Три уроки від Митрополита Андрея Шептицького

29 липня відзначаємо 150 років з дня народження Митрополита Андрея Шептицького. Це визначна особистість в нашій історії, яка дала нам план відродження України!

Про це пише у своєму блозі на LB.ua економіст, Голова Аграрної партії України Віталій Скоцик.

 

Бути єдиними

Українцям роками нав’язували думку, що вони різні. Що їм бракує національної ідеї. Але насправді ми єдині! Це добре розумів Митрополит Андрей Шептицький. Він звертав увагу на потребу єдності, яка веде до спільного щастя і здобутків. У 1899 році в пастирському посланні до духовенства Шептицький розкрив головне завдання українців, що полягало у подоланні слабкого економічного розвитку Галичини. Церква мала допомагати у створенні кредитних спілок, виробничих та збутових кооперативних об’єднань. Тезу про кооперацію та єдність взяли на озброєння українські селяни Галичини під просвітницьким впливом Церкви. Замість популярного тоді соціалістичного: “Грабуй награбоване”, - запрацювало українське: “Свій, до свого, по своє!”. З’явилися потужні кредитні спілки, виробничі і збутові кооперативи, ділові видання такі, як газета “Діло”. Українські селяни-господарі під впливом ідей Шептицького змогли виховати політичні еліти, які навчалися у “Просвітах”, пластових організаціях, що могли існувати лише завдяки фінансовій підтримці потужних кооперативів. Сьогодні цей кооперативний рух відновлюється. Він здатний підняти не лише село. Наприклад, у Хмельницькій області вже запрацював проект “Перший національний аграрний кооператив”, який дає організаційну, фінансову допомогу селянам, що створюють своє власне робоче місце, вирішують проблему збуту продукції і отримання гідного доходу.

Лише спільна робота дозволить провести реформи, змінити життя на краще та перейти від слів до діла.

 

Бути активними

Шептицький закликав українців бути активними. В цьому Митрополит вбачав запоруку не лише економічного добробуту але й суспільного щастя. Адже , за словами Шептицького, лише людина, яка працює добре розуміє ціну заробленого. Як на мене, однією з головних проблем сучасних відносин політика і суспільства якраз полягає в тому, що з однієї сторони маємо пасивність простої людини праці, яка думає, що “вона нічого не вирішує” та “ні на що не впливає”, а з іншої — маємо політика, який далекий від проблем людини праці, підприємця, громадянина. Люди для нього - статистика. Сменьшення купівельної спроможності громадян, майже втричі за рік, для такого політика лише цифри. Він не бачить за ними цінності вкладеної праці. Тому маємо багато недолугих законів, які лише посилюють тиск на тих людей, котрі ще працюють і можуть бути прикладом для всіх інших.

Тому у нас дехто сприймає землю виключно, як товар не розуміючи її цінності і важливості. А між тим багато десятиліть тому Шептицький розумів цінність головного надбання українців, коли говорив: “Будьте працьовиті, ощадні, тверезі, праці своєї не марнуйте, а передовсім тримайтеся своєї землиці, не випускайте її зі своїх рук”.

Наша розумна активність щодо того, що відбувається навколо і є запорукою побудови тієї держави, де захочеться жити кожному з нас, де захочеться, щоб жили наші внуки і діти.

 

Бути відповідальними

Сьогодні демократію інколи сприймають як “вибори доброго пана”. Насправді демократія — це відповідальність за дії того, кого обираєш. Цю відповідальність Шептицький покладав на весь народ. Якщо подивитися на сучасну політику, то інколи нам бракує такої відповідальності. Майдан показав, що українці вже навчилися тиснути на владу. Через це влада часто боїться свого народу.

Але ми забуваємо, що головне це не разові акції з тиску на владу, а постійний її контроль і участь у цій владі. Шептицький говорив, що політика – це великий обов’язок перед суспільством. Політика і політики, яких ми часто любимо сварити за негаразди, є лише відображенням загального стану суспільства. Бути відповідальними. Йти у місцеву і центральну владу, якщо ти знаєш, що у тебе є досвід, щоб вирішувати суспільні проблеми — це обов’язок кожного справжнього громадянина. Якщо цього не робити, то ми будемо покарані тим, що нами, як і в минулому, будуть керувати люди значно менш професійні, менш відповідальні та з гіршими моральними якостями. В цьому і є відповідальність суспільства, яке за Шептицьким, мало делегувати у політику лише перевірених представників громади з високими моральними якостями. Про це маємо пам’ятати зараз і не боятися відкрито сказати, що ми готові йти у владу і знаємо, які потрібні зміни. Ми готові бути відкритими і відповідальними перед суспільством. Ми готові до суспільного контролю.

Поряд з тим, кожен з нас повинен бути готовим встати і зробити все, щоб люди, які зганьбили себе нечесністю раз і назавжди пішли з політики, відчули на собі громадський осуд, щоб їм було некомфортно ходити по вулицях. Тільки тоді отримаємо нову якість політики і держави!

Віталій Скоцик, економіст, Голова Аграрної партії України