Чи можливий мир за «президента Голобородька»

Свою позицію щодо головного для українців питання «війни і миру» не висловлював. Не той жанр у «Слуги народу».

Політику Зеленському складніше. Йому потрібно говорити, пояснювати, обіцяти. Нехай і у «тепличних умовах» - без особистого спілкування з виборцями і навіть журналістами. З колегами-кандидатами під час дебатів чи «недружніми» журналістами під час інтерв»ю розмовляти було б складніше. А так можна проштудіювати «шпаргалки», підготовлені політтехнологами, і цілком серйозно, нехай і російською, розповідати про те, як перемогти у війні з російським агресором, для початку уточнивши, що швидкого рішення по війні з Росією немає. А тому - треба продовжувати діалог, але зміцнювати армію.

А ще - «треба добиватись разом з партнерами України оновлення формату переговорів» і залучення до них США, Великої Британії та спеціального представника ЄС», також треба запроваджувати власні санкції проти Росії, виступати в міжнародних судах з позовами щодо Росії, створювати ресурси для інформаційної боротьби з агресором.

Все правильно. І нічого, що та ж Юлія Тимошенко чи Петро Порошенко, подібні рецепти вже давно запропонували. Хоча з одним уточненням. Заради об»єктивності. Чинний президент ці рецепти вже давно втілює - і перемовини на міжнародному рівні веде, і формати різні випробовує, і армію зміцнює, і санкції запроваджує, і позови в суди міжнародні спрямовує, і інформаційну протидію агресору організовує. І все це разом з мільйонами українських військоих, волонтерів і просто небайдужих громадян. І все це не в кіно, а в реальному житті.

Навряд чи сценаристи «Слуги народу-3, прем»єру якого «випадково» заплановано якраз на переддень голосування на виборах президента, наважились і змусили свого кіношного героя-президента шукати свій особливий шлях до миру в Україні. Не той жанр. Всього лише - комедія. В реальному ж житті переважають інші «жанри». І, до речі, інші герої.

Автор: Юрій Подорожній

джерело: Корреспондент