Експерт пояснив, як розрахунок споживчого кошика призводить до бідності мільйонів пенсіонерів

Про це пише у своєму блозі для «Ми-Україна» експерт  з соціальних питань Олександр Колесніков.

Він підкреслив, що споживчий кошик затвердили ще у 2016 році і відтоді лише корегують у відповідності до рівня інфляції.

«Тут є дві проблеми. По-перше, самі нормативи (ще з середини 1990-х років) складені на рівні «аби не вмерли з голоду». По-друге, здорожчання базових продуктів значно вище за загальний рівень інфляції. Внаслідок цього, пенсіонери за свої мізерні пенсії можуть дозволити собі лише обмежений набір продуктів – і саме він дорожчає найшвидше», - пояснює Олександр Колесніков.

Він зауважив, що споживчий кошик – цe набір товарів i послуг, необхідних для задоволення першочергових потреб людини. Його вимірюють у багатьох країнах світу.

«Щоправда, у  різних державах склад споживчого кошика може суттєво відрізнятися. Але майже скрізь він є своєрідним маркером для розуміння того, яку допомогу слід надавати передусім малозабезпеченим людям.   Наприклад, до кошика французів входять вино, відвідування ресторану та перукарні, купівля їжі для котів і собак, а також витрати на таксі та оренду машин», - розповідає експерт.

Німці відповідно до їх споживчого кошика можуть дозволити собі замовити піцу додому, скористатися фітнес-центром або солярієм, придбати готові напівфабрикати та домашню випічку. Британці у своєму кошику мають понад 700 позицій товарів та послуг. Туди входять витрати на квитки до театру, відвідування футбольних матчів, абонементи в басейн та інструменти для ремонту будинку.

«У США норми споживання розраховані за рівнем середньомісячної зарплати для кожного жителя. Людина з доходом в 800-900 доларів одразу отримує соціальну допомогу від держави», - каже він.

Олександр Колесніков, наголосив, що для українців склад і розмір споживчого кошика важливий передусім тому, що на відміну від інших країн, де це звичайний індикатор, в Україні він напряму визначає прожитковий мінімум.

«Прожитковий мінімум – це, по суті, оціночна вартість споживчого кошика і від нього відповідно залежать всі соціальні виплати, насамперед – пенсії. Показово, що прив'язка споживчого кошика до прожиткового мінімуму задумувалася як тимчасова міра ще у 1994 році, однак й досі всі розрахунки проводяться, відштовхуючись від неї», - розповідає Олександр Колесніков.

Він підкреслює, що до  складових кошика в Україні є дуже багато питань.

«Скажімо, для пенсіонера він передбачає всього 4 кілограми макаронів, по 2 кілограми рису і гречки, кілограм вівсянки і пшона на рік. З овочами теж ситуація плачевна – на місяць пенсіонеру виділяють десь по 700 грам моркви, цибулі та буряка, менше 2 кілограмів помідорів та огірків разом узятих, і трохи більше капусти. Нормативи на м’ясну продукцію також із серії – це з’їсти чи просто купити і насолоджуватись одним виглядом. Вважається, що пенсіонер має з’їсти в місяць не більше 2 кілограмів м’яса усіх сортів, разом із салом, і «аж» 500 грам ковбас, сосисок чи сардельок», - говорить фахівець.

До того ж у споживчому кошику не закладено витрат на лікування, а воно витягує в пенсіонерів чималу частку пенсії.

«Програма «доступні ліки» працює – і це дуже добре, але вона, на жаль, покриває далеко не всі витрати літніх людей.  Про закладену можливість купівлі одягу я просто мовчу. Як ті, хто складали нормативи, уявляють, що одного пальто достатньо на 8 років, а одних зимових чобіт на 5? Або ж як 2 халати і 2 майки повинні прослужити цілі 4-5 років?», - говорить Олександр Колесніков.

Він підкреслює, що такі розрахунки прожиткового мінімуму призводять до бідності мільйонів пенсіонерів.

«Найбільше пенсіонерів – 38%, або 4 млн отримували пенсію в діапазоні від 2000 до 3000 гривень. Ще у 2,5 мільйона осіб (23,5% від усіх пенсіонерів) пенсія знаходилася в діапазоні від 3001 до 4000 гривень. Задумайтесь про цю жахливу статистику – понад 60% пенсіонерів, або ж 6,5 млн українських людей похилого віку, виживають за виплати менше 4 тисяч грн на місяць», - каже експерт.

На його думку, в Україні потрібно побудувати повноцінну модель споживчого кошика. У нього повинні входити усі продукти та послуги, необхідні для нормального життя людини, причому з реальними нормативами.  

«Прожитковий мінімум слід визначати, виходячи з реалістичного споживчого кошика. Наголошую, він повинен бути щонайменше удвічі більшим ніж зараз. Для прикладу, Угорщина має широкий набір товарів і послуг у своєму споживчому кошику. А прожитковий мінімум визначила на рівні 87% від нього. Але це реальна сума, за яку можна прожити. Ми також маємо зробити свій споживчий кошик об’єктивним. І мінімальна пенсія, уже не кажучи про виплати пенсіонерам, які мають величезний стаж, повинна бути такою, за яку насправді можна прожити», - наголошує Олександр Колесніков.