Україна так і не налагодила достатньою мірою виробництво власних боєприпасів, військової техніки, володіючи власними потужностями, зокрема, підприємствами військово-промислового комплексу, такими як Державний концерн "Укроборонпром".

Політолог, конфліктолог Богдан Петренко вважає, що проблема будь-якої сфери управління в Україні — в тому числі і військово-промислового комплексу — відсутність стратегічного мислення.

"Немає розуміння необхідності та реальних напрямів розвитку. Не написати пусту програму, а саме – сформувати та втілювати практичну програму – у цьому величезна проблема. Досить довгий час оборонка виїжджала на уламках радянської спадщини. Але 30 років після СРСР, розрив економічних зв’язків, пов’язаних з кризами, а врешті решт з війною – призвели до того, що наш ВПК уже не відповідає вимогам сучасності. Цьому додалось те, що ми стратили частину оборонки на окупованих територіях – особливо йдеться про Луганський патронний завод. Більше того, — проблеми і в тому, що Україну витісняють з міжнародних ринків озброєння наші конкуренти. І, звичайно, у тому, що ми прагнемо перейти на "стандарти НАТО". У тому числі й у сфері озброєння", — вважає експерт, про що пише Comments.ua.

Як уточнив Богдан Петренко, крім того, неповороткість державного менеджменту, бажання зірвати куш, продати всі можливі залишки (наприклад, землі), бажання зрощеного з владою бізнесу прибрати до своїх рук частину ресурсів оборонки (у нас як правило один механізм з 90-х рр – довести до банкрутства, щоб скупити залишки за безцінь) призводять до того, що підприємства занепадають.

"У цьому контексті війна з Російською Федерацією, тимчасово призупинила окремі процеси (але не назавжди — інерція часто перемагала потреби у власному озброєнні). Але її активна фаза швидко закінчилася і проблеми почали відновлюватися", — додав експерт.

Богдан Петренко запропонував кілька варіантів виходу з ситуації, що склалася:
а) зробити більшу частину військових закупівель більш відкритою, щоб знизити корупційні ризики;
б) сформувати дієвий нагляд над "секретними закупівель" — наприклад, через осіб з різних відомств, допущених до відповідного рівня секретності;
в) розширити можливості для приватного бізнесу у сфері закупівель. Тобто, зробити їх більш відкритими та конкурентними.

"І стратегічно – визнати те, що військово-політичний конфлікт з Російською Федерацією у нас надовго. А тому – сформувати і відповідну стратегію оновлення оборонки, де на перше місце поставити розвиток власного виробництва, а не закривання дірок за рахунок "випрошування" помочі у наших партнерів чи купівлі "давайте вже що є, щоб освоїти бюджет", замість того, що треба. І звичайно – активно включення нашої оборонки як дієвої частини в цикл виробництва озброєння наших партнерів з числа країн НАТО", — додав експерт.