Віталій Скоцик назвав умови, за яких органічне виробництво в Україні матиме успіх

Ринок органічної продукції в Україні має великі перспективи. Але він не розвиватиметься без зрозумілого законодавства, підвищення купівельної спроможності українців, завершення земельної реформи і зрозумілої податкової політики для всіх виробників.

Таку думку лідер Аграрної партії Віталій Скоцик висловив 16 листопада під час круглого столу «Перспективи органічного виробництва продуктів харчування в Україні: як не втратити унікальний шанс», що відбувся в УНІАН.

Як відомо, органічні продукти вирощують за спеціальними технологіями, безпечними для довкілля. Вони мають в середньому на 50% більше поживних речовин, ніж звичайні. Однак наразі держава не регламентує і не врегульовує питання виробництва органічної продукції, а також не контролює її якості належним чином. Тому зараз в уряді триває розробка нового проекту закону щодо органічного виробництва. Завтра, 17 листопада, його будуть розглядати в комітеті Кабміну.

Потреби в органічній продукції у світі зростають швидше, ніж її пропозиція, кажуть експерти. Тому українські виробники в цій ніші можуть зміцнювати свої позиції. Що для цього треба - пояснив економіст, лідер Аграрної партії Віталій Скоцик.   

Передусім Україні бракує швидкого ухвалення потрібних законодавчих ініціатив, вважає він. По-перше, щоб виробники впевнено планували роботу, треба якомога швидше завершити земельну реформу і захистити їхнє право працювати на своїй землі. По-друге, потрібна стабільна і прозора система оподаткування, яка стимулює виробництво, а не знищує виробника. Без цього «органіка» буде хобі, а не бізнесом. 

«В Аграрній раді нашої партії створено окрему секцію, що напрацьовує рішення для розвитку органічного виробництва. Комусь може здатися дивним, що ми говоримо про органічну продукцію саме зараз, коли 80% наших співгромадян живуть за межею бідності. Весь внутрішній ринок харчових продуктів падає через низьку купівельну здатність і втрату населення. А ціна органічної продукції ще й в рази вища, ніж звичайної. Але при цьому наші фахівці в органічному сегменті є провідними на світових ринках. Наші родючі землі можуть приносити великі врожаї органічної продукції і великі прибутки. Це величезний за своїм потенціалом напрямок», - підкреслив Віталій Скоцик.

Він додав, що навіть зараз, коли ще не готове законодавство для розвитку органічного виробництва, на рівні місцевих рад можна добитися багатьох зрушень. Зокрема, з ініціативи фракції Аграрної партії в Полтавській облраді обласний бюджет покриває підприємцям витрати на сертифікацію органічного виробництва, - повідомив лідер Аграрної партії.

Голова спілки виробників органічних продуктів «Органічна Україна» Олена Березовська, що бере участь у розробці нового законопроекту, каже, що нова редакція закону вносить багато змін, які допоможуть учасникам ринку працювати більш ефективно. Його завданням номер один було зробити максимально комфортним перехід уже існуючих виробників до нового органічного законодавства.

Однак українські виробники навчилися працювати і без належного законодавства. В Україні 410 тисяч гектарів землі сертифіковані як органічні, зареєстровано 210 виробників органічної продукції.

«Цей ринок складає в Україні 17 млн євро, очікуємо, що в цьому році цифра перетне 20 млн євро. Левова частка такої продукції експортується в ЄС, Північну Америку, Азію. Кожна п'ята тонна органічного зерна в Німеччині має українське походження. Великий потенціал мають азійські ринки. Уже готуються контракти з Японією. Полтавські виробники вперше здійснили поставки до Нової Зеландії», - розповідає голова правління Федерації органічного руху України Євген Милованов.

Водночас, виробити органічну продукцію - це одне, але простежити за її правильною реалізацією і не дозволити під цим маркуванням продавати неякісний товар - зовсім інше. І українська держава з цим абсолютно не впорується, - вважає Максим Несміянов, виконавчий директор Спілки споживачів України.

«Те, як в Україні відбувається захист прав споживачів на державному рівні, я інакше, як бардаком, не можу назвати. Маркетингові назви «екологічно чистих» товарів дуже дезорієнтують споживача. Ми регулярно проводимо рейди торговими мережами і магазинами. Є багато точок, які продають звичайну продукцію низької якості, але ліплять на неї ярлики «Еко», «Біо» і «100% натуральне». При цьому вона може бути протермінована, а у продавця не буде медичної книжки. Люди думають, що укріплюють свій імунітет, а насправді труяться», - говорить Максим Несміянов.

Проблема, за його словами, ще й у тому, як працює персонал супермаркетів. Органічна продукція може бути якісна і сертифікована, але працівники магазину не стежать, коли її термін придатності вийшов. В результаті покупець може придбати шкідливий товар. Споживачам варто знати, що сертифікована органічна продукція має знак: спеціальний євролисток. Усі інші ярлики є лише рекламними прийомами.