Відставка Рябошапки: причини, спосіб, наслідки

Паралізована реформа

Віце-президент Всесвітнього юридичної альянсу, старший партнер Адвокатської компанії "Кравець та Партнери" Ростислав Кравець вважає, що результати голосування (висловлення недовіри Рябошапці підтримали 263 нардепи, з яких лише 179 – представники так званої "монобільшості" фракції "Слуга народу", решта – це нардепи від ОПЗЖ, "За майбутнє", "Довіра" та позафракційні) говорять самі за себе.

"А саме, – пояснює експерт, – що навіть в СН є досить велика кількість осіб, які підтримували тепер вже екс-генпрокурора, або виходячи з меркантильних інтересів (можливо, сподівалися на якісь преференції), або у світлі "грантососної" історії (тобто, підтримали колегу, який отримує фінансування, як і вони, з-за кордону). Таких "грантоїдів" чимало й у вищій виконавчій, й у вищій законодавчій владі. Вони залежать від міжнародних грантів, насамперед, від фонду Сороса. Тож, дивлячись на результати голосування, можна скласти певну картинку (особливо це стосується монобільшості), хто діє виключно на користь міжнародних організацій, а не в інтересах України".

На думку Кравця, перед наступником Рябошапки, ким би він не був, стоїть важливе і складне завдання – відновити працездатність прокуратури.

"Рябошапка, який не має практичного досвіду роботи (лише теоретичні вишукування), фактично знищив і так ледве-ледве працюючий орган, – пояснює юрист. – Робота прокуратур в результаті "реформування" виявилася паралізованою. Попереду – величезні виплати за позовами незаконно звільнених прокурорів. Тож головне для нового керівника Офісу генпрокурора, відразу після його призначення, – повернення професіоналів, відновлення їх на посадах, структурований підхід до відновлення функціонування прокуратури".

Наступними етапами, на думку експерта, повинні стати повернення в казну виплат, незаконно отриманих верхівкою генпрокуратур як премій, а також ліквідація спеціалізованих антикорупційних органів (НАБУ, САП, Антикорупційний суд).

"Уся ця вертикаль, по суті, є основним розсадником корупції, а не борцем з нею. Ми не побачили жодної ефективної роботи цієї "ракової пухлини" на тілі України. Від неї потрібно позбавлятися. А також – приймати закон про іноземних агентів, щоб очистити органи держвлади від іноземного впливу", – упевнений експерт.

Рейтингозалежність

Результати голосування за відставку Рябошапки, на думку керівника політико-правових програм в Українському центрі суспільного розвитку Ігоря Рейтеровича, не стали сюрпризом.

"В останні два дні було зрозуміло, що його приберуть. Злий жарт зіграла спроба тоді ще генпрокурора пограти на підтримці наших міжнародних партнерів, – вважає експерт. – У тому числі – зустріч з послами "Великої сімки" (G7) і висловлення від них демонстративних заяв про правильність проведених у прокуратурі реформ. В Офісі президента України це сприйняли як шантаж. І багато в чому це стало соломинкою, яка переламала спину верблюда. Президент відкрито почав висловлюватися про незадовільну роботу Рябошапки. Далі – справа техніки. Частина фракції СН (так зване "крило Коломойського") давно відкрито виступала проти генпрокурора. Багато в чому тому, що в Офісі генпрокурора є справи, пов'язані з "ПриватБанком". Ці нардепи зуміли підтягти до себе і колег по фракції, інших парламентаріїв, які стали ситуативними союзниками".

Передбачуваним, на думку Рейтеровича, став і демарш Рябошапки. Він заявив, що проект постанови про його відставку побудований на брехні, а також вийшов з залу, не відповівши на запитання нардепів і дочекавшись результату голосування. Це, вважає експерт, зачеп на майбутню політичну кар'єру екс-генпрокурора, який пообіцяв повернутися.

"Очікування від наступника будуть значно більшими, аніж від Рябошапки, – впевнений Рейтерович. – Градус напруги, градус очікування зараз значно вище, ніж в кінці серпня, коли він зайняв цей пост. У влади, яка втрачає рейтинги, є величезна зацікавленість в активізації багатьох справ, які знаходиться на розгляді в Офісі генпрокурора. Ефект від роботи нового уряду з'явитися далеко не відразу. І не факт, що буде різко позитивним. А ось "посадки" або хоча б посилення переслідування певних осіб можуть істотно підкоригувати громадську думку в потрібний Зеленському і Ко бік".

Саме тому, що до нового генпрокурора вимоги будуть набагато вище (а ефект потрібно буде давати практично відразу), кандидатура досі не названа. На думку Рейтеровича, йдуть серйозні консультації. Адже доведеться приймати багато рішень, у тому числі непопулярних. І робити це під пильним наглядом з боку міжнародних партнерів України, які виділяли чимало коштів на наші реформи, в тому числі прокуратури.

«ЯК» відбулась відставка – заслуга Єрмака

Керівник Фонду "Українська політика" Костянтин Бондаренко вважає, що голосування за відставку Рябошапки в черговий раз показало відсутність єдності всередині фракції СН.

"Якби не було підтримки депутатів, які не входять в так звану монобільшість, відставка могла не відбутися. І це – тривожний сигнал для Зеленського. Причому далеко не перший, – підкреслює Бондаренко. – Всередині провладної фракції є серйозна фронда. Окрема позиція тих чи інших "слуг", а то і груп депутатів, підтверджує, що неоднорідність СН може призвести до непрогнозованих результатів. Але відставка все ж відбулася. І тут багато в чому заслуга нового глави Офісу президента Андрія Єрмака. Людина з жорстким стилем керівництва, він не в перший раз довів, що якщо береться за якусь справу, то доводить до кінця".

Новий генпрокурор, за словами експерта, повинен буде продемонструвати ту саму результативність, відсутність якої стало формальною причиною відставки Рябошапки.

"Важливо, щоб новий глава Офісу генпрокурора був дійсно "стовідсотково людиною Зеленського" (висловлюючись словами самого президента), а не орієнтованим на зовнішніх гравців, як це було з Рябошапкою. І, звичайно, він повинен продемонструвати результат – гучні справи, які здатні виправити ситуацію з рейтингами президента і його політсили", – резюмує Костянтин Бондаренко.