Перші кроки до антимонопольного врегулювання ринку зовнішньої реклами

Чому ринок зовнішньої реклами Україні опинився в ручному управлінні регіональних еліт і до чого тут Антимонопольний комітет? Це питання, можливо, й викличе подив і нерозуміння в людей, які «не в темі». Однак відповідь давно відома тим компаніям, які намагаються прозоро і чесно працювати в непростій сфері зовнішньої реклами.

Оборот рекламного ринку сягає значних коштів, а той, хто контролює встановлення правил, впливає і на грошові потоки.

Ситуацію ускладнює те, що в Україні й досі немає закону, де б детально були прописані всі умови надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами і схеми встановлення рекламних площин. На цьому вже не перший рік наполягає бізнес, який чесно працює на ринку (в тому числі й Асоціація операторів зовнішньої реклами). Навесні цього року разом із міжнародними експертами було підготовлено і подано до парламенту законопроект № 2702-д, однак Верховна Рада навесні його відхилила.

Тому зараз міста самі, в «ручному режимі» встановлюють правила розміщення зовнішніх конструкцій на своїх територіях. Проте не всюди це відбувається прозоро і відповідно до нормативних актів, які хоч і недосконалі, але діють в Україні.

Тож постає питання: чому? По-перше, це ласий шматок прибутку, і ті, хто зацікавлений класти гроші собі в кишеню, не потребують прозорих правил, бо за сумною українською традицією в каламутній воді легше ловити рибу. Крім того, на носі вибори президента і парламенту, а контроль над білбордами - це ще й додаткові відсотки в політичному рейтингу. 

Красномовних прикладів в Україні достатньо, але візьмемо два міста, які входять до п'ятірки найприбутковіших для цього бізнесу, - Київ і Дніпро. Столиця в тісній співпраці з операторами зовнішньої реклами і громадськістю затвердила схему розміщення зовнішньої реклами в місті й уже її запроваджує. Бізнес погодився на це, бо обговорення нових правил відбувалося прозоро і підприємці отримали можливість цивілізовано працювати.

А ось у Дніпрі, як я вже писала в попередньому блозі, операторів, які сумлінно сплачують податки, вкладають гроші в рекламні конструкції, під приводом реформи просто витісняють із ринку. Тоді як одним видають накази про демонтаж конструкцій, інші - невідомі компанії - дозволи отримують. А Схеми розміщення рекламних площин, які зараз готує місцева влада, суперечать законодавству. Операторів, які давно й успішно працюють на дніпровському ринку, просто не допускають до напрацювання нових правил. Є проблеми і в інших обласних центрах. Як говорили римляни, все  просто, варто лише зрозуміти, кому це вигідно.

Хочу наголосити, коли міста запроваджують реформу розміщення зовнішньої реклами, вона має йти адекватно, поступово, з урахуванням інтересів тих, хто сьогодні працює на цьому ринку. Щоб не вийшло так, що реформу використають як спосіб звільнити ринок від наявних операторів і завести туди нових. Правила і підходи до їх розробки повинні бути максимально публічні. Місту має бути важливо почути думку бізнесменів та фахівців, адже саме підприємцям потім інвестувати в ці проекти гроші.

На каламутні процеси в окремих регіонах звернули увагу в Антимонопольному комітеті. Після річного дослідження ринку по всій Україні, в АМКУ зрозуміли: галузі не вистачає прозорості, чітких та однакових для всіх учасників правил. Відсутність цивілізованого ринку призводить до значних фінансових збитків операторів зовнішньої реклами.

Щоб з'ясувати значно глибші проблеми, Антимонопольний комітет організував робочу зустріч з учасниками ринку зовнішньої реклами. Представники бізнесу, які брали участь у засіданні, наголосили: норми розміщення зовнішньої реклами в регіонах часто не відповідають чинним законодавчим актам, а міста не поспішають ухвалювати схеми розміщення конструкцій. Окремі муніципалітети взагалі ввели мораторій на розміщення конструкцій, часто приховують інформацію про видані дозволи та вільні площі під рекламу.

Ми підкреслили, сьогодні зовнішня реклама перебуває в колізії між дозвільним законом, законом про рекламу і типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими Кабміном, що провокує включення «місцевих ручних механізмів» розв'язання процедурних питань.

Згадували на зустрічі і про проблему демонтажу та зберігання рекламних конструкцій. Операторам доводиться переплачувати не тільки за зняття білбордів, а й за їх зберігання, чим займаються дотичні до міст підприємства.

Це ще одна складова ринку, яка теж часто монополізована й потребує врегулювання. Наприклад, у Дніпрі доба зберігання рекламної конструкції коштує 3500 тис. грн.

У підсумку учасники Асоціації операторів зовнішньої реклами погодились активно співпрацювати з АМКУ, фіксуючи порушення з боку місцевої влади та спільно напрацьовуючи антимонопольні механізми ринку реклами. Побачимо, що з того вийде...

Джерело: Асоціація операторів зовнішньої реклами