Загальним вихідним вдень для усіх працівників є неділя.ГУ Держпраці у Одеській області роз'яснює, чи можливе встановлення «плаваючого» вихідного дня та чи гарантує такий режим роботи додержання права на відпочинок.

Вихідні, посеред тижня, Держпраці, «плаваючий» вихідний, право на відпочинок, закон

Відповідно до ст. 67 КЗпП при п'ятиденному робочому тижні працівникам надають два вихідних дні на тиждень, причому загальним вихідним днем для всіх працівників є неділя, а другий вихідний день визначається графіком роботи підприємства, установи, організації (далі - організація), погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) організації, і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем.

Таким чином, роботодавець додержує вимог законодавства щодо надання саме двох днів відпочинку на тиждень при 5-денному робочому тижні.

Чинне законодавство не виключає можливості того, що з урахуванням інтересів роботодавця другий вихідний день може припадати на будь-який день тижня і не обов'язково повинен передувати неділі або слідувати за нею.

Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні має визначатися графіками роботи роботодавця або його окремих структурних підрозділів, або окремих категорій працівників і, як правило, має надаватися підряд із загальним вихідним днем.

Графіки роботи мають бути погодженими з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) роботодавця.

Статтею 69 КЗпП встановлено, що в організаціях, зупинення роботи яких неможливе з виробничо-технічних умов або через необхідність безперервного обслуговування населення, а також на вантажно-розвантажувальних роботах, пов'язаних з роботою транспорту, вихідні дні надаються в різні дні тижня почергово кожній групі працівників згідно з графіком змінності, що затверджується власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) організації.

Порядок чергування працівників в змінах має визначатись правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Отже, вихідні дні для працівників визначаються відповідно до графіка роботи організації, а в безперервно діючих організаціях відповідно до графіка змінності.

При складанні графіків змінності слід враховувати вимоги ст. 70 КЗпП щодо тривалості щотижневого безперервного відпочинку, який має становити не менше ніж 42 години.