Політичні спекуляції на релігійні теми – недопустимі, – експерти

520 релігійних громад та монастирів уже заявили про перехід з Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МО) до Православної церкви України (ПЦУ).

Процес становлення єдиної української церкви підтримало релігійне співтовариство і суспільство, водночас на нього мають вплив і політичні процеси. Напередодні виборів із боку Росії йде намагання дискредитувати нову українську церкву та втягнути її в політичні ігри.

Про це стверджує експерт ГО «Український Центр суспільного розвитку» Юрій Подорожній.

«Заяви про те, що Томос намагались перетворити на засіб агітації для Порошенка - дурниця. Всі розуміють, що це історична подія. Вибори пройдуть, а церква залишиться. Наразі Православна церква України проводить виважену політику, і з початком виборчої кампанії митрополит навіть перестав брати участь у будь-яких державних заходах. Тоді як Російська православна церква і далі намагається втягнути православну церкву в Україні з обох її боків у політичні ігри», - говорить Юрій Подорожній.

Один із речників Російської православної церкви Всеволод Чаплін нещодавно заявив про те, що Московському патріархату потрібно домовлятися з потенційним претендентом на пост Президента України Володимиром Зеленським і вимагати в нього письмових гарантій того, що в Україну повернуться критики європейського вибору, а міністром культури буде призначено Юрія Бойка, Віктора Медведчука або Василя Анісімова.

«Отець Всеволод Чаплін зараз грає роль церковного Жириновського, який озвучує радикальні тези, а Московський патріарх дивиться на реакцію суспільства в Україні. Зараз у Міністерстві культури релігійним напрямом займаються професіонали, визнані у Європі, в тому числі з боку ОБСЄ і правозахисних організацій. Прихід ідеологічно заангажованих непрофесіоналів може мати найсумніші наслідки для всього релігійного середовища», - наголошує професор, провідний український релігієзнавець Юрій Чорноморець.

У команді самого Зеленського вже заявили, що підтримують Православну церкву України й історичність отримання Томосу. Натомість у Церкві на таку заяву відповіли стримано.

«Ми оцінюємо не обіцянки, а реальні справи, які були зроблені досі й будуть робитися надалі. Тому я б не хотів, щоб на цьому питанні в майбутньому спекулювали. Але по-справжньому оцінювали людей за їхніми вчинками: хто і що зробив реально, а не обіцяє в майбутньому щось зробити», - зазначив предстоятель Православної церкви України, митрополит Київський і всієї України Епіфаній.

Водночас політика держави в релігійному питанні може відрізнятися в разі перемоги кожного з кандидатів, стверджують фахівці.

«Якщо Петро Порошенко буде вибраний Президентом на другий термін, то співпраця з усіма релігійними організаціями буде продовжена. Також можна буде очікувати в перспективі на зміну геополітичної орієнтації Московського патріархату в Україні. Якщо буде обраний Володимир Зеленський - релігійні організації можуть бути на маргінесі уваги державного керівництва», - каже Юрій Чорноморець.

У цьому контексті експерт нагадав релігійну атмосферу, що панувала в Україні за часів президенства Януковича.

«Ми пам'ятаємо, як після свого обрання Віктор Янукович роками не знаходив можливості зустрітися з Всеукраїнською Радою Церков та релігійних організацій, і як він пішов на зустріч лише для того, щоб зірвати візит керівників українських церков до Брюсселя. Ми пам'ятаємо переслідування УКУ та УГКЦ за часів його президенства, намагання знайти підстави для репресій прибічників Київського патріархату і протестантів. Навіть фаворитизований ним Московський патріархат чув виключно відмови на всі свої прохання про землю, визнання духовної освіти, капеланів. Зараз держава однаково ставиться до прав усіх релігійних громад», - говорить Юрій Чорноморець.

Релігієзнавець наголосив, що до стану несвободи скоритися легко, а ось знову потім здобувати свободу, в тому числі свободу релігії - дуже важко, тому важливо не допускати політичних спекуляцій на релігійні теми.