25 квітня Верховна Рада схвалила у другому читанні та в цілому проект закону №5670-д "Про забезпечення функціонування української мови як державної". 16-го липня він вступив у силу. До законопроекту після голосування в першому читанні ще в 2018-му було понад 2 тисяч правок. 25 квітня депутати дуже швидко його схвалили 278 голосами. 16-го липня Закон вступив у силу.
Що передбачає мовний закон
Українською можуть говорити всі громадяни України та ті, хто хоче стати громадянином України. Серед посадовців українською вільно мають розмовляти, наприклад, президент, голова парламенту та його заступники, прем'єр-міністр та віце-прем'єри, голови міністерств та усіх державних установ, депутати, держслужбовці, посадові особи органів місцевої влади, судді та адвокати, викладачі та медпрацівники.
Говорити українською мають у публічному просторі, державному та комунальних секторах, у сфері обслуговування, у підписах та маркуванні товарів та послуг. Це стосується і медичної допомоги, і обслуговування в транспорті, і у публічних закладах. Комп'ютерні програми повинні будуть мати інтерфейс державною мовою та/або англійською мовою або мовами Євросоюзу. У театральних виставах та при дубляжі кінофільмів також використовуватимуть українську. На телебаченні, в Інтернеті та друкованих ЗМІ. Передбачається, що держава гарантує право на отримання освіти державною мовою.
Про примусову українізацію не йдеться. Норма про обов'язкове дублювання контенту українською вступає в силу через 30 місяців після прийняття закону і не стосується мов Європейського Союзу (офіційними мовами ЄС є 24 мови, носії яких мешкають в Україні). Миттєвого і взагалі закриття російськомовних ЗМІ не буде. ЗМІ та сайти можуть видаватися кількома мовами. Але передусім - державною мовою. У кожному місці розповсюдження друкованих ЗМІ україномовних газет та журналів має бути не менше 50 % назв друкованих ЗМІ. Можна видавати газету чи журнал у двох чи більше мовних версіях, одна з яких має бути державною мовою. Сайти за замовчуванням спочатку завантажуються українською, але можуть мати також інші версії. При цьому українська версія має бути за обсягом не меншою за версію іншою мовою.
Видавець має видавати українською не менше 50% від усіх виданих ним упродовж року книжкових видань.
Мовний законопроект не регулює приватне спілкування і мови релігійних обрядів, не створюється мовна поліція, мовні інспектори, законопроект не передбачає кримінальну відповідальність за використання будь-якої іншої мови або будь-яке порушення закону. Санкції - це найбільше адміністративна відповідальність. Мова про штрафи, попередження, позбавлення ліцензії. Має бути створена Національна комісія зі стандартів державної мови і Уповноважений із захисту державної мови.
Законопроект не регулює і не забороняє використання інших мов. При цьому, використання кримськотатарської, мов корінних народів і національних меншин регулюватиметься іншим законом, його повинен розробити та внести в парламент Кабінет Міністрів. Представникам нацменшин, особам, які належать до корінних народів, іноземцям та особам без громадянства, які не знають української мови, будуть створені умови для її вивчення.
Держава гарантує право на навчання мовою нацменшини або мовою відповідного корінного народу одночасно з українською. Для них заплановане створення окремих класів або груп із навчанням мовою відповідної нацменшини чи корінного народу одночасно з українською.
Мовний законопроект не передбачає обов'язкової сертифікації на знання мови для всіх громадян. Вона є умовою для можливості займати державні посади. Сертифікація існує і зараз - це відповідає європейській практиці. Підтвердження рівня володіння мовою для військовослужбовців, медичних працівників - не потребує складення додаткових іспитів. Буде цілком достатнім вивчення української мови в школі.
Переважна більшість норм закону набирає чинності через 2 роки. У деяких випадках, як для друкованої преси, терміни більші.
Джерело:Depo.ua
Версия для печати |
|
влажность:
давление:
ветер: