний взагалі. Так робили всі реальні реформатори.

Очевидно, що основною проблемою державних органів є клановість політично-економічної системи. Кожен з кланів намагається контролювати певний сегмент економіки. Раніше робили це переважно через відповідне профільне міністерство. Наприклад енергетики, вуглепрому, промисловості, хоча по суті ці міністерства всі курують галузі, що напряму пов'язані з економікою. Як наслідок, в Україні занадто роздутий державний апарат. Частину державних управлінських органів можна об'єднати, усунувши дублюючі функції і скоротивши кількість персоналу. 

Наприклад, найпотужніша економіка світу США обходиться 15 міністерствами, Японія - 12 міністерствами. В Україні є аж 17 міністерств. Можливо є зміст піти шляхом Болгарії, де існує Міністерство економіки, енергетики та туризму, бо там туризм і енергетику розглядають, як складову економіки, чи Франції, де існують такі інтегровані міністерства, як Міністерство економіки, фінансів та промисловості. 

Автор: Роман Соломонюк для ЧасUA