Земельний законопроект по поличках: за що проголосували депутати

Рада попередньо ухвалила законопроект, який регулює ринок землі в Україні. За що проголосували депутати, чому у залі Ради не було єдності та хто протестує проти ринку – розбиралися журналісти Фактів ICTV.

Ринок землі в Україні запрацює. 13 листопада депутати у першому читанні ухвалили законопроект про вільний обіг земель сільськогосподарського призначення.

За що проголосували депутати?

Ухвалений законопроект, принаймні у чинній редакції, передбачає такі положення:

• мораторій знімається 1 жовтня 2020 року;
• право купівлі буде в українських фізичних осіб, компаній, територіальних громад та держави;
• обмеження – 35% в межах ОТГ, 8% — області, 0,5% — країни. На практиці в одні руки відпускатимуть не більше 210 тис. га;
• закон про землю
• іноземці та іноземні компанії купувати землю зможуть тільки з 1 січня 2024 року. Проте якщо компанія протягом останніх трьох років обробляла в Україні землю, за нею зберігається право її придбати. Ймовірно, пункт зазнає правок, адже на нього сьогодні найбільше нарікань;
• першочергове право купівлі належатиме орендатору землі;
• державні та комунальні землі продаватимуть на торгах, а стартова ціна дорівнюватиме нормативній грошовій оцінці.

Під куполом знову було неспокійно

Чи не вперше у Раді цього скликання законопроект голосувався в такій напруженій атмосфері – блокування трибуни фракціями За життя та Батьківщина, крики Ганьба від незадоволених під час виступу міністра економіки, торгівлі та сільського господарства та обопільні звинувачення в зраді інтересів суспільства.

За словами політолога Ігоря Рейтеровича, партії, що протестували, підхопили хвилю обурення, яка пішла з регіонів від незадоволених селян.

– Фракції на цьому гратимуть, бо це потенційно їх електорат, і вони можуть виступати як захисники його інтересів. Вони можуть і надалі зривати роботу Ради. Ми вже побачили, що блокування трибуни – за бажання достатньо дієвий інструмент.

Хто проголосував за законопроект?

Законопроектів про ринок землі розробили аж 11, зокрема й ті, що пропонували уряд і профільний комітет. Зупинились депутати на останньому.

Та проголосували за нього тільки Слуги народу – 227 депутатів, що майже 90% фракції, та 13 позафракційних представників парламенту.

Попри розмови протягом останніх тижнів про розкол всередині партії та різні групи впливу, Слуга народу продемонструвала єдність у цьому питанні. Вплинуло й те, що напередодні до Ради приїхав президент на закриту розмову зі своєю фракцією.

– Ми ще дізнаємось, яким чином деяких людей змусили голосувати, бо не всі хотіли цього робити. Відбулась серйозна робота. Можливо, дехто потім буде говорити, що його змусили і він відкликає голос, – прогнозує політолог.

Читайте: Не голосувала за “указом” фракції: Скороход звинуватила Слугу народу у тиску

Проти законопроекту про ринок землі виступило 52 депутати, ще 57 утримались. Були й такі, що взагалі не голосували – 16 осіб.

Чого хотіли інші партії?

Батьківщина свою позицію продемонструвала давно – вони від самого початку були проти зняття мораторію.

Депутати з цієї фракції навіть порівнювали сесійне засідання з ухваленням диктаторських законів у 2014 році. Зокрема, Юлія Тимошенко нарікала, що законопроект обмежує права українців з подвійним громадянством та зробить з України “країну третього світу”. Їй також не сподобалось положення щодо обмеження на продаж в одну руки максимум 0,5% від всієї землі. За словами нардепа, це завеликі обсяги.

Нардеп від Слуги народу нагадав Тимошенко про  законопроект 2008 року, коли вона на посаді прем’єра хотіла відкрити ринок. В положенні документа дозволявся продаж землі іноземцям. Виправдовувалась голова Батьківщини тим, що там нібито йшлось не про сільськогосподарські землі.

У підсумку їхня фракція заявила, що офіційно переходить в опозицію до правлячої партії.

– Сьогодні опозиція максимально кристалізувалась. У них нарешті з’явилось питання, яке для них принципово важливе і розходиться з рішенням влади. В контексті Батьківщини це показово. До цього вони критикували тільки прем’єра, а зараз доведеться і президента критикувати, – говорить політолог.

За життя, традиційно для їх партії, продовжувала свої опозиційні настрої. Фракція пропонувала альтернативний законопроект про продовження мораторію та всеукраїнський референдум і закликала “не продавати українську землю”.

Представники Голосу утримались від голосування, хоча раніше декларували бажання відкрити ринок. Політсила пояснила свою позицію небажанням підтримувати редакцію закону, яку запропонували у Слузі народу. Там просять до другого читання врегулювати три питання – виділити фінансування для викупу землі фермерами, забезпечити роботу геокадастрів та реєстрів, а також розробити норму закону про скерування грошей від продажу землі на розвиток сільських територій.

Європейська солідарність голосувала проти. Там переконують – ринок землі підтримують, але з чіткими регуляторами.  Там пропонують встановити мінімальну ціну на землю, високий реєстраційний збір з купівлі-продажу, обмежити продаж іноземцям та олігархам, а також запровадити перевірку коштів, за які купуватимуть землю.

Все через референдум

Напередодні голосування про ринок землі президент Володимир Зеленський записав відеозвернення, де заспокоїв суспільство.  Він зазначив, що надавати право купівлі землі іноземцям будуть громадяни через референдум.

– Іноземці та компанії, які мають серед засновників іноземців, отримають право купувати українські землі тільки у випадку, якщо на це буде дана згода народу України – на всеукраїнському референдумі, – запевнив президент.

Політолог пояснює, заява про референдум – це спроба погасити пристрасті у суспільстві, які розгорілись після опублікування законопроекту.

– Продаж землі іноземцям найбільше збурив суспільство. І на ньому найбільше піарились інші політичні сили.

Вирішальним стане друге читання

Перше читання і друге – це дві великі різниці, нагадує експерт. Та оскільки ринок землі – непопулярне рішення, яке фактично розділяє суспільство, воно може істотно вдарити по рейтингам президентської політичної сили. Кореляцію можна буде помітити у найближчих соцопитуваннях.

Суспільство роками залякували ринок землі, який нібито дозволить іноземцям вивезти чорнозем, латифундистам розкупити сотні гектарів, а селян залишити ні з чим. До речі, Факти ICTV раніше розвінчали топ-6 земельних міфів. Як результат – соцопитування демонструють високий відсоток тих, хто проти ринку землі.

Та політолог впевнений, Слуга народу може “пом’якшити удар”, якщо вибудує правильну комунікацію.

– Якщо монобільшість і президент відтермінують розгляд другого читання і зможуть внести більшість зауважень, які були в інших фракцій та профільних асоціацій, що виступали проти ринку землі в нинішньому формулюванні, падіння їх рейтингу може бути несуттєвим.