Проблема земельного законопроекту, ухваленого в першому читанні, полягає в тому, що він не про ринок землі, її продаж, а передусім про її розпродаж. У трохи віддаленій перспективі це закінчиться анархією на місцях.

Таку думку в ефірі «Громадського радіо» висловив керівник політико-правових програм «Українського Центру суспільного розвитку» Ігор Рейтерович.

рынок земли, земельный закон, Украинский центр обществоенного розвития, ринок землі, земельний закон, Ігор Рейтерович, Український Центр суспільного розвитку.

Політолог наголосив, що більшість громадян не проти ринку землі, особливо ті, хто мають наділи. Однак законопроект не передбачає механізмів захисту угідь від скуповування спекулянтами і рейдерства.

«Коли в Росії відкрили ринок землі, в них у регіонах упродовж року їздили банди рейдерів, які катували, вбивали людей. Там були сотні загиблих, зниклих безвісті. Зібрані таким чином угіддя потім опинилися в руках у великих агрохолдингів. Ось що можна зробити, якщо просто запровадити ринок, а в людей реально немає грошей і, що найголовніше, немає механізмів, щоб захистити навіть свою землю. Я вже мовчу про те, щоб її реально купити», — каже Ігор Рейтерович.

Експерт зауважив, що темпи зростання ВВП, про які говорять урядовці, дуже перебільшені.

«Аграрні науковці, які роками аналізували ситуацію, порахували, що в разі запуску ринку Україна заробить аж 500 мільйонів доларів. Тобто ніяких 12–15 мільярдів доларів, про які нам розказують, не буде. Це може бути у досить віддаленій перспективі, але тут виникає питання: земля буде джерелом постійного певного прибутку, чи її просто скуплять, кілька років почекають, а потім задорого продадуть? Українці до перепродажу не готові, тому що нам потрібно на землі заробляти тут і зараз», — говорить політолог.

Найбільшою помилкою влади у земельному питанні Рейтерович назвав відсутність спілкування з учасниками ринку, фахівцями і надмірний поспіх.

«Усе, що треба було зробити — це організувати нормальну дискусію в суспільстві. І, врешті-решт, зробити те, про що говорив прем’єр-міністр. Він же перераховував усі передумови, які треба впровадити, щоб відкрити ринок землі. Виникає дуже просте питання: якщо вони про необхідність цих змін знають, то чому відкладають їх на пізніше, натомість квапляться запустити ринок? Зробіть це спочатку, а потім запроваджуйте ринок. На це потрібно приблизно півроку. Чому такий поспіх? Можливо, в них є певні зобов’язання і вони рухаються у напрямі їх виконання», — зазначив Ігор Рейтерович.

Нагадаємо, 13 листопада Верховна Рада ухвалила в першому читанні закон про продаж землі. «За» проголосувало 240 депутатів.

Законопроект передбачає скасування мораторію з 1 жовтня 2020 року; право купівлі буде в українських фізичних осіб, компаній, територіальних громад та держави; обмеження — 35% у межах ОТГ, 8% — області, 0,5% — країни. На практиці в одні руки відпускатимуть не більше ніж 210 тисяч гектарів. Також у законопроекті є норма про те, що іноземці та іноземні компанії купувати землю зможуть із 1 січня 2024 року. Проте, якщо компанія впродовж останніх трьох років обробляла в Україні угіддя, за нею зберігається право їх придбати. Першочергове право купівлі належатиме орендатору. Державні та комунальні землі продаватимуть на торгах, а стартова ціна відповідатиме нормативній грошовій оцінці.