Другий тур виборів: чому суспільству не можна розслаблятися

Експерти підбили підсумки першого туру президентських виборів і заявили про нові загрози, до яких слід бути готовими напередодні вирішального голосування 21 квітня.

Загальна оцінка першого туру, яка прозвучала і від спостерігачів, і від МВС - вибори пройшли прозоро та демократично, відповідно до законодавства України і міжнародних стандартів. Незначні порушення, що мали місце, не вплинули на процес волевиявлення громадян.

Звинувачення в підкупі були політтехнологією

 
Як вказує політолог, експерт ГО «Український Центр суспільного розвитку» Владислав Телькі: «Численні заяви деяких кандидатів і кандидаток у президенти та керівництва МВС про загрозу масштабних фальсифікацій на президентських виборах не мали нічого спільного з реальністю. А ціла медіа-кампанія низки політичних гравців про загрозу масового підкупу виборців виявилася політичною технологією для дискредитації конкурентів».

 
На його думку, усі негативні й часом спекулятивні прогнози не справдилися, і величезна заслуга у цьому належить громадянському суспільству.

 
«Перед першим туром справді існував великий ризик втручання правоохоронних органів у виборчий процес на боці однієї з кандидаток. Та й той резонанс, який отримали активні виступи представників «Національних дружин» проти діючого президента, викликав серйозне занепокоєння. Тим паче, що низка політичних експертів і журналістів навіть говорили про наявність тісної співпраці парамілітарних організацій із керівництвом МВС. Тож загроза силових сценаріїв у день виборів із подальшим зривом виборчого процесу на окремих дільницях була цілком можливою. Але саме завдяки пильній увазі громадськості та міжнародних спостерігачів вдалося запобігти негативним сценаріям», - каже Владислав Телькі.

 
Водночас, ризики підігравання керівництва МВС одному з кандидатів залишаються актуальними, додає експерт.

 
«Громадянському суспільству потрібно так само тримати ситуацію на контролі. Особливо враховуючи конфліктний характер відносин Арсена Авакова з Петром Порошенком (саме Аваков був категорично проти присутності президента України на з'їзді партії «Народний Фронт»). Днями Володимир Зеленський зробив спеціальну заяву з подякою керівнику МВС за роботу під час виборів, хоча, здавалося б, дякувати за виконання прямих посадових обов'язків немає потреби. Що стоїть за цими «знаками уваги» - експертному середовищу належить розібратися», - вважає Владислав Телькі.

Чи здатні українці на раціональний вибір?

 
Серед загроз, які стоять перед суспільством напередодні другого туру, політологи називають значний градус напруги, який необхідно збавляти, щоб громадяни мали можливість зробити вибір раціонально.

Політолог, керівник політико-правових програм ГО «Український Центр суспільного розвитку» Ігор Рейтерович підкреслює: «Час між турами - прекрасна нагода охолонути від емоцій і зібратися з думками, передусім для виборців. Однак в усьому світі 90% виборців голосують емоціями і лише 10% роблять раціональний вибір. Такою є універсальна психологія виборчих процесів. Саме раціональна меншість усвідомлює свою відповідальність за участь у виборах і пов'язує з нею подальший шлях розвитку держави. При цьому існує так званий «ефект агрегування»: при голосуванні ірраціональних виборців їхні голоси розподіляються між конкурентами приблизно порівну. А 10% виборців, які вивчають програми і політичний бекґраунд кандидатів, здатні схилити електоральні терези на свій бік. Ось за голоси цих 10 відсотків сьогодні й точиться найбільш запекла боротьба», - каже політолог.

Саме тому, на його думку, так важливо провести змістовні дебати і не перетворити їх на фарс.

«Зараз для кандидатів важливо не підміняти формою саму суть дискусії. Було абсолютно недоречно сперечатися про особливе місце для проведення дебатів або гратися у висування нових, часом просто анекдотичних, вимог щодо участі в них. Це вже скидається на тролінг самих виборчих процедур. Україні потрібні дебати як арена для боротьби смислів, програмних рішень, стратегій захисту і розвитку держави», - вважає Рейтерович.

Новою загрозою для України є політична поляризація суспільства, яка є наслідком передвиборчих емоцій і протистоянь, додає він.

Після виборів - нові вибори

На емоційній складовій виборчого процесу наголошує і експерт з інформаційно-іміджевих програм ГО «Український Центр суспільного розвитку» Тетяна Ілюк.

«На тлі кампаній 39 інших кандидатів гра емоцій і форм, якою вирізнялася кампанія Володимира Зеленського, справді мала успіх. Але в другому турі правила гри змінюються. Ті чинники, на яких успішно вибудовувалася його тактика дотепер - втома від владних еліт, соціальний популізм, психоемоційна залученість громадян у процес - забезпечили його підтримку третиною населення України. Але перед другим туром треба відповісти на питання: а що пропонуєш країні ти?» - підкреслює Тетяна Ілюк.

На її думку, зараз суспільство вимагає відповідей на конкретні запитання і готове аналізувати шляхи розвитку держави, які йому пропонують.

«Якщо складові політики чинного президента відомі виборцям, то погляди та ідеологія його опонента - ні. Сьогодні від Володимира Зеленського вимагається не просто креатив і мобілізація свого електорату за принципом «ми хороші, вони - погані». І не нові серії виборчих роликів, які зводять кампанію до рівня маразму. Нині від обох кандидатів вимагаються конкретні кроки і предметна розмова. Суспільство хоче бачити не тільки креативні кампанії, а й здатність до нової якості української політики», - вважає експерт.

Відразу після президентської кампанії розпочнеться парламентська, яка може мати значно більший вплив на розвиток країни, нагадують експерти. Щоб Україна не занурилася в нову управлінську кризу, вже сьогодні виборці мають навчитися обирати політиків раціонально, на основі аналізу програм і команд.