Дебати між Порошенком і Зеленським допоможуть порівняти змістовне наповнення їхніх кампаній і розвіртуалізувати образ лідера рейтингів. Від цього залежатиме і усвідомлений вибір значної частини українців у другому турі виборів Президента України.

Про це йшлося під час круглого столу на тему «Перший-другий тур виборів: підсумки, прогнози, сюрпризи», що відбувся 3 квітня в прес-центрі інформаційного агентства «Українські Новини» з ініціативи ГО «Український Центр суспільного розвитку».

Керівник політико-правових програм ГО «Український Центр суспільного розвитку» Ігор Рейтерович вважає, що Україні вдалося уникнути ризиків, які могли перешкодити виборчому процесові в першому турі.

«В останні два місяці наш центр зосередився на дослідженні кількох основних загроз виборам, серед яких - втручання Росії, політизація діяльності правоохоронних органів, акції парамілітарних угруповань, фальсифікації. За результатами першого туру бачимо, що цих загроз вдалося уникнути. Легітимність виборів підтверджується світовим співтовариством, заявами МВС України та ставленням самих громадянами. Та ж топ-тема підкупу, яку штучно підігрівали, залишилась політтехнологією, якою певні штаби маніпулювали безпідставно», - підкреслив політолог.

На його думку, новим викликом для країни є поляризація суспільства і самого експертного середовища, заснована на емоційній дискусії щодо кандидатів.
На думку політолога Андрія Єрмолаєва, на виборах досі спостерігався лише конфлікт іміджів, а не програм.

«Ми спостерігаємо медіа-мілітаризацію та інформаційний тоталітаризм. З точки зору управління політичним процесом це зручно, а от з точки зору свідомого вибору - питання. Виборці не відрізняють реального політика і театральний образ. Володимир Зеленський побив усі рекорди присутності в медіа. І фільм за його участю став політичною програмою в формі образу. Але конфлікт програмних альтернатив, а не іміджів, так і не відбувся», - вважає політолог.

Голова ГО «За демократію через право», член ІХ Венеційської комісії Марина Ставнійчук підкреслила, що значна частина виборців чекає прямих дебатів між кандидатами, що вийшли в другий тур.

«Проведення дебатів є вимогою закону, хоча для кандидатів і немає санкції за ігнорування цієї норми. Однак зараз це запит самого суспільства, яке хоче бачити сутнісне наповнення діяльності кандидатів», - підкреслила вона.

З нею згоден і політолог Ігор Рейтерович.

«Дебати - це питання суспільного запиту, а не взаємин двох кандидатів. У другому турі відбуватиметься конкуренція кандидатів не за тих, хто голосує емоціями, а за ті 10% виборців, що роблять свій вибір раціонально», - підкреслив Рейтерович.

Присутній на круглому столі Дмитро Разумков - політтехнолог, що консультує Володимира Зеленського - підтвердив, що його кандидат планує взяти участь у дебатах. А брак живого спілкування з журналістами і виборцями він пояснив насиченим графіком туру Зеленського і нестачею організаційних ресурсів штабу.

Директор соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович підкреслив, що у ймовірного нового президента буде короткий проміжок часу, за який він має показати волю до змін.

«Явка молоді, порівняно з минулими парламентськими виборами, зросла в 1,4 раза. Запит на зміни залишається надзвичайно великим, і кожен третій виборець готовий ризикувати. Однак після великих очікувань часто настають великі розчарування. Кожен український президент це відчув на собі. «Медовий місяць» влади складає 6-9 місяців. Якщо за цей час відчутних змін не буде - стартова довіра зникає», - нагадав він.

Психолог Лариса Литвинова відзначила, що в цій виборчій кампанії спостерігається декілька психологічних феноменів. Перший - загальна втома, викликана мілітаризацією і низьким рівнем життя, і бажання звільнитися від цього стану.

«У людей логічно виникає бажання втекти від цього стану, з'їсти солодку цукерочку. Я не погоджуюся, що це було протестне голосування, люди голосували так, як їм схотілися, за те, чого їм хотілося. Старі обличчя цього дати не можуть, звідси й емоційне несприйняття старих образів. І тут виборцям вдало підклали віртуально сконструйований образ, але питання, хто розігруватиме «карту джокера»? І ще одна психологічна особливість цих виборів: комунікація залякування чи примусу не працює. Комунікація має бути як з дітьми з позиції дорослих, а не розлючених батьків», - говорить Лариса Литвинова.