Експерт проаналізував хід виборів у Вибори мерів у Броварах, Новгород-Сіверському та Борисполі

Валерій Гончарук пояснює, чому попри карантин та свята, люди дійшли у зазначених містах до дільниць.  "Тут є декілька чинників. З одного боку – багато питань вирішується саме на місцевому рівні. І для місцевих політичних еліт важливо мати не лише своє представництво, а, наприклад, контролювати раду чи мати посаду мера. Бо зараз дуже багато питань, які пов’язані з земельним розподілом", - сказав він в ефірі Українського радіо

Експерт не виключає, що явка була штучно завищена шляхом використання різноманітних "брудних" технологій, про які заявляли активісти Броварів: "Зокрема, громадянм дозволено змінювати місце голосування, не змінюючи адреси, в якій вони зареєстровані в якості виборців. І в Броварах,  за різними підрахунками, було зареєстровано 1500-2000 нових виборців. І багато-хто вважає, що за рахунок того була висока явка".

Також Гончарук певен, що на голосування вплинули і загальнодержавні тенденції. "Ми зараз отримали нові комунальні тарифи на газ та електроенергію, люди не залишаються осторонь тих подій, які відбуваються в країні. Для політичних сил –  це також додаткові випробування, і ми побачили, що ті тенденції, які були на виборах  минулого року, вони підтвердилися, тому що в двох містах –  Броварах і Новгород-Сіверському перемогли місцеві проєкти, які не представлені  на загальнонаціональному рівні, а в Борисполі переміг кандидат від Європейської Солідарності (Володимир Борисенко – ред.). Це теж була певним чином несподіванка, тому що офіційний кандидат від "Слуги народу"  уже балотувався як самовисуванець, його підтримала низка політичних сил, але він програв. Це, напевне, тенденція, яка показує, що сьогодні відбувається в країні".

Нагадаємо, перевибори мера в Броварах на Київщині тервиборчком призначив після того, як Київський окружний адміністративний суд визнав вибори, що пройшли 25 жовтня, такими, що не відбулися. Причина – низка порушень. 

Проведення повторних виборів мерів у Борисполі та Новгород-Сіверському були обумовлені смертю переможців виборчих перегонів. 28 жовтня 2020-го року помер діючий голова Анатолій Федорчук – він вчетверте переміг на виборах мера Борисполя. Наступного дня 29-го жовтня теж від коронавірусної хвороби пішов із життя новообраний голова Новгород-Сіверського Олег Бондаренко.

Третє українське місто, де новообраний голова помер від ускладнень, спричинених коронавірусною хворобою, Харків, 17-го січня не переобирало мера. Нагадаємо, 20 грудня не стало очільника міста Геннадія Кернеса, однак у Харкові досі не призначено виборів. "Відповідно до діючого законодавства, такі вибори мають відбуватись лише двічі на рік – або остання неділя березня, або остання неділя жовтня. Тому, вірогідно, це буде остання неділя жовтня, бо виборчий процес починається за 60 днів до голосування, – каже політолог Валерій Гончарук, – Про ймовірних кандидатів можна сказати, що це буде діючий секретар міської ради, бо він представляє політичну силу Кернеса. І його зараз розглядають як головного конкурента (йдеться про  секретаря міськради Ігоря Терехова – ред.)".

Експерт не виключає, що політичні сили, які представлені в Верховній Раді будуть висувати своїх кандидатів: "Олександр Фельдман – від опозиційної платформи "За життя". Щодо інших кандидатів, того ж Авакова, говорити дуже складно. Аваков балотувався на мера Харкова, в нього були такі спроби. Зараз він Міністр Внутрішніх Справ, то очевидно, що навряд чи буде гратись в політичні ігри. Зрештою, це буде дуже потужна компанія, бо Харків – потужне, показове місто і боротьба за Харків буде розвиватись".  Наразі, констатує політолог, лідирує політична сила Кернеса, але за півроку ситуація може змінитись.