Статтю 368-2 визнано неконституційною

Конституційний суд ухвалив рішення про неконституційність статті 368-2 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за незаконне збагачення.

Аргументовано таке рішення було, зокрема, тим, що положення статті порушують принципи верховенства права та презумпції невинуватості, оскільки, начебто зобов'язують фігурантів справи доводити законність своїх статків, хоча це мають робити слідчі та прокурори.

Очевидним правовим наслідком такого рішення Конституційного суду має стати закриття усіх тих кримінальних справ, які були порушені за цією статтею Кримінального кодексу. Причому, як уточнюють правники - і ті, що розслідуються, і ті, що вже розглядаються судами. А таких справ вже кілька десятків. Більше того, є таке побоювання, що дехто з підозрюваних може спробувати відшкодувати моральну та фізичну шкоду, заподіяну їм неконституційним актом. Тобто ще й спробують збагатитись на власному недоведеному незаконному збагаченні.

Серед тих, хто може тепер «спати спокійно», варто згадати колишнього голову Державної фіскальної служби Мирослава Продана та колишнього військового прокурора сил АТО, а нині співробітника ГПУ Костянтина Кулика, міністра інфраструктури Володимира Омеляна та «людину Авакова», депутата з «Народного фронту» Антона Геращенка. За статтею про незаконне збагачення розслідувалась справа лідера Радикальної партії Олега Ляшка. А зовсім недавно, 14 лютого на ім'я Генерального прокурора Юрія Луценка надійшла заява про незаконне збагачення та декларування недостовірної інформації лідером «Батьківщини» Юлією Тимошенко. І як наступного дня прозвітували в Генеральній прокуратурі, Луценко доручив Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі перевірити інформацію стосовно Тимошенко.

Розмірковувати на тему, «скільки і якого негативу в такому рішенні Конституційного суду» - справа невдячна. Тим більше, критики цього рішення вже емоційно пояснили, що воно є серйозним кроком назад в боротьбі з корупцією. А ще, зважаючи на те, що норма про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення значилась серед зобов'язань України перед ЄС щодо «безвізу», а також згадувалась у програмі співпраці з МВФ, скасування такої норми може створити проблеми у подальшому спілкуванні з цими двома важливим для України інституціями.

Висловлювати претензії Конституційному суду і закликати до його перепризначення, як вже робить дехто з кандидатів, теж навряд чи доречно. До того ж, очевидних підстав для того, аби стверджувати, що рішення було замовним, ніхто не наводить. Натомість є ті, хто може заробити на цьому політичні дивіденди. Власне, вже заробляє - акцентуючи увагу на тому, що за такої влади, як нині, і за такого парламенту, як нинішній, ефективно боротись з корупцією неможливо. Та й очевидний відкат у питанні виконання Плану з візової лібералізації і відповідно гіпотетичну можливість постановки в ЄС питання про скасування «безвізу» - це теж можна вважати передвиборчим подарунком опозиції.

Мабуть, з огляду і на це у фракції «Блоку Петра Порошенка» вже з'явилась озвучена головою фракції Артуром Герасимовим ініціатива. Вона передбачає розробку законопроекту щодо покарання за незаконне збагачення, у якому відповідну статтю буде виписано так, щоб вона повністю відповідала Конституції. Словом, говорити, як дехто полюбляє, що «все пропало» - зарано.

Автор: Юрій Подорожній 

Джерело: korrespondent