Економіст пояснив, що зміниться, якщо Мінсоцполітики підвищить прожитковий мінімум

Аналітик зауважив, що є дуже багато питань до того, як розраховується  фактичний прожитковий мінімум: "Методика розрахунку прожиткового мінімуму була визнана Верховний Судом незаконною, зокрема, щодо участі громадськості та експертного середовища", - передає Українське радіо.

"Тому дуже цікаве питання, чи зможе держава зробити прожитковий мінімум відповідним реальним потребам громадян. Тут варто розглядати це в площині того, як саме в нас застосовується прожитковий мінімум. Якщо розглядати його як певний індикатор доходів населення або межі бідності, чим він насправді має бути, – це одне питання. А якщо його розраховувати як певний коефіцієет соціальних надбавок, для штрафів чи зарплат чиновників та суддів, то державі вигідно, аби він був якомога вищим. Але підняття прожиткового мінімуму хоча б на 100 гривень тягне величезне збільшення видатків", –пояснив Ієрусалимов.

Він зауважив, що за розрахунками Міністерства соцполітики України, якщо піднімати розмір прожиткового мінімум до його реального значення, це потягне за собою збільшення на 250 мільярдів гривень видатків з бюджету: "Питання про те, реально це чи ні, варто ставити нашим урядовцям, які хочуть переглядати прожитковий мінімум. Зараз в парламенті зареєстровані два законопроєкти: урядовий, який зазначений в дорожній карті міністерства, та проєкт закону голови комітету з питань соціальної політики ВРУ. Проте, скоріше за все, розглядатися буде саме урядовий законопроєкт".

"В проєкті Кабміну змінюється методика розрахунку прожиткового мінімуму. Якщо зараз він розраховується нормативним методом, то відповідно до законопроєкту він буде розраховуватися нормативно-структурним методом. Проте питання в тому, що коли подавали законопроєкт, пояснювальну записку та інші документи, написали, що таке нормативно-структурний метод і як вони бачать його в загальному, але немає розрахунків, як саме це буде розраховуватися", – зауважив Владислав Ієрусалимов.

Окремо експерт торкнувся й питання того, що варто осучаснити в нинішній методології розрахунку прожиткового мінімуму: "Багато всього потребує змін. Це і послуги телекомунікаційного зв’язку, інтернет. Якщо згадувати covid, то зараз в людей дуже зросли видатки на медицину і мінімальні видатки на медицину також мають бути переглянуті".

"Також в нас проблема в тому, що методика розрахунку прожиткового мінімум одна для всієї країни. А, якщо взяти досвід інших країн, тієї ж Великобританії, там є аналог прожиткового мінімум та мінімальної зарплати окремо для Лондона і окремо для іншої частини країни. Це обгрунтовано, адже, наприклад, в Києві життя значно дорожче, ніж життя в регіонах", – пояснив аналітик.

Він підкреслив, що проблема прожиткового мінімуму полягає не лише в тому, що він не відповідає реальності і не дозволяє уряду бачити, скільки людей перебувають за межею бідності. Також існує питання в застосуванні такого показника, адже він застосовується не цілеспрямовано: "Це тягне за собою хаос не тільки в соціальних видатках, а загалом у видатковій частині бюджету".

Наостанок Ієрусалимов торкнувся й питання, чи витримає державний бюджет підвищення прожиткового мінімуму: "Рішення, яке пропонує уряд, депутати та зацікавлені сторони – відв'язати прожитковий мінімум від невластивих йому розрахунків. Адже якщо піднімати його при нинішній моделі, то бюджет не витримає. За розрахунками нашого Центру, якщо застосувати реальний розмір прожиткового мінімуму лише для визначення зарплат суддів, то лише їхні посадові оклади були б на 9 мільярдів вищі. В нас дуже велика сітка прив’язана до прожиткового мінімуму. Тому якби ми зараз розраховували розмір за фактичним мінімумом, який теж не відповідає реальності, бюджет би просто схлопнувся".

"Якщо просто взяти і підняти прожитковий мінімум, це дуже негативно вплине на нашу державу", –підсумував Владислав Ієрусалимов.