Чиновники думають не про стратегію розвитку країни, а про те, як утриматись при владі, - Віталій Скоцик

-  Пане Віталію, чи правда, що 2018 рік стане роком справжнього випробовування для України та її громадян?

 

-  Без сумніву.

 

Країна, на жаль, вже живе підготовкою до виборів.

 

Усі парламентські політичні сили більше думають про те, за рахунок чого утриматися при владі, ніж про стратегічні питання розвитку країни, передусім у економічній та соціальній сфері.

 

Тому говорити про ефективність роботи всіх гілок влади у 2018 році не варто.

 

-  Чим це загрожує?

 

-  Однозначно існує значна небезпека соціального вибуху.

 

Адже 92% українців оцінюють політичну ситуацію в країні як критичну чи напружену, а більше половини українців впевнені, що країні потрібні радикальні зміни.

 

Вся соціологія показує, що ця влада не користується підтримкою громадян України.

 

Ви ж самі бачите, як олігархічна система, паралізувавши розвиток України в економічній, політичній та інформаційні площині, знову зміцнюється.

 

Корупційні схеми попередньої влади успадковані і «вдосконалені» нинішньою.

 

Стратегічний план розвитку країни у керівництва держави відсутній. Рішення приймаються, виходячи з принципів ситуативності, політичної доцільності та захисту власних, а не національних, інтересів.

 

Водночас погляньте, як Україну затягують у боргову яму.

 

Так, у минулому році тільки зовнішній борг нашої країни зріс на 3,6 млрд доларів, а загальний борг - на 7 млрд доларів.

 

Перед тим позичали у росіян, перед тим - у китайців, позичали у всіх, хто давав позику.

 

Що ж це за Верховна Рада і парламентарі, які давали згоду, щоб позичати ці гроші?

 

Вічно чуємо, що це хтось інший винен, що це чийсь зовнішній чи внутрішній вплив.

 

І це яскравий приклад «якості» української політики і тих людей, які знаходяться при владі.

 

- Але ж влада так активно проводить реформи...

- Ситуація з важливими реформами - катастрофічна.

 

Їх  здійснюють виключно під зовнішнім тиском.

 

Насправді вони або призупинені, або відбувається їх відверта імітація в інтересах олігархічних груп.

 

-  Наприклад?

 

- Скажімо, виконання однієї з найважливіших реформ - реформи децентралізації - суттєво відстає від запланованих графіків.

 

Так, на сьогодні децентралізацією охоплено лише третину від загальної площі країни.

 

При цьому центральна влада не зацікавлена у повноцінній децентралізації: як і раніше, 80% всіх грошей «осідають» у центрі, а процеси формування ОТГ блокуються суто адміністративними методами на рівні районних державних адміністрацій та обласних державних адміністрацій.

 

Крім того, об'єднані територіальні громади як базова ланка нової трирівневої адміністративної системи країни все ще лишаються, фактично, поза законом.

 

Абсолютно провальними є результати антикорупційної реформи.

 

Створення чисельних антикорупційних органів та запуск системи електронних декларацій суттєво не змінили ситуацію на краще, оскільки нові антикорупційні установи не можуть ефективно працювати за відсутності незалежної судової системи.

 

Створення однієї з її найважливіших ланок - Антикорупційного суду - перетворилося на фарс, і це попри численні рекомендації Венеціанської комісії. 

 

До того ж влада продовжує допомагати олігархам наживатися на українцях через драконівські тарифи на комуналку і корупційні схеми.

 

Замість впровадження програм енергозбереження з держбюджету виділяють десятки мільярдів гривень на субсидії, які в кінцевому підсумку осідають у кишенях монополістів.

 

-  За 8 років комунальні тарифи в Україні зросли у 5 разів...

-  Так, і найбільше - протягом останніх 4-х років.

 

Зростання тарифів не просто перевищує інфляцію, а й розкручує її.

 

Ситуація вже загрожує соціальним вибухом.

 

Влада списує необхідність підвищення тарифів на вимоги кредиторів, тоді як насправді на цьому наживаються олігархічні групи.

 

Кожен українець нині фактично сплачує «данину» олігархам через використання ними різних схем.

 

Згадайте хоча б скандальну формулу «Роттердам+», коли ніби з благородною метою - аби не купувати вугілля у сепаратистів -  у тарифи українцям заклали ще й оплату його доставки з Роттердама.

 

Вугілля насправді лишилося тим самим.

 

Тепер хочуть впровадити RAB-тарифи, за допомогою яких олігархічні групи, що сидять на вимикачах обленерго, зможуть вписувати нові суми в квитанції українців

 

- замість підвищення енергоефективності держава витрачає десятки мільярдів гривень на субсидії, які перекочовують у кишені олігархів.

 

Від 16-ти до 18-ти мільйонів українців через збільшення тарифів уже отримують субсидії, тому що самотужки таку комуналку багато хто оплатити не може.

 

Цього року на субсидії з держбюджету мають виділити близько 70-ти мільярдів гривень.

 

А ось на так звані «теплі кредити» держава готова витратити лише кілька мільярдів, та й те отримати їх вкрай складно.

 

Владі просто вигідніше давати олігархам заробляти на простих українцях, ніж впроваджувати проекти з енергозбереження.

 

Тому я переконаний, сьогодні необхідно змінити керівництво Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, і Антимонопольного комітету.

 

 Однозначно - потрібно ліквідувати всі корупційні схеми, що сприяють суттєвому підвищенню тарифів, а по факту збагачують лише олігархів.

 

Влада має зосередитись на різноманітних програмах енергозбереження та енергоефективності.

 

Слід активніше залучати міжнародну донорську допомогу, зокрема і на місцевому рівні.

 

-  А який наразі стан справ щодо земельної реформи?

-  У питанні наведення земельної реформи парламентарі так нічого і не зробили.

 

Навіть не змогли вирішити на законодавчому рівні питання передачі земель за межами населених пунктів від Держгеокадастру у відання місцевих громад.

 

Провалені були всі законопроекти.

 

Спробу врегулювати питання із прийняттям розпорядження Уряду №60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад» від 31.01.2018 р. - аж ніяк не можна вважати якісною та системною.

 

Не вирішеним на законодавчому рівні все ще лишається і питання розпаювання земель державних та комунальних сільгосппідприємств.

 

МВФ, хоч і продовжує чекати, активно демонструє своє незадоволення затягуванням процесу з боку України.

 

Світовий банк - теж.

 

Нещодавно глава представництва Світового банку в Білорусі, Молдові та Україні Сату Кахонен сказала, що Світовий банк схвалить будь-який сценарій запуску ринку землі в Україні.

 

Навіть той, при якому продаж землі буде обмежена об'ємом до 300 га в одні руки, і землю зможуть купити тільки фізичні особи - громадяни України (як це пропонує Мінагрополітики).

 

Аграрна партія розробила комплексну програму завершення земельної реформи і передала її до Верховної Ради, її треба просто взяти і реалізувати.

 

Віталію Євстафійовичу, вважаєте, країна потребує перезавантаження влади?

 

-   Соціологи кажуть, дві третини громадян переконані, що Україна потребує нових політичних лідерів та сил, перш за все - на рівні Верховної Ради.

 

Суспільна зневіра, зубожіння та зовнішня агресія поки що стримують людей від масових протестів.

 

Однак, якщо нинішня влада і надалі продовжуватиме спроби законсервувати олігархічну монополію в політиці, вона неминуче спровокує нові вуличні протистояння, що поховають надію на стабільний розвиток України.

 

При цьому змінювати країну слід через легітимний механізм демократичних виборів.

 

До влади в Україні мають прийти нові політики, готові брати на себе відповідальність за прийняті рішення та захищати інтереси громадян і держави, а не олігархічних кланів.

 

-  Які кроки для цього треба зробити?

 

- Необхідно  активізувати роботу над зміною виборчого законодавства, забезпечити перехід до пропорційної виборчої системи з відкритими списками, що унеможливить купівлю голосів у мажоритарних округах.

 

Також потрібно змінити законодавство щодо фінансування політичних партій, внести зміни до чинного антикорупційного законодавства.

 

Звичайно, конче необхідно сформувати новий склад Центральної виборчої комісії і розпочати проведення аудиту виборчих комісій на місцях в контексті підготовки до чергових парламентських виборів.

 

Крім цього - припинити практику створення штучних перешкод об'єднанню територіальних громад, а також, нарешті, забезпечити гідну оплату праці державним службовцям та посадовим особам місцевого самоврядування, що гарантовано відповідними законами,

 

однак на практиці постійно відкладається без належної аргументації - це дозволяє владі через схеми фінансового заохочення використовувати їх як адміністративний ресурс під час виборів. 

-  Пане Віталію, без сумніву, Аграрна партія - це нове дихання української політики.

 

Чому ж тоді соціологічні дослідження часто не демонструють нових тенденцій громадської думки, а парламентські політичні сили зберігають доволі високий рівень підтримки?

 

-  Нинішні соцопитування про політичні вподобання -  це справжня фікція. І не лише в Україні, а й у багатьох інших державах.

 

Згадайте, як Президенту Трампу перед виборами жодна соціологічна компанія не давала шансу на перемогу.

 

Еммануелю Макрону і партії «Республіка на марші» ніхто не прогнозував потрапляння до парламенту Франції з підтримкою понад 30% виборців.

 

Але це відбулося.

 

Справжнім показником підтримки політичних сил є голоси, віддані за них на виборчих дільницях.

 

За 4 хвилі місцевих виборів в них взяли участь 6 мільйонів громадян. І наголошую, що на всіх цих виборах Аграрна партія посідала третє місце.

 

На останніх виборах 24-го грудня, що проходили в 17-ти областях, у 51-й ОТГ Аграрна партія отримала майже 14% депутатських мандатів серед кандидатів, яких висували партії.

 

І це при тому, що наші конкуренти - партії, за якими стоять олігархи з грошовими мішками, крім того, вони отримують немалі гроші з держбюджету.

 

І влада, і псевдоопозиція розуміють, що ми переходимо їм дорогу, тому з нами борються різними способами: від брудних замовних матеріалів у ЗМІ

 

та спроб підкупу наших кандидатів до прямих погроз. І з кожним наступним етапом виборів боротьба стає дедалі сильнішою.

 

Хочу звернути увагу, що багатьох партій, яким за результатами соцопитувань сьогодні прогнозують місця у першій п'ятірці на місцевих виборах, узагалі немає.

 

У них немає ні депутатів, ні партійних осередків, ні реальної підтримки людей, вони мають лише медійний рейтинг.

 

Я переконаний, що в наступний парламент пройдуть саме ті, чиї політсили будуть структуровані на місцях.

 

І на наступних місцевих виборах 29-го квітня ми розраховуємо отримати гідний результат.

 

Це буде основним індикатором для нас.

 

Джерело: Прочерк